Справа № 145/1619/18
Провадження №2/145/904/2018
іменем України
17.10.2018 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Тихій О.Н.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому вказує, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.07.2016р. по справі №145/969/16-ц частково задоволено її позов до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей.
Вищевказаним рішенням суду від 28.07.2016р. по справі №145/969/16-ц визначено місце проживання дітей, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матір'ю, ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6 в розмірі по 765 грн. та ОСОБА_7 в розмірі 614 грн. щомісячно.
Однак такий розмір аліментів, встановлений рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.07.2016 р. по справі №145/969/16-ц на сьогоднішній день не відповідає мінімальному розміру аліментів, що встановлений нормами чинного законодавства України.
Просить збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_3, аліменти на її користь на утримання ОСОБА_5, 16.09.2007р.н., ОСОБА_6 19.03.2009р.н., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 972 грн. кожному, але не менше 50%
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ними
повноліття починаючи з дня подання заяви до суду.
В судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов про стягнення аліментів визнали, заперечують проти початку стягнення з дня подачі заяви.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задоволити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.89 N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.192 СК України та п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвами про їх народження.
Рішенням Тиврівського районного суду від 28.07.2016 р. у справі № 145/969/2009 р. було вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_8, сина ОСОБА_9, аліменти в розмірі по 765 грн., на сина ОСОБА_10 - в розмірі 614 грн. щомісячно.
Даної суми недостатньо для того, щоб забезпечувати дітей самим необхідним.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дітьми прожиткового мінімуму.
Зростання цін на товари та продукти харчування через рівень інфляції курсу гривні потягло значне погіршення матеріального стану позивачки, що є загально відомим фактом, який не потребує доказування.
Згідно ЗУ "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років складає 1944 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Відповідач працездатний, фізично здоровий, а тому спроможний надавати позивачці допомогу в утриманні їхніх спільних дітей.
За таких обставин суд вважає, що вбачаються підстави для зміни розміру аліментів і визначення їх у сумі 972 грн., що становить половину прожиткового мінімуму для дитини віком з 6 до 18 років.
Однак суд не допускає дане рішення до негайного виконання, а вважає за доцільне розпочати стягнення аліментів у даному розмірі з дня набрання ним законної сили.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» ст.ст.180-182, 184, 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Тиврівського районного суду від 28.07.2016 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5, 16.09.2007 р.н, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, змінити, стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5, 16.09.2007 р.н, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у сумі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) гривні на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дітей.
Рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до чинного законодавства.
Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5, 16.09.2007 р.н, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліментів у сумі 614 грн. щомісячно, виданий на підставі рішення Тиврівського районного суду від 28.07.2016 р., повернути для приєднання до справи після завершення його виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 18.10.2018 р.
Суддя Ратушняк І. О.