Іменем України
18 жовтня 2018 року
Київ
справа №812/12/17
адміністративне провадження №К/9901/25361/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (суддя - Смішлива Т.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (головуючий суддя - Шишов О.О., судді - Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г.) у справі
за позовом Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 52942461 від 12.12.2016 року, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області (далі - УДКСУ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області (далі - Управління ДВС) про визнання незаконною та скасування постанови від 12.12.2016р. ВП №52942461 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення у справі № 812/880/16.
2. В обґрунтування позовних вимог Управління Казначейства зазначило, що 19.12.2016р. позивачем отримано постанову державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення у справі № 812/880/16. Вказану постанову позивач вважає незаконною з огляду на те, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач повідомив відповідача про подання апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду. Вважає, що після отримання інформації про апеляційне оскарження постанови суду, на виконання якої видано виконавчий лист №812/880/16 відповідач не мав права виносити постанову про накладення штрафу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду доказів наявності поважних причин невиконання постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/880/16 у встановлений державним виконавцем для добровільного виконання строк, а тому позовні вимоги управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області не підлягають задоволенню. Посилання позивача на те, що листом від 02.12.2016р. повідомлено державного виконавця про направлення апеляційної скарги на постанову суду в адміністративній справі № 812/880/16 суд оцінив критично, оскільки до зазначеного листа не додано жодних доказів направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції та отримання останньою. На час винесення оскаржуваної постанови були відсутні судові рішення, з якими може бути пов'язано втрату чинності постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. у справі № 812/880/16 та поважність причин невиконання рішення суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. УДКСУ (далі - скаржник) у лютому 2018 року звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.
9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що законодавством не передбачено подання державному виконавцю доказів оскарження судового рішення, на підставі якого видано відповідний виконавчий документ. Вказує на те, що у листі УДКСУ від 02.12.2016р. №05-07/829, яким державного виконавця було повідомлено про подання апеляційної скарги, було зазначено номер відповідного провадження щодо виконання судового рішення у справі №812/880/16. Вважає, що апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. у справі №812/880/16 є поважною причиною його невиконання. Зазначає, що УДКСУ не мало підстав для звернення до державного виконавця з клопотання про зупинення виконавчого провадження, оскільки приписами ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення виконавчого провадження у разі звернення зі скаргою до суду. Також посилається на те, що у листі від 02.12.2016р. УДКСУ зазначило про неврегульованість питання щодо перерахування коштів за реактивну електроенергію, інфляційних нарахувань, річних, пені, судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на законодавчому рівні.
11. Управління ДВС надало відзив на касаційну скаргу, яким просить відмовити у задоволені касаційної скарги за необґрунтованістю.
12. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 22 листопада 2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52942461 з виконання виконавчого листа № 812/880/16, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.11.2016р. про зобов'язання УДКСУ провести оплату поданого Луганською митницею ДФС платіжних доручень на оплату рахунку за перетікання реактивної енергії від 16.05.2016р. № 56-МР/5/3 на суму 453,50 грн., від 15.06.2016р. № 56-МР/5/3 на суму 537,79 грн., від 15.07.2016р. № 56-МР/7/3 на суму 664,56 грн., від 15.08.2016р. № 56-МР/8/3 від 15.08.2016р. на суму 679,60 грн., від 15.09.2016р. № 56-МР/9/3 на суму 650,56 грн. та актів виконаних робіт (послуг) за оперативно-технічне обслуговування електрообладнання митниці від 21.07.2016. № 223 на суму 5403,51 грн., від 21.07.2016р. № 224 на суму 5178,19 грн., від 01.08.2016р. № 156 на суму 6560,93 грн., від 01.08.2016р. № 1 на суму 8622,38 грн., від 01.08.2016р. № 101 на суму 4141,96 грн.
14. Згідно вказаної постанови боржнику надано 10-денний строк для добровільного виконання рішення суду.
15. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Управлінням Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області 25.11.2016р., що підтверджено даними про реєстрацію вхідної кореспонденції.
16. Листом № 05-07/829 від 02.12.2016р. Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області повідомило державного виконавця про те, що управлінням направлено 01.12.2016р. апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/880/16.
17. Зазначений лист отримано відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 09.12.2016р.
18. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12.12.2016р. у виконавчому провадженні ВП № 52942461 на Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
19. Вказана постанова отримана позивачем 19.12.2016р., що підтверджується відміткою на супровідному листі до зазначеної постанови.
20. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017р. у справі № 812/880/16 апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 812/880/16 - залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 812/880/16 - залишено без змін.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Стаття 129-1 Конституції України: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
23. Частини 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України: постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
24. Частина 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
25. Частина 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України: постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
26. Частина 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України: у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.
27. Пункт 16 частини 3 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»: виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
28. Частини 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»: за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
29. Частина 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
33. З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
34. У разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення, що набрало законної сили, боржник звільнюється від обов'язку виконувати це судове рішення тільки у разі зупинення виконання такого рішення судом апеляційної інстанції.
35. Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій не було встановлено того, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу від 12.12.2016р. виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 812/880/16 було зупинено, що зумовлює висновок про наявність у УДКСУ обов'язку виконати вказане рішення.
36. Повідомлення боржником у виконавчому провадженні державного виконавця про оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, не є тією обставиною, що звільнює боржника від обов'язку виконати таке рішення.
37. Крім того, Суд зазначає, що посилання УДКСУ у листі від 02.12.2016р. на підстави незгоди з судовим рішенням не є тією обставиною, що зумовлює висновок про наявність поважних причин невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
38. Отже, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, слід дійти висновку про відсутність у УДКСУ поважних причин невиконання постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/880/16 у встановлений державним виконавцем для добровільного виконання строк.
39. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права..
42. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
43. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
44. В задоволенні касаційної скарги Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області - відмовити.
45. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - залишити без змін.
46. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа