Іменем України
17 жовтня 2018 року
Київ
справа №815/5699/16
адміністративне провадження №К/9901/29930/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (суддя - Левчук О.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (головуючий суддя - Потапчук В.О., судді - Осіпов Ю.В., Семенюк Г.В.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до начальника управління захисту Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Процько Сергія Володимировича, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
третя особа - ОСОБА_4
про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 28 жовтня 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до начальника управління захисту Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Процько Сергія Володимировича, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби) про скасування наказу № 254-к від 16 вересня 2016 року про звільнення, поновлення на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 16 вересня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що про видачу наказу № 254-к від 16.09.2016 року про звільнення з посади позивач дізнався лише 06.10.2016 року. Зі своїм звільненням позивач не погоджується і вважає, що його було звільнено незаконно з огляду на те, що результати конкурсу на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки чинні, а негативні результати спеціальної перевірки стосовно його особи відсутні. Проведена відповідачем процедура призначення з одночасним наступним звільненням не передбачена законодавством України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 254-к від 16 вересня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що наведені в спірному наказі № 254-к від 16 вересня 2016 року норми законодавства регулюють правовідносини щодо призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби, та не містять підстав для звільнення з посади державної служби. Приписами Закону України «Про державну службу» не передбачено такої підстави для звільнення з державної служби як неотримання інформації про результати перевірки відомостей щодо претендента на посаду від усіх уповноважених органів щодо проведення спеціальної перевірки. Нормами законодавства про працю України також не передбачено такої підстави для звільнення з державної служби. За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 254-к від 16.09.2016 року підлягають задоволенню. Також зазначив, що протягом встановленого законодавством строку, а саме трьох днів з дати одержання позивачем повідомлення про результати конкурсу, ним згоду надано не було, а тому були відсутні підстави для розгляду відповідачем питання про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки. Відповідачем в порушення ч. 4 ст. 31 Закону України «Про державну службу», п.3 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції», п. 6 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171, винесено наказ № 253-к від 16.09.2016 року про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки. Станом на дату розгляду справи результати конкурсу, які стали підставою для винесення відповідачем наказу про призначення ОСОБА_2, як переможця конкурсу, на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки, скасовані у зв'язку з виявленням Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополі порушень умов конкурсу, які могли вплинути на його результати та порушень вимог, передбачених п.17, 42, 50 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016р. № 246. За таких підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та, відповідно, і похідні вимоги про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 16.09.2016 року і до моменту фактичного поновлення на роботі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені решти позовних вимог і поновити ОСОБА_2 на посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
6. ГУ Держпродспоживслужби подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - задоволені частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: - скасовано наказ № 254-к від 16 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області; - поновлено на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області; - стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2016 року по 04 квітня 2017 року у розмірі 31826,94 гривень.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що приписами Закону України «Про державну службу» не передбачено такої підстави для звільнення з державної служби як неотримання інформації про результати перевірки відомостей щодо претендента на посаду від усіх уповноважених органів щодо проведення спеціальної перевірки. Нормами законодавства про працю України також не передбачено такої підстави для звільнення з державної служби. При виданні оскаржуваного наказу Департаменту захисту економіки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 254-к від 16 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки не дотримано принципів, на яких ґрунтується трудове законодавство, рівно як і принципів законності та правової визначеності, які є складовими верховенства права. Для відновлення порушеного права позивача суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивача на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
9. ГУ Держпродспоживслужби (далі - скаржник) у лютому 2018 року звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року.
10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що обов'язковою умовою проходження особою державної служби є перемога цієї особи на конкурсі і проходження особою передбачених ст.31 Закону України «Про державну службу» перевірок та не виявлення ними перешкод у проходження державної служби. ОСОБА_2 на час спливу строку на прийняття рішення про призначення на посаду державної служби перевірку та спеціальну перевірку не пройшов. Крім того, своїми діями спричиняв затримку проходження перевірок та надходження їх результатів до ГУ Держпродспоживслужби. Вважає, що суди попередніх інстанції скасовуючи спірний наказ про звільнення ОСОБА_2 неправомірно усунули із процедури допуску особи до державної служби проведення відносно цієї особи спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади», а також фактично визнали необов'язковою проходження цих перевірок. Зазначає, що призначення ОСОБА_2 на посаду начальника ГУ Держпродспоживслужби не погоджувалося головою Держпродспоживслужби України. Під час проведення перевірок було встановлено, що з попереднього місця роботи ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку із систематичним порушенням трудової дисципліни та грубим порушенням обов'язків державного інспектора з карантину рослин. Також звертає увагу на те, що наказом ГУ Держпродспоживслужби ОСОБА_4 призначено з 27.12.2016р. на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, правомірність якого підтверджена під час розгляду справи №815/7334/16.
12. Касаційна скарга містить клопотання скаржника про розгляд справи за участі його представника.
13. ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу, яким вважає касаційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вважає, що судові рішення в цій справі дозволяють позивачу уникати проходження спеціальної перевірки при прийомі на державну службу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
15. Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 липня 2016 року № 82 оголошений конкурс на заміщення вакантної посади начальника Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
17. За результатами проведеного конкурсу ОСОБА_2 оголошено переможцем, про що направлене відповідне повідомлення від 19 серпня 2016 року №1668/07 до Національного агентства України з питань державної служби.
18. Листом за №1750/07 від 23 серпня 2016 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області повідомлено кандидата на зайняття посади начальника Управління фітосанітарної безпеки ОСОБА_2 про результати конкурсу на зайняття вакантної посади категорії «Б», проведеного відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 липня 2016 року № 82, а саме, що за підсумковим рейтингом ОСОБА_2 є переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. Зазначений лист отриманий позивачем 23 серпня 2016 року. Згоду на проведення спеціальної перевірки позивач надав лише 09.09.2016р.
19. Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 253-к від 16 вересня 2016 року переможця конкурсу ОСОБА_2 призначено з 16 вересня 2016 року на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки з посадовим окладом згідно штатного розпису. Підстава: протокол засідання конкурсної комісії ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 3 від 19 серпня 2016 року. З наказом позивач ознайомлений 16 вересня 2016 року.
20. Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 254-к від 16 вересня 2016 року відповідно до ч.4 ст. 31 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-У11 «Про державну службу» та п.16 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 та в зв'язку з неотриманням інформації про результати перевірки відомостей щодо претендента на посаду від усіх уповноважених органів щодо проведення спеціальної перевірки ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки з 19 вересня 2016 року.
21. Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополі винесено вимогу від 21 жовтня 2016 року р.№ 5 про скасування результатів конкурсу, оголошеного 25 липня 2016 року та проведеного у Головного управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області. Зазначено, що ця вимога підлягає обов'язковому виконанню до 28 жовтня 2016 року.
22. На підставі вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополі р.№ 5 від 21 жовтня 2016 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області винесено наказ № 284 від 24 жовтня 2016 року, яким скасовано результати конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Управління фітосанітарної безпеки, оголошеного та проведеного відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 липня 2016 року № 82 «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б».
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
23. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Частина шоста статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
25. Частина 1 статті 21 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»: вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
26. Частина 3 статті 31 Закону України «Про державну службу»: рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб'єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.
27. Частина 4 статті 31 Закону України «Про державну службу»: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».
28. Частина 1 статті 83 Закону України «Про державну службу»: державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
29. Частина 1 статті 57 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»: спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
30. Частина 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції»: рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки. &?е;…&g(; У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду. Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку. &?я;…&gп;
31. Пункт 3 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (далі - Порядок №171): організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, передбачених цим Порядком.
32. Пункт 6 Порядку №171: спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1, яка подається разом із заявою про призначення. У разі конкурсного добору згода подається протягом трьох днів з дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу. У разі ненадання згоди претендента на посаду спеціальна перевірка не проводиться і питання про призначення на відповідну посаду не розглядається.
33. Пункт 16 Порядку №171: рішення про призначення (обрання) або відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки, крім випадку, передбаченого пунктом 21 цього Порядку. Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено до суду.
34. Пункт 2 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок №246): проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на вакантну посаду державної служби на основі оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.
35. Підпункт 1 пункту 67 Порядку №246: рішення Комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на посади державної служби скасовується у разі встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати.
36. Частини 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю України: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
40. З наведених приписів законодавства висновується, що у разі ненадання претендентом на посаду письмової згоди на проведення спеціальної перевірки протягом трьох днів з дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу, перевірка не проводиться і питання про призначення на відповідну посаду не розглядається. За наявності такої згоди, рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державного службовця приймається тільки після проведення спеціальної перевірки, організацію якої покладено на керівника відповідного державного органу.
41. Проте, зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин випливає, що всупереч наведених вимог Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку №171, ГУ Держпродспоживслужби було прийнято наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки. Крім того, у касаційній скарзі сам скаржник посилається на відсутність погодження голови Держпродспоживслужби України на призначення ОСОБА_2 на посаду.
42. Слід зазначити, що під час розгляду цієї справи не було встановлено того, що ОСОБА_2 не відповідає встановленим законодавством вимогам для зайняття посади начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, відсутні відомості щодо скасування у встановленому законом порядку наказу № 253-к від 16 вересня 2016 року про призначення позивача на посаду.
43. Суд зазначає, що додержуючись приписів ч.2 ст.19 Конституції України, державні органи, як правило, мають право виправляти помилки у власній діяльності, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Проте, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу не може виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
44. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо того, що ч.4 ст.31 Закону України «Про державну службу» та п.16 Порядку №171 не визначають підстав звільнення особи з державної служби.
45. Також така обставина як неотримання інформації про результати перевірки відомостей щодо претендента на посаду від усіх уповноважених органів щодо проведення спеціальної перевірки - не передбачена законодавством як підстава для звільнення особи з посади.
46. Отже, спірний наказ № 254-к від 16 вересня 2016 року про звільнення є протиправним, а тому суд апеляційної інстанції прийняв законне рішення про скасування цього наказу та, враховуючі приписи ч.1 та ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України, про поновлення позивача на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
47. Посилання скаржника та третьої особи на те, що скасування спірного наказу та поновлення позивача на посаді має наслідком звільнення останнього від проведення відносно нього спеціальної перевірки є безпідставним, оскільки такий обов'язок покладається саме на ГУ Держпродспоживслужби, яке не звільнюється від цього обов'язку за наслідками розгляду цієї справи. При цьому, наявність відповідних заборон, встановлених Законом України «Про очищення влади», або встановлення відомостей про ОСОБА_2, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, може бути самостійною підставою для припинення державної служби у випадках та в порядку, встановленому законодавством.
48. Посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 своїми діями спричиняв затримку проходження перевірок та надходження їх результатів до ГУ Держпродспоживслужби є безпідставним, оскільки ненадання у встановлений законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки є підставою для залишення без розгляду питання про призначення на відповідну посаду, а не подальше звільнення з посади через не завершення у встановлений строк проведення спеціальної перевірки.
49. Відомості щодо підстав звільнення з попереднього місця роботи мали бути враховані під час вирішення питання про призначення ОСОБА_2 на посаду, а не під час вирішення питання про правомірність його звільнення. Також призначення у наступному іншої особи на посаду, з якої звільнено позивача, не впливає на вирішення заявлених в цій справі позовних вимог.
50. Крім того, оскільки результати конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Управління фітосанітарної безпеки були реалізовані шляхом призначення позивача на відповідну посаду, подальше скасування результатів конкурсу не породжує правових наслідків для позивача та не є підставою для не поновлення його на посаді.
51. Верховний Суд України у постанові від 04.11.2014р. №21-426а14 зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково, скасувати акт індивідуальної дії та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.
52. Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді, суд апеляційної інстанції не вказав дату, з якої ОСОБА_2 поновлено на посаді.
53. Оскільки наказом № 254-к від 16 вересня 2016 року позивача звільнено з посади з 19.09.2016р., останній підлягає поновленню на посаді з 20.09.2016р.
54. Здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок сум, що підлягає стягненню, не є предметом касаційного оскарження.
55. У відповідності до п.3 ч.1 ст.349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
56. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
57. Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковими лише в частині не визначення дати, з якої позивача поновлено на посаді, то відповідно до ч.4 ст.351 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби без задоволення та змінити оскаржуване судове рішення в резолютивній частині
58. Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
59. В задоволенні касаційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - відмовити.
60. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року змінити шляхом зазначення в резолютивній частині дати поновлення на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 20 вересня 2016 року, в іншій частині - залишити без змін.
61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа