"17" жовтня 2018 р. Справа153/260/13-к
Провадження1-в/153/38/18-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури - ОСОБА_3
представника Ямпільського районного сектору з питань пробації - ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області подання начальника Ямпільського районного сектору з питань пробації ОСОБА_6 про заміну несплаченої суми штрафу ОСОБА_5
Начальник Ямпільського районного сектору з питань пробації підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 звернувся до суду з даним поданням. Вказав, що згідно вироку Ямпільського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року ОСОБА_5 було визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. Вирок був направлений на виконання до Ямпільського районного сектору з питань пробації 01 жовтня 2018 року.
02 жовтня 2018 року ОСОБА_5 направлено рекомендованим листом повідомлення про виконання вимог вироку суду та про запрошення на 09 жовтня 2018 року до Ямпільського РС з питань пробації. Засуджена до сектору пробації не з'явилась. Станом на 10 жовтня 2018 року Ямпільський РС з питань пробації не отримував від засудженої документа про сплату штрафу. Інформація про причини невиконання вироку суду ОСОБА_5 понад один місяць Ямпільський РС з питань пробації немає. Покарання засудженою не виконано.
Представник Ямпільського районного сектору з питань пробації ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала та просила суд його задоволити.
Прокурор Могилів-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні подання підтримав та просив суд розстрочити виплати несплаченої суми штрафу.
Суд дослідивши зміст подання та додатки до нього, приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч.3 ст.26 КВК України, передбачає чотири види подання, з яким повноважна особа кримінально-виконавчої інспекції має можливість звернутися до суду, а саме: 1) про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу; 2) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт; 3) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді виправних робіт; 4) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 березня 2013 року ОСОБА_5 було визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. Вирок набрав законної сили 03 квітня 2013 року.
Станом на 17 жовтня 2018 року засуджена покарання не відбула, оскільки штраф не сплатила.
Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст. 80 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Отже, строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не повязаних з ухиленням особи від його виконання.
Наведеним нормам КВК України відповідають нормиКК України ст. 53 КК України передбачається поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання,ст. 389 КК України передбачаються наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.
Проте, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України, є злочином. Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дія або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
В той же час, відомостей щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України(ухилення від відбування покарання у виді штрафу), матеріали провадження не містять.
Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо. А за змістом ст.389 КК України ухилення від виконання покарання у виді штрафу супроводжується прямим умислом, утворює склад злочину та тягне кримінальну відповідальність. Сюди не відносяться випадки, коли вирок не був виконаний з незалежних від засудженого причин (неналежне виконання своїх обов'язків працівниками державних органів, зміна чинного законодавства щодо визначення компетентних органів, які повинні виконувати покарання тощо).
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 як на час постановлення судом вироку, так і на час розгляду даного клопотання, фактично проживає в с. Писарівка, Ямпілсьького району Вінницької області, тобто місце проживання не змінювала. Даних про те, що з часу постановлення вироку, засуджена вчинила новий злочин, - суду не надано.
Суду не надано доказів того, що компетентними органами по виконанню покарання у виді штрафу вживалися заходи щодо з'ясування підстав, з яких засуджена не сплачувала штраф. Сама по собі несплата штрафу не свідчить про ухилення від виконання вироку, достовірних доказів того, що ОСОБА_5 ухилялась від сплати штрафу, - суду не надано. А тому підстав для зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку не було .
Існування в КК Україниз вільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків виконання покарання за вироком суду обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що невчинення засудженим у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.
З врахуванням вищевикладеного судом було встановлено, що з 03 квітня 2013 року (з дня набрання вироком законної сили) його не було виконано протягом двох років, а тому підстав для здійснення заміни несплаченої суми штрафу немає, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.80 Кримінального кодексу України, ст.26 КВК України, ст.ст.369-372,376,537,539КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Ямпільського районного сектору з питань пробації ОСОБА_6 про заміну несплаченої суми штрафу ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з моменту її проголошення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя ОСОБА_1