Іменем України
17 жовтня 2018 року
Київ
справа №761/30803/17
провадження №К/9901/51102/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В., Лічевецького І.О. від 19 квітня 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження № 201 від 11 квітня 2013 року «Про затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 201 від 11 квітня 2013 року «Про затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1».
3. Рішення суду мотивовано тим, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, приймаючи оспорюване рішення про затвердження висновку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, діяла всупереч вимогам чинного законодавства. Такий висновок обґрунтовано тим, що відповідачем без належних правових підстав об'єктам нерухомого майна присвоєну іншу поштову адресу - АДРЕСА_2, натомість як у висновку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради вказано їх поштову адресу - АДРЕСА_3.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Рішення суду мотивовано тим, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, приймаючи оспорюване рішення про затвердження висновку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такий висновок обґрунтовано тим, що при поділі об'єкту нерухомого майна виникають новостворені об'єкти нерухомості, які мають отримати поштову адресу, що надається юридичним департаментом Одеської міської ради як держателем адресного реєстру міста Одеси. Довідка про резервування адреси об'єкта нерухомого майна долучається до висновку про поділ об'єкту нерухомого майна, та вже з новою адресою подається на затвердження Приморській районній адміністрації Одеської міської ради. З огляду на те, що об'єкт знаходиться на перетині АДРЕСА_1 юридичний департамент відповідача визначив вулицю адреси за головним фасадом об'єкта - АДРЕСА_3
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 липня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ML-501/186/2006.
21 липня 2006 року в забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № РМL-501/186/2006, згідно якого ОСОБА_4 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: восьмикімнатну квартиру, загальною площею 313,3 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 29 листопада 2007 року у справі № 2-9250/07 за ОСОБА_4 визнано право власності на реконструйоване нежиле офісне приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 305,3 м2. З вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_4 здійснив реконструкцію вищезазначеної квартири у нежиле офісне приміщення № 2, загальною площею 305,3 м2, основною площею 181,6 м2.
На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_4 зареєстрував право власності на реконструйоване нежиле офісне приміщення № 2, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18495708 від 14 квітня 2008 року.
16 серпня 2012 року вказане нежиле приміщення № 2 відчужено ліквідатором Хайло М.В. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквенто» на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 2167, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., у межах процедури банкрутства фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, порушеної господарським судом Одеської області згідно постанови від 14 лютого 2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквенто» звернулось до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради із заявою про надання висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Також подано наступні документи: варіант поділу нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1; висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 26 березня 2013 року №417059.72.13; витяг про державну реєстрацію прав від 10 вересня 2012 року; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 16 серпня 2012 року; договір купівлі - продажу від 16 серпня 2012 року; технічний паспорт; довіреність; довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об'єкта нерухомого майна від 06 березня 2013 року №№348349/1, 348350/1.
26 березня 2013 року Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради надано висновок № 417059.72.13 щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1, а саме на нежитлове приміщення АДРЕСА_3.
11 квітня 2013 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження № 201 «Про затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1», яким затверджено висновок щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1 на: нежитлове приміщення АДРЕСА_2.
24 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 24/06/16, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором ML-501/186/2006 від 2 липня 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_4
24 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги за договорами забезпечення, посвідчений 24 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 523. За умовами цього договору сукупність прав, належних Публічному акціонерному товариству «ОТП БАНК» за договором іпотеки РML-501/186/2006 від 21 липня 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_4, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», в тому числі й право звернення стягнення на предмет іпотеки.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, затверджуючи висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 417059.72.13 26 березня 2013 року щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1, на нежитлові приміщення АДРЕСА_3, без належних правових підстав затвердила його з присвоєнням зовсім іншої адреси - АДРЕСА_2. Доводи відповідача щодо допущеної описки у адресі приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Безпідставним є посилання апеляційного суду на ту обставину, що юридичний департамент відповідача визначив вулицю адреси за головним фасадом об'єкта - АДРЕСА_3 Посилається на те, що факт визначення вулиці новоутворених об'єктів нерухомого майна в результаті поділу за головним фасадом не має значення для справи, яка розглядається, та не є предметом спору у справі. Спір у цій справі пов'язаний із затвердженням іншої адреси об'єкту нерухомого майна: АДРЕСА_2, ніж зазначеної у висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, у якому вказана адреса: АДРЕСА_3. Отже, вказаний висновок суду не містить інформацію щодо предмету доказування.
9. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.
10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. У статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
12. Відповідно до пунктів 1.1, 3.2.4, 3.2.7 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 384 -VI від 28 лютого 2011 року, у редакції, чинній на час спірних правовідносин, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У галузі житлово-комунального господарства Приморська районна адміністрація Одеської міської ради видає розпорядження про затвердження розподілу часток жилих приміщень та господарських споруд, а також розділу та виділу.
У галузі будівництва Приморська районна адміністрація Одеської міської ради затверджує висновки про зміну функціонального призначення та технічний стан жилих та нежилих приміщень, будинків та споруд, розташованих на території району.
13. Згідно з пунктами 1.2, 2.2, 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
При підготовці документів про поділ нерухомого майна БТІ проводять такі дії:
уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об'єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах;
за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.
Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, який містить такі дані: а) кому належить об'єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об'єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками;
ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).
14. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.6, 2.5, 4.4 Положення про Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 809 від 28 липня 2009 року, держателем Адресного реєстру є юридичний департамент Одеської міської ради, який розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Адресного реєстру та забезпечує його функціонування, координує діяльність виконавчих органів Одеської міської ради, комунальних підприємств, установ та організацій з питань ведення Адресного реєстру.
Довідка з Адресного реєстру міста Одеси - це документ, який свідчить про внесення запису до Адресного реєстру. У Адресному реєстрі формуються наступні види довідок: - про резервування адреси об'єкта нерухомого майна; - про відповідність адреси об'єкта нерухомого майна.
Об'єктам, що знаходяться на перетині вулиць (проспектів, бульварів, провулків, узвозів тощо) рівних категорій, надається адреса по вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо), на яку виходить головний фасад об'єкта. У випадку, якщо на ріг виходять два рівнозначних фасади одного об'єкта, адреса надається по вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо), що йде в напрямі від моря.
На підставі довідки про резервування адреси районні адміністрації за заявою власника (наймача, балансоутримувача) об'єкта видають розпорядження про надання або зміну адреси протягом десяти робочих днів після отримання заяви, довідки, документів, що відповідно до законодавства посвідчують майнові права на об'єкт, та документів, які підтверджують особу заявника.
15. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
16. Згідно з частинами першою, четвертою статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
17. За приписами частини третьої статті 5 Закону України "Про іпотеку" частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.
18. Згідно положень частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.
19. Частинами першою, другою статті 10 Закону України «Про іпотеку» передбачено, якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.
Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
20. Згідно частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
21. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
22. З матеріалів справи вбачається, що на підставі замовлення від 20 лютого 2013 року № 556 Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквенто» від юридичного департаменту Одеської міської ради отримало довідки з Адресного реєстру міста Одеси від 06 березня 2013 року:
- № 348349/1, якою зарезервовано адресу об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення № 101: АДРЕСА_2;
- 348350/1, якою зарезервовано адресу об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення № 102: АДРЕСА_2
23. Згідно висновку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 417059.72.13 від 26 березня 2013 року щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1, ним визначено склад новоутворених об'єктів нерухомого майна АДРЕСА_3
24. Приймаючи розпорядження № 201 від 11 квітня 2013 року «Про затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна нежилого офісного приміщення АДРЕСА_1», яке є предметом спору у справі, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради визначила адресу вказаних об'єктів нерухомого майна - АДРЕСА_2
25. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в обґрунтування правомірності своїх дій при прийнятті оспорюваного розпорядження, вказує, зокрема, на те, що у висновку № 417059.72.13 від 26 березня 2013 року Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради допустило описку у нумерації будинку та замість № 32 помилково зазначило № 31, оскільки ще 06 березня 2013 року були наявні довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси: АДРЕСА_2
26. За змістом статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
27. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
28. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
29. В порушення вимог вказаної норми Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не виконала свого обов'язку щодо доказування правомірності свого розпорядження, оскільки не надала належних доказів на підтвердження того, що у висновку № 417059.72.13 від 26 березня 2013 року Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради допустило описку у нумерації будинку, і що вказана обставина не була перешкодою у його прийнятті.
30. Доказів, які б підтвердили або спростували вказану обставину, матеріали справи не містять.
31. Сам факт затвердження вказаного висновку дає підстави вважати, що орган, який його затверджує, погоджується з ним. Твердження відповідача, що на час його складання були наявні довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси: АДРЕСА_2, не може слугувати беззаперечною підставою для його затвердження із зазначенням саме цього номеру будинку.
32. Таким чином, затверджуючи висновок щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, вказуючи при цьому інший номер будинку, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради діяла всупереч вимогам чинного законодавства.
33. Також слід зазначити, що наслідком таких дій відповідача, у разі наявності відповідних правових підстав, іпотекодержатель буде позбавлений права задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
34. Обґрунтованими є також доводи, викладені у касаційній скарзі, відносно того, що факт визначення вулиці новоутворених об'єктів нерухомого майна в результаті поділу за головним фасадом не пов'язаний із предметом спору у справі, оскільки спірним у цій справі є факт затвердження відповідачем іншої адреси об'єкту нерухомого майна: АДРЕСА_2, ніж зазначеної у висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, у якому вказана адреса: АДРЕСА_3.
35. Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
36. Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
37. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
38. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції є законним, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними. Судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - скасувати, залишивши в силі постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців