Іменем України
18 жовтня 2018 року
Київ
справа №803/536/16
адміністративне провадження №К/9901/2805/17
№К/9901/2807/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача -В.М.Бевзенка,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
розглянувши у в порядку письмового провадження касаційні скарги Національної поліції України та Департаменту захисту економіки Національної поліції України
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (постановлену у складі суддів - Затолочного В.С.)
у справі № 803/536/16
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №6 Апарату Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся в суд з позовом Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №6 Апарату Національної поліції України:
визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Рівненській області, прийняте 22 лютого 2016 року;
визнати незаконним та скасувати Наказ голови Національної поліції України від 31 березня 2016 року №208о/c;
зобов'язати голову Національної поліції України поновити майора поліції ОСОБА_2 на службі в поліції на попередній посаді;
стягнути з Національної поліції України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року позов задоволено у повному обсязі:
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2017 апеляційну скаргу залишено без руху, зобов'язано сплатити судовий збір за подачу апеляційної скраги (усунути недоліки).
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів до них
У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій у своєму рішенні норм процесуального права, вважають його незаконним на необґрунтованим, просять ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження, далі - КАСУ) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
Оскільки адміністративний позов позивачем було подано 14 квітня 2016 року, то розрахунок ставки судового збору здійснюється відповідно до Закону, який діяв на час подання позову.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) ( в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу першого статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
А тому, за подання апеляційної скарги майнового характеру відповідач повинен був сплатити 606.32 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0.4 розміру мінімальної заробітної плати.
А тому, за подання апеляційної скарги немайнового характеру відповідач повинен був сплатити 606.32 грн.
Крім того, визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1212.64 грн.
Тим самим, суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми матеріального права, що призвели до перешкоджання у подальшому провадженні у справі, а тому справу слід направити для продовження розгляду.
За таких обставин Суд робить висновок, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій має бути скасоване з направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За правилами частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.
За таких обставин справу необхідно направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити.
2. Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити частково.
3. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі №803/536/17 скасувати.
4. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Головуючий В.М.Бевзенко
Судді В.М.Шарапа
Н.А.Данилевич