Справа № 151/661/18
Провадження № 1-кс/151/122/18
17 жовтня 2018 року року
Чечельницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
особи, щодо якої подано
клопотання про застосування
заходів медичного характеру ОСОБА_4 , його
законного представника ОСОБА_5
та захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні ним суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки, кримінальних правопорушень, передбачених ст.348, ч.1 ст.263 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2018 року за №12018020000000145, -
ОСОБА_4 діючи умисно, вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу ОСОБА_9 , у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, шляхом здійснення в нього пострілів із гладкоствольної мисливської рушниці при наступних обставинах.
18.04.2018 року біля 15.00 ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Чечельницького відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області та виконуючи свої службові обов'язки в складі групи реагування прибув на виклик до ОСОБА_5 , щодо насильства в сім'ї, зі сторони її співмешканця ОСОБА_4 , за місцем проживання останніх, а саме: в АДРЕСА_1 , де з метою проведення з ОСОБА_4 профілактичної розмови, щодо припинення ним насильства в сім'ї ОСОБА_9 зайшов до приміщення будинку, і помітив в одній із кімнат ОСОБА_4 з гладкоствольною мисливською рушницею в руках, направленою на нього в область життєво важливих органів, а саме: в ділянку його грудей та сприйняв це, як реальну загрозу своєму життю і забіг до іншої кімнати будинку. В ході розмови з ОСОБА_4 , щодо припинення ним протиправних дій та добровільної здачі рушниці, ОСОБА_9 наблизився до кімнати, в якій перебував останній, який без попередження здійснив постріл із гладкоствольної мисливської рушниці в напрямку життєво важливих органів потерпілого, а саме: в ділянку грудей, влучивши в стіну поряд із останнім. Усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю ОСОБА_9 забіг до іншої кімнати, звідки продовжував вести розмову із ОСОБА_4 , щодо припинення ним протиправних дій, але незважаючи на це, ОСОБА_4 з метою вбивства ОСОБА_9 без попередження знову здійснив постріл в сторону останнього, влучивши в стіну поряд із потерпілим.
В подальшому, оскільки ОСОБА_4 на зауваження ОСОБА_9 щодо припинення незаконних дій не реагував, внаслідок чого останній, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю, з метою уникнення позбавлення свого життя, здійснив три постріли із табельної вогнепальної зброї пістолета «Макарова» в напрямку ОСОБА_4 , заподіявши йому тілесні ушкодження у виді вогнепального багатоуламкового перелому лівого стегна, після чого, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , з метою посягання на життя працівника правоохоронного органу ОСОБА_9 , без попередження здійснив третій постріл в напрямку життєво важливих органів останнього, а саме: в ділянку грудей, влучивши в стіну поряд із потерпілим.
При досудовому розслідуванні кримінального провадження дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.348 КК України, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_4 умисно, без передбаченого законом дозволу , за місцем свого проживання зберігав вибухові речовини, а саме: під час проведення огляду місця події від 18.04.2018 року домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні літньої кухні на столі були виявлені та вилучені чотири предмета циліндричної форми схожі на вубухову суміш та полімерно-металевий предмет схожий на електродетонатор, які згідно висновку комплексної судової вибухово-технічної експертизи №39/93 від 13.06.2018 року, надані на дослідження предмети циліндричної форми є пресованими шашками вибухової речовини октоген. Надані порошкоподібні речовини червоно-кремово-оранжевого кольору, що містяться в чотирьох предметах циліндричної форми, є вибуховою речовиною октогеном, ймовірно флегматизованим. Вибухова речовина октоген відноситься до бризантних вибухових речовин підвищеної потужності, загальна маса чотирьох предметів циліндричної форми становить 370,0 г.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи №109 від 24.07.2018 року, на наданому на дослідження деформованому полімерно-металевому виробі виявлено сліди вибухових речовин: гексогену, октогену, а також сліди нітрит-, нітрат-іонів, дифеніламіну та 2-ніторидифіналаміну, сукупність яких є характерною для продуктів вибухового перетворення нітроцелюлозного (бездимного) пороху.
Таким чином, при досудовому розслідуванні кримінального провадження дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Крім того, відповідно до висновку судової психолого психіатричної експертизи № 212 від 05.07.2018, в період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_4 діяння, останній страждав на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів, обумовлених органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (алкогольна та соматогенна інтоксикація). В період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 страждає на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів, обумовлених органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (алкогольна та соматогенна інтоксикація). В теперішній час ОСОБА_4 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.За психічним станом ОСОБА_4 може становити небезпеку для себе та оточуючих. Крім того, ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду, тому слідчий ОВС СУ Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом нагляду.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру, передбачені ч.3 ст. 94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом нагляду
ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_6 та законний представник особи, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання не заперечували та просили його задовольнити, оскільки ОСОБА_4 дійсно були вчиненні дії, які підпадають під ознаки злочинів, передбачених ст.348, ч.1 ст.263 КК України, які він вчинив в неосудному стані.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засіданя не з'явився, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, матеріальних вимог до обвинуваченого не має.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст.513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення ; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру .
Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.348, ч.1 ст.263 КК України повністю підтверджена в судовому засіданні.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ст.348 КК України, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Згідно висновку судової психолого психіатричної експертизи № 212 від 05.07.2018, в період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_4 діяння, останній страждав на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів, обумовлених органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (алкогольна та соматогенна інтоксикація). В період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 страждає на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів, обумовлених органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (алкогольна та соматогенна інтоксикація). В теперішній час ОСОБА_4 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.За психічним станом ОСОБА_4 може становити небезпеку для себе та оточуючих. Крім того, ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду.
Відповідно до ч. 2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння (злочину), передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 року № 7 роз'яснено, що неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК) належить виключно до компетенції суду.
Разом з тим слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК), - висновку судово-медичної експертизи.
За своїм психічним станом ОСОБА_10 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом нагляду.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається та у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ст.348, ч.1 ст.263 КК України, у стані неосудності, що виключає можливість застосування покарання, оскільки він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними, та в теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, за психічним станом може становити небезпеку для себе та оточуючих і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 395, 512-513 КПК України, суд-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом нагляду відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки, кримінальних правопорушень передбачених ст.348, ч.1 ст.263 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020000000145 від 18.04.2018 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом нагляду до КЗ «Вінницької обласна психіатрична лікарня № 2», що знаходиться за адресою: селище, Березина, Вінницького району, Вінницької області.
Запобіжний захід поміщення ОСОБА_4 до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до вступу ухвали в законну силу, залишити без змін.
Зняти арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 20 квітня 2018 року з : спортивних штанів зі слідами РБК; патронника з 12-ма спорядженими мисливськими набоями 12-го калібру; три металевих предмета ззовні схожих на стріляні гільзи, калібру 9 мм; металевий предмет ззовні схожий на кулю; двохствольну рушницю, гладкоствольну марки ИЖ-12 № НОМЕР_1 із двома набоями; чотири стріляні гільзи гладкоствольної зброї 12 калібру; 2 металевих фрагменти; вирізку з лінолеуму зі слідами РБК; чотири предмети циліндричної форми ззовні схожих на вибухову суміш тротилу; предмет циліндричної форми схожий на електродитонатор, які були вилучені 18.04.2018 року під час проведення огляду місця події.
Зняти арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 23 квітня 2018 року з : теніски та светра зі слідами РБК, що належать ОСОБА_4 , які були вилучені 18.04.2018 року під час проведення огляду місця події.
Речові докази: запаховий слід з поверхні рукоятки ложа мисливської рушниці, пошкоджені спортивні штани зі слідами РБК, патронник, три металевих предмета ззовні схожих на стріляні гільзи, калібру 9 мм, металевий предмет ззовні схожий на кулю, змив з поверхні з пускових гачків мисливської рушниці, чотири стріляні гільзи гладкоствольної зброї 12 калібру, 2 металевих фрагменти, вирізку з лінолеуму зі слідами РБК, 12 споряджених мисливських набоїв 12-го калібру, чотири предмети циліндричної форми ззовні схожих на вибухову суміш тротилу, два нобої, предмет циліндричної форми схожий на електродитонатор - знищити.
Двохствольну рушницю, гладкоствольну марки ИЖ-12 № НОМЕР_1 - передати на склад озброєння ГУНП України у Вінницькій області.
Копію ухвали суду для виконання направити до КЗ «Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2».
Копія ухвали негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена протягом 30 діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя