22-ц/4804/37/18
263/14246/17
Головуючий у 1 інстанції Томілін О.М.
Доповідач Попова С.А.
Категорія 24
17 жовтня 2018 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Попової С.А.,
суддів Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.,
за участю секретаря Герасимової Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 липня 2018 року, ухваленого у складі судді Томіліна О.М.,
по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (правонаступник Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»)
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електроенергію,
В листопаді 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», правонаступником якого є АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, яка є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем електроенергії (особовий рахунок № НОМЕР_2). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 30.06.2017р. в помешканні відповідача при перевірці працівниками енергопостачальної організації було виявлено самовільне підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості (кабель-канал за щитком приладу обліку): знеструмлення ланцюгу напруги за допомогою перемикача; фаза в 1 клемі - електроенергія споживається, але лічильником не враховується. Виявлене порушення зафіксовано у акті № 213449 від 30.06.2017р. Внаслідок порушення споживачем п. 42, 48 Правил користування електричною енергією, відповідачу нарахована сума збитків, заподіяних енергопостачальній організації на загальну суму 31940,38грн., розраховану з 30.06.2014р. по 30.06.2017р., яку позивач просив стягнути з відповідача з компенсацією понесених по справі витрат з оплати судового збору в розмірі 1600грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 липня 2018 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електроенергію в сумі 31940,38грн., судовий збір в розмірі 1600 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просив рішення скасувати в частині задоволення вимог про стягнення збитків за період з 30.06.2014р. по 29.06.2016р. включно і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, заперечення проти скарги представника позивача АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - Колодка В.В., розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України у відсутність повідомленої належним чином про дату і час розгляду справи відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем електроенергії за вказаною адресою, що постачається ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» (нині - АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») - особовий рахунок № НОМЕР_2.
30.06.2017р. працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в помешканні відповідача в результаті перевірки було виявлено порушення п.п. 42, 48 Правил користування електроенергією для населення (далі - ПКЕЕН) у вигляді самовільного підключення до електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості, шляхом знеструмлення ланцюгу напруги за допомогою перемикача; фаза в 1 клемі - електроенергія споживається, але лічильником не враховується, кабель-канал за щитком приладу обліку (а.с. 5-6).
Відповідно до протоколу засідання комісії РЕМ 1186 від 19.07.2017р. з розгляду зазначеного акту призведене нарахування заподіяних енергопостачальникові споживачем збитків на загальну суму 31940,38грн. (а.с. 7, 8). Нарахована сума збитків відповідачем в позасудовому порядку не сплачена.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведення факту допущеного споживачем ОСОБА_1 порушення правил користування електроенергією, кваліфікованого за п.п. 5 п. 3.1 Методики, у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, яке виявити під час проведення контрольного огляду лічильника було неможливо, шляхом знеструмлення ланцюгу напруги за допомогою перемикача, фаза в 1 клемі, з проляганням кабель-каналу за щитком приладу обліку, при чому електроенергія споживається, але лічильником не враховується. Розрахунок збитків за актом суд призвів на підставі абз. 2 п.п «а» п. 3.3. Методики за трирічний період з 30.06.2014р. по 30.06.2017р., що передував виявленому порушенню.
З такими висновками суду в повному обсязі погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються нормативними актами, чинними в редакції на момент виявлення порушення 30.06.2017р., зокрема: ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила № 1357) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (далі - Методика).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону «Про електроенергетику», правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 37 Правил № 1357 електропостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією.
Згідно з п. 42 ПКЕЕН № 1357 споживач повинен дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача і невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
Пунктом 48 ПКЕЕН № 1357 передбачена відповідальність споживача за їх порушення, в тому числі, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 53 Правил N 1357 у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу (п. 9). У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (п. 11). У разі відмови споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення) (п. 13).
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією споживачами регламентується розділом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Як зазначено в п. 3.1. ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема: п. 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.
В досліджуваному акті про порушення (ПКЕЕН) № 213449 від 30.06.2017 року, підписаном трьома представниками енергопостачальної організації, з дотриманням п.п. 4.6, 4.7 Методики вказано суть і опис порушення, а також необхідні дані для визначення згідно із Методикою обсягу та вартості не облікованої електричної енергії (знеструмлення ланцюгу напруги за допомогою перемикача, фаза в 1 клемі - електроенергія споживається, лічильником не враховується; місце самовільного підключення - кабель-канал за щитом обліку). З метою виявлення порушення використовувались спеціальні технічні засоби: двохполюсний вказівник напруги, індикатор магнітного поля (дятел). ОСОБА_1 в графі «зауваження» особисто зазначила, що цим пристроєм, що колись можливо вбудував зять, вона не користувалася (а.с. 5-6).
19 липня 2017 року на засіданні комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, оформленого протоколом № 1186, де була присутня ОСОБА_1, прийнято рішення про нарахування відповідачеві за порушення правил користування електричною енергією суми збитків недорахованої електричної енергії на загальну суму 31940,38 грн.
З огляду на ці обставини позивачем були дотримані положення законодавства щодо належного складання акту про порушення, повідомлення споживача про дату та час засідання комісії, а також про результати розгляду виявлених в акті порушень.
На підставі зібраних у справі доказів і оцінених в сукупності з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України, суд першої інстанції констатував дотримання вимог законодавства при складанні акту про порушення ПКЕЕН № 213449 від 30.06.2017р., з чим колегія суддів не може не погодитись.
Виходячи із обставин, встановлених в судовому засіданні та підтверджених належними доказами, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту порушення відповідачем ОСОБА_1 правил користування електричної енергії із прихованим змонтуванням в шафі перемикача, що відображено на схемі в акті, та що за змістом апеляційної скарги фактично не оспорюється. За таких обставин відповідач має нести майнову відповідальність за виявлені порушення та оплату вартості спожитої, але неврахованої приладом обліку, електроенергії.
Разом з тим, суд помилково кваліфікував допущене відповідачем порушення за п.п. 5 п. 3.1. Методики, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.
В акті зафіксовано, що самовільне підключення електроустановок відповідача здійснено до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Виявлене порушення кваліфікується за п.п. 6 п. 3.1 Методики. Саме на такій кваліфікації за п. 6 п.п. 3.1. Методики обґрунтовано наголошує відповідач в апеляційній скарзі, що підтверджується описаним в акті і доданій схемі характером порушення і зібраними матеріалами справи: із зазначенням межі балансової належності, де вбачається, що підключення в помешканні відповідача було виконано до внутрішньобудинкової електромережі, яка не являється власністю електропостачальника. Таку саму кваліфікацію виявленого порушення надає енергопостачальник у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с. 70-74), та в озвученх представником в судовому засіданні апеляційного суду поясненнях.
Пунктом 3.3 Методики встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів в декількох варіантах періодів із вказівкою на такі максимальні строки:
- за п.п. «а» п. 3.3.: не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (за порушеннями, зазначеними у
підпунктах 1-3 пункту 3.1. щодо пошкодження приладів обліку); не більше ніж за три роки (у випадку встановлення пристрою, що занижує покази приладу обліку, вчинення інших дій, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу
обліку не мали можливості); не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (у випадку встановлення приладу, що занижує покази, або вчинені інших дій з безоблікового споживання елдектроенергії, виявити які представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду
приладу обліку мали можливість).
- за п.п. «б» п. 3.3.: не більше сумарної кількості днів за дванадцять
календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (у випадках самовільного підключення), тобто змістовно не охоплених у п. 1-3 п. 3.1 Методики видів порушення.
У взаємозв'язку із кваліфікацію порушення за п. 6 п. 3.1. Методики позивач наголошує на необхідності застосування для розрахунку збитків положень у абзаці 2 п.п. «а» п. 3.3. Методики з нарахуванням збитків за трирічний період - з 30.06.2014р. по 30.06.2017р., що передував виявленому порушенню, з мотивів неможливості виявити приховане порушення при останньому контрольному огляді без спеціальних засобів, які в грошовому виразі за розрахунком енергопостачальної організації становлять 31940,38грн. (а.с. 8).
З цим апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.
Відкритий спосіб дій, які призвели до споживання необлікованої
електричної енергії, чи прихований, на чому грунтує свою позицію позивач, визначається та має значення у разі виявлення у споживача порушеньПКЕЕН, зазначених саме у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики.
Тож, колегія суддів не погоджується із рішенням суду щодо поширення на відносини по даній справі вимог абз. 2 пп. «а» п. 3.3 Методики щодо максимального трирічного строку для розрахунку, оскільки цей пункт стосується порушень, кваліфікованих за підпунктами 1-3 п. 3.1 цієї Методики на відміну від порушення, допущеного відповідачем ОСОБА_1, кваліфікованого за підпунктом 6 п. 3.1 Методики.
На всі інші пункти, в тому числі порушення за п.п. 6 п. 3.1. Методики (окрім випадків підключення після припинення енергопостачання і з використанням «штучного нуля» за п.п. «в» і «г» п. 3.3) застосовуються положення підпункту «б» пункту 3.3 Методики, якими і треба керуватись, бо вони безпосередньо визначають кількість днів у періоді, за який має здійснюватися розрахунок вартості необлікованої електричної енергії.
Так, відповідно до пп. «б» п. 3.3. Методики, що поширюється на допущене відповідачем порушення, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:
- за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;
- за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;
- за кількістю днів у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п. п. 2.7., 3.4. та п. 3.6. Методики.
Згідно з пунктом 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень зазначених у п.п. 6 п. 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт.год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.
Вищевказаний пункт кореспондує до формули і положень у п. 2.7 Методики, в якій в ч. 2 наведено, що для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.
Вищенаведені положення Методики для порушення за п. 6 п. 3.1. не визначають трирічного строку, за який може бути нараховано збитки, на чому не слушно наполягає позивач. В цій частині доводи апеляційної скарги відповідача є переконливими. У зв'язку з цим можна дійти висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення допущене невірне застосування судом положень п. 3.3. Методики з визначення обсягу і вартості безобліково спожитої електричної енергії, що призвело до помилкового визначення трирічного періоду для нарахування збитків.
При цьому, посилання позивача, як на визначальне для даного спору правило про трирічний строк нарахування збитків, що міститься в листі члена НКРЕ від 30.11.2011р., де прив'язано вказаний строк обчислення до строку позовної давності за ст. 257 ЦК України (а.с. 77-78) не є спроможним і відносним до конкретних обставин, виявлених у даній справі.
Таким чином, відносними до допущеного ОСОБА_1 порушення є положення п. «б» п. 3.3., п. 3.5, п. 2.7 Методики, що передбачають максимальний загальний обсяг самовільно спожитої електричної енергії, що не може перевищувати сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення - в даному випадку з 30.06.2016р. по 30.06.2017р., у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні, зі стягненням з порушника на користь енергопостачальника збитків в загальній сумі 14551,05грн. (за 1 день червня 2016р. (825,73:30днів х 1 день)=27,52+5,50(20%ПДВ)=33,02грн. + за липень 2016р. 883,63грн.+176,73(20%ПДВ) =1060,36грн. + за серпень 2016р. 853,35грн. + 170,67(20%ПДВ) =1024,02грн. + за період з 01.09.2016р. по 30.06.2017р. 6992,85 і 5440,80=12433,65грн.)
Фактично обгрунтованість нарахувань за безобліковою електроенергією, вчинених енергопостачальником за 12-тимісячний термін з 30.06.216р. по 30.06.2017р., в апеляційній скарзі не оспорюється.
Враховуючи часткове, за наслідками апеляційного перегляду, задоволення позову на 45,6% (на суму 14551,05грн. від 31940,38грн. заявленого), підлягають перерозподілу витрати з оплати судового збору з частковою компенсацією позивачеві витрачених коштів по даній позиції за подачу позовної заяви - в розмірі 729,60грн. (45,6%х1600грн.:100%), пропорційному обсягу задоволених вимог.
З урахуванням роз'яснень у п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014р. (з подальшими змінами), за наслідками апеляційного розгляду у зв'язку із звільненням відповідача, на користь якого змінено судове рішення, від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги (а.с. 62), судовий збір підлягає стягненню з позивача в дохід держави в розмірі, пропорційному до обсягу задоволених вимог відповідача по апеляційній скарзі 45,6%, що в грошовому виразі становить 1094,40грн. (2400грн., що належали до сплати по апеляційній скарзі, виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви 1600грн. помножена на ставку 150% по апеляційній скарзі х 45,6% задоволених вимог : 100%).
Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок порушення норм матеріального права, таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає зміні згідно вищенаведеного мотивування.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 липня 2018 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце рестрації: АДРЕСА_2) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268, юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ-84302, вул. Комерційна, 8) заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електроенергію в сумі 14551 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривні 05 копійок, судовий збір в розмірі 729 (сімсот двадцять девять) тисяч 60 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», в дохід держави судовий збір за подачу відповідачем апеляційної скарги в розмірі 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді:
С.А.Попова
С.А.Зайцева
О.М.Пономарьова