Справа № 357/12121/18
1-кс/357/4665/18
19 жовтня 2018 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12018110030004046, внесеному до ЄРДР 15.10.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12018110030004046, внесеного до ЄРДР 15.10.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 15.10.2018 року до Білоцерківського ВП із надійшло повідомлення від працівника Білоцерківського ВП оперуповноваженого Слюсара , про те, що 15.10.2018 року близько 12 години 30 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_5 було виявлено предмет, зовні схожий на «нунчаки».
15.10.2018 слідчим Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 було проведено затримання ОСОБА_5 , та під час проведення особистого обшуку, в присутності понятих, було виявлено та вилучено: предмет схожий на «нунчаки», які вилучено до спецпакету №4517541.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, заяву слідчого, який клопотання підтримав та просить розглянути у його відсутності, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст.173 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя зазначає, що слідчим у клопотанні, погодженому з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури, доведено необхідність застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя знаходить законні підстави для задоволення клопотання, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності особи завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя констатує, що слідчий у кримінальному провадженні несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
На час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, органами досудового слідства жодній особі повідомлено про підозру не було.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 167 КПК України.
Згідно з ст. 371 ч.3 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132,167,170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на речові докази по кримінальному провадженні № 12018110030004046 від 15.10.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений 15.10.2018 року речовий доказ під час затримання гр. ОСОБА_5 15.10.2018 року, а саме предмет схожий на нунчаки, який поміщений до спецпакету №4517541, шляхом скасування права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1