Справа № 148/1888/17
17 жовтня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12017020310000411, внесеного до ЄРДР 01.08.2017, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Зарічне Тульчинського району Вінницької області, не одруженого, не працюючого, особи з інвалідністю другої групи загального захворювання, пенсіонера по інвалідності, з середньо спеціальною освітою, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 ; обвинуваченого - ОСОБА_3 ; потерпілого - ОСОБА_5 , -
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, вчинених, згідно обвинувального акту, за наступних обставин.
Близько 22:00 год. 11.07.2017 ОСОБА_3 зайшов до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час розмови, через незначне непорозуміння, між ними виник словесний конфлікт, який супроводжувався взаємними образами, в ході якого ОСОБА_3 , діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно, безпричинно, з хуліганських спонукань, проявляючи явну неповагу до суспільства, яка виразилась у ігноруванні елементарних правил поведінки, моральності та добропристойності, з метою самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, нічого не пояснюючи, наніс ОСОБА_5 удар пальцем правої руки в праве око, внаслідок чого, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді контузії правого ока важкого ступеню, гіфами, гемофтальм, ретробульбарної гематоми правого ока. Гострота зору правого ока - 0, які, згідно висновку експерта № 78 від 08.09.2017, виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин на які вказує обстежений та по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, що спричинили тривали (більш як 21 день) розлад здоров'я.
З огляду на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У ході судового розгляду, на підставі проведеної додаткової судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_5 від 13.03.2018, за висновками якої, останньому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності не менш як на одну третину, прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності не менш як на одну третину, а також, виключено з обвинувачення ч. 1 ст. 296 КК України.
Згідно зміненого обвинувачення, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що близько 22:00 год. 11.07.2017, перебуваючи у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час розмови з останнім, через незначне непорозуміння, яке супроводжувалося взаємними образами, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно наніс останньому удар пальцем правої руки у праве око. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді контузії правого ока важкого ступеню - тотальна гіфема, гемофтальм, ретробульбарна гематома правого ока. Гострота зору на праве око - повна втрата зору - 0 (нуль), що знаходиться у причинному зв'язку з вищезазначеною травмою правого ока і становить 35 % стійкої втрати загальної працездатності (із застосуванням ст. 24 «Критеріїв встановлення ступеню стійкої втрати професійної працездатності у відсотках», затверджених наказом МОЗ України від 05.08.1998 № 238), що, відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 31-к від 04.06.2018, належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину.
Доказами, які підтверджують встановлені судом обставини, є покази обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта та досліджені в ході судового розгляду письмові докази.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, визнавав частково. Суду дав показання, що 11.07.2017 потерпілий ОСОБА_5 попросив його щоб він його підстриг. Коли він прийшов до нього додому, потерпілий відмовився від того, щоб він його стриг та запропонував натомість випити горілки. Під час вживання спиртних напоїв у них виникла сварка, в ході якої потерпілий ОСОБА_5 ударив обвинуваченого в область голови, від чого той упав і вдарився головою. Підвівшись, у відповідь на нанесений удар, обвинувачений штовхнув ОСОБА_5 і вони разом упали на підлогу. Куди саме був нанесений удар потерпілому обвинувачений не пам'ятає, однак пам'ятає, що у око пальцем йому не ліз. Пошкодження ока могло бути коли вони боролися і, можливо, у цей час він руками наніс удар пальцем рук у око потерпілого. Вказані події відбувалися у оселі ОСОБА_5 , яка не є громадським місцем.
В подальшому, після зміни обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого даною статтею визнав повністю, за викладених у зміненому обвинуваченні обставин, щиро розкаявся у скоєному. Цивільний позов, пред'явлений потерпілим ОСОБА_5 визнав частково, а саме: матеріальну шкоду у розмірі 1692,80 грн. визнав повністю, моральну шкоду у розмірі 100000 грн. не визнав взагалі.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні надав показання, які повністю відповідають обставинам, викладеним у зміненому обвинувальному акті, та пояснив суду, що за неділю перед 11.07.2017, домовився з обвинуваченим ОСОБА_6 щоб той його постриг. Близько 19:00 год. 11.07.2017 до нього прийшов ОСОБА_6 і він йому поставив могорич, однак спиртне з ним не вживав. Коли ОСОБА_6 пішов, він теж пішов по домашніх справах. Потім, близько 22:00 обвинувачений знову прийшов до нього додому і став говорити, що постриже його, але уже був п'яний при цьому. Потерпілий відмовився і випровадив його з веранди будинку та пішов дивитись телевізор у кімнаті. В цей час зайшов ОСОБА_6 і штрикнув його пальцем у око і вийшов з будинку. Після цього, одразу зайшла співмешканка потерпілого і запитала чому ОСОБА_7 вибіг з будинку та побачила, що потерпілий тримається за око, з якого йде кров. Потім викликали швидку. Потерпілий вказує, що обвинувачений штрикнув його пальцем правої руки, яким саме він не бачив. Спиртні напої він вживав після того, як викликали швидку, співмешканка спиртні напої не вживала. Цивільний позов підтримав повністю, просив суд стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду за витрачені кошти на придбання ліків, у розмірі 1692,80 грн., та моральну шкоду у розмірі 100000 грн., оскільки внаслідок дій обвинуваченого, що потягли за собою втрату ока, йому завдано моральних страждань, так як він переніс сильний фізичний біль, сильні душевні страждання, пов'язані з втратою органу зору, погіршився загальний стан його здоров'я. Наполіг на суворості покарання обвинуваченому, хоча б у виді обмеження волі, та на реальному його відбутті останнім.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він самого факту нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не бачив. Однак, ОСОБА_3 повідомив йому, що він вечеряв у ОСОБА_5 вдома. Під час вечері у них з ОСОБА_5 виникла сварка, а потім бійка, в ході якої ОСОБА_3 потрапив у око ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 11.07.2017, приблизно о 16:30 год. поверталась з потерпілим ОСОБА_5 додому і вони проходили біля ОСОБА_3 і цей чоловік запитав, чи буде він стригтись. Близько 19:00 год. прийшов ОСОБА_3 , однак ОСОБА_5 запропонував йому випити горілки і вона їм накрила на стіл, а сама пішла по домашніх справах. Вони сиділи обоє, ОСОБА_3 вживав спиртні напої і трохи сп'янів, і чоловік його випровадив додому. Близько 22:00 ОСОБА_3 знову прийшов до них, зайшов до хати, а потім вибіг. Вона у нього запитала, що сталося, на що він махнув рукою і побіг. Потім вона зайшла до хати і побачила, що ОСОБА_5 тримається за око, лежачи біля телевізора, з ока йшла кров. Вона викликала швидку медичну допомогу. Чи був між ними конфлікт вона не бачила, за столом з ними не сиділа.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_5 ним оглядався, були взяті у нього усі медичні документи. Також, ОСОБА_5 рекомендовано оперативне втручання. Покази потерпілого співпадають з механізмом нанесення тілесних ушкоджень, тобто спричинені з зусиллям. На даний час ОСОБА_5 втратив око, і експерт вважає, що необхідно провести додаткову судово-медичну експертизу з метою виявлення ступеню тяжкості нанесених тілесних ушкоджень.
Крім показів обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта, судом досліджені і письмові докази, що підтверджують вину обвинуваченого, а саме:
- рапорт працівника поліції до Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області, про те, що 01.08.2017 о 17:50 до чергової частини надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_5 про те, що 11.07.2017, близько 22:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у його будинку, наніс йому тілесні ушкодження (а.п. 50);
- висновок судово-медичного експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Бондаренка № 61 від 02.08.2017, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце: контузія правого ока важкого ступеню, гіфема, гемофтальм, ретробульбарна гематома правого ока, гострота зору правого ока - «0». Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін та за обставин, на які вказує обстежений, і по тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, що спричинили тривалий (більш як 21 день) розлад здоров'я. У зв'язку з невизначеністю клінічної картини, терміном через три місяці ОСОБА_5 необхідно провести додаткову судово-медичну експертизу для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за кінцевим результатом та наслідками (а.п. 56-57);
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.08.2017 у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого підтверджено можливість пошкодження ОСОБА_3 ока ОСОБА_5 (а.п. 62- 65).
- висновок судово-медичного експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Бондаренка № 78 від 05.09.2017, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце: контузія правого ока важкого ступеню, гіфема, гемофтальм, ретробульбарна гематома правого ока, гострота зору правого ока - «0». Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін та за обставин, на які вказує обстежений, і по тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, що спричинили тривалий (більш як 21 день) розлад здоров'я. У зв'язку з невизначеністю клінічної картини, терміном через три місяці ОСОБА_5 необхідно провести додаткову судово-медичну експертизу для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за кінцевим результатом та наслідками. Характер тілесних ушкоджень, механізм їх утворення, не протирічать показам потерпілого ОСОБА_5 (а.п. 67-68);
- висновок експертів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 31-к від 13.03.2018, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце: контузія правого ока важкого ступеню, гіфема, гемофтальм, ретробульбарна гематома правого ока. При обстеженні 12.04.2018 у ОСОБА_5 встановлено гостроту зору на праве око - повна втрата зору - 0 (нуль), що знаходиться у причинному зв'язку з вищезазначеною травмою правого ока і становить 35 % стійкої втрати працездатності. Таким чином, тілесне ушкодження завдане ОСОБА_5 належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (а.п. 119-123).
Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні за ознакою стійкої втрати працездатності не менш як на одну третину у судовому засіданні доведена в повному обсязі, і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання, згідно довідки Тульчинської міської ради № 02-37-1684 від 28.08.2017 (а.п. 75), характеризується посередньо, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 73), є особою з інвалідністю, а також обсяг і характер вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкі наслідки. Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 у лікаря психіатра на обліку не перебуває (а.п. 76), однак з 2006 року перебуває на обліку у лікаря нарколога (а.с. 77).
Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, 65 КК України, пом'якшуючої та обтяжуючої вину обставини, характеризуючих особу обвинуваченого даних, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 , в межах санкції визначеної ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі у мінімальному терміні, передбаченому санкцією вказаної статті.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги позицію обвинувача, суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, є особою з інвалідністю загального захворювання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність негативних характеристик його особи, а також те, що виправлення останнього можливе без реального відбування покарання та ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 статті 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. 1, 2 ст. 76 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1692,80 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди мотивований тим, що внаслідок дій обвинуваченого, потерпілим витрачено кошти на придбання ліків на суму 1692,80 грн. В частині стягнення моральної шкоди, мотивований тим, що внаслідок втрати ока, потерпілий переніс сильний фізичний біль, сильні душевні страждання, пов'язані з втратою зору, його стан здоров'я погіршився, він частково втратив працездатність, і, в даний час, не має змоги користуватися усіма благами та перевагами людей, які мають повноцінний зір.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ПП ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи, що у судовому засіданні доведено винуватість обвинуваченого, дослідивши матеріали цивільного позову, суд дійшов висновку, що даний цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає, що позов у частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 1692,80 грн. підлягає повному задоволенню, оскільки у судовому засіданні доведено, що потерпілим купувалися ліки на лікування ока, про що свідчать копії відповідних квитанцій (а.с. 19-23), а також копія виписки із медичної карти потерпілого, згідно якої, йому встановлено діагноз контузії правого ока важкого ступеню (а.п. 24). Крім того, цивільний у частині стягнення матеріальної шкоди у зазначеному розмірі, визнається самим обвинуваченим.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що дані вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню і суд, у даному випадку, оцінює завдану потерпілому моральну шкоду у розмірі 60000 грн. Суд вважає доведеним, що потерпілому, внаслідок злочинних дій обвинуваченого, які потягли за собою втрату ока, дійсно завдано сильних фізичних та моральних страждань, а також, те, що потерпілий позбавлений можливості мати повноцінний зір, що потягло за собою часткову втрату працездатності. Таким чином, саме таку суму моральної шкоди у розмірі 60000 грн. суд вважає співмірною з тими фізичними та душевними стражданнями, що переніс потерпілий.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з обвинуваченого у дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Разом з тим, згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, інваліди ІІ групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Тульчинською райдержадміністрацією (а.п. 78), суд вважає, що його слід звільнити від стягнення судових витрат, а саме судового збору, при вирішенні цивільного позову.
Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на досудовому розслідуванні та під час судового провадження не обирався, також суд вважає, що відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 1 ст. 121 КК України, ст. 128-129, 349, 368- 371, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1692 (одна тисяча шістсот дев'яносто дві) гривні 80 копійок та моральну шкоду у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень. Всього стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 61692 (шістдесят одну тисячу шістсот дев'яносто дві) гривні 80 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя