Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №390/1430/17(2-а/390/53/17)
адміністративне провадження №К/9901/30581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кравчука В.М., суддів Гриціва М.І., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія у складі суддів Білак С.В., Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А.)
у справі №390/1430/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку з 1 січня 2016 року пенсії протиправною;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та від 18.11.2015 №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268", починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру;
- судові витрати покласти на відповідача.
2. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області постановою від 29.08.2017 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.11.2017 вищевказане рішення суду скасував і позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку позивачу з 1 січня 2016 року пенсії. Зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268", починаючи з 01 січня 2016 року. В іншій частині позовних вимог - відмовив.
4. Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
5. 08.12.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження, встановивши строк для надання заперечень на касаційну скаргу.
6. На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло письмове заперечення позивача на касаційну скаргу з проханням відмовити у її задоволенні.
7. У зв'язку з ліквідацією зазначеного суду касаційної інстанції справа для розгляду касаційної скарги передана Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
8. Ухвалою від 16.10.2018 Верховний Суд прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.
9. Жодних клопотань, у тому числі щодо участі сторін в судовому засіданні Суду не надходило.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Позивач з 01.01.2007 перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за вислугу років по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до п. «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11. У відповідь на звернення позивача про перерахунок його пенсії з 01.01.2016 відповідач листом від 26 липня 2017 року №5305/03-10 повідомив, що, починаючи з 20 квітня 2017 року щотижнево інформує Пенсійний фонд України про кількість отриманих довідок для перерахунку пенсії колишнім співробітникам органів внутрішніх справ. Крім того, 19.06.2017 направив лист щодо потреби в коштах для проведення перерахунку пенсій на підставі довідок ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області. Тому вважає, що здійснив всі дії в межах повноважень та акцентував, що виділення коштів з Держбюджету або ініціювання питання щодо виділення таких коштів до його компетенції не входить.
12. Не погоджуючись із такими діями позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Позов обґрунтований порушенням відповідачем вимог чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.
14. Позивач стверджує, що у зв'язку з затвердженням розмірів грошового забезпечення поліцейських Національної поліції виникли підстави для перерахунку розміру його пенсії. Оскільки перерахунку його пенсії не відбулося, вважає, що відповідачем допущена бездіяльність щодо виконання вимог законів та постанов Кабінету Міністрів України.
15. Відповідач у письмовому запереченні на адміністративний позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність у його діях порушень вимог чинного законодавства.
16. Зазначає, що 01.06.2017 отримав довідку від 23.05.2017 №3666 ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача. У зв'язку з відсутністю коштів, керуючись листом Пенсійного Фонду України від 28.03.2017 №9493/02-23 та вимогами ч.ч.1-2 ст.23, пунктів 20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, відповідач не має права здійснити такий перерахунок.
17. Крім того, для вирішення спору просив врахувати передбачене ч.7 ст.43 Закону тимчасове (до 31.12.2017) обмеження максимального розміру пенсії.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, проаналізувавши вимоги ч.ч.3-4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1999 (далі - ЗУ №2262-XII), пунктів 1-2 Порядку проведення перерахунку пенсій, визначеного постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (далі - Порядок №45), постанови КМУ "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11 листопада 2015 року (далі - Постанова №988), дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
19. Зокрема, зазначив, що пенсіонери з числа колишніх працівників міліції, набувають права на перерахунок пенсії у разі внесення змін до грошового забезпечення національних поліцейських, які відбулися за рішенням КМУ виключно після 29 грудня 2015 року. Оскільки цієї дати за рішенням КМ України жодних змін не відбулося, прийнята постанова КМУ №988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року, на думку суду, не породжує підстав для перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
20. Крім того суд врахував, що ні Міністерство внутрішніх справ України, ні органи Національної поліції України не повідомили Пенсійний фонд України про підстави для перерахунку пенсій військовослужбовцям та іншим особам, що одержують пенсії згідно з Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тому органи Пенсійного фонду України не подавали до відповідних органів списки та не одержували довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
21. Оскільки органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках, своє рішення суд мотивував відсутністю у відповідача повноваження за власною ініціативою та без довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії здійснити перерахунок пенсії позивача. Тому позовні вимоги до відповідача визнав передчасними та відмовив у їх задоволенні.
22. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що за дійсними обставинами справи довідку про грошове забезпечення відповідач отримував, а передумовою спору стала відсутність бюджетних коштів для перерахунку пенсії позивача.
23. Застосувавши ч.2 ст.8, ст.ст.22, 46-68 Конституції України, ст.10, ч.16 ст.43, ч.ч. 2, 3 ст.51, ст.63 ЗУ №2262-XII, пп.1-3 Порядку №45, постанови КМУ №988, ст.102, пункти 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", абзац перший пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
24. З огляду на встановлені колегією суддів обставини щодо виникнення права у позивача на перерахунок пенсії саме з 01.01.2016 та факту його не проведення передусім з вини Управління МВС України в Кіровоградській області, яке мало би своєчасно підготувати довідку для перерахунку пенсії позивача та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для здійснення такого перерахунку та з вини відповідача, який після отримання відповідної довідки не перерахував розмір пенсії позивача, колегія суддів визнала підтвердженим право позивача на перерахунок пенсії саме з 01.01.2016.
25. Водночас позовну вимогу щодо такого перерахунку без обмеження граничного розміру колегія суддів визнала передчасною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки перерахунок пенсії на час вирішення спору не здійснений, а отже в частині розміру його права не порушені. Тому в цій частині позову відмовила.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
26. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, неповного врахування доказів відповідача, та просить та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
27. Доводи касаційної скарги відповідають обґрунтуванням, вказаним у письмовому запереченні на позов.
28. Відзив на касаційну скаргу від позивача Суду не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Суд дійшов висновку про належну правову оцінку судом апеляційної інстанції всіх доводів учасників справи.
30. Мотиви прийнятого рішення судом апеляційної інстанції відповідають судовій практиці Верховного Суду у спорах щодо подібних правовідносин.
31. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 669/512/17) виснував, що аналіз положень Закону № 900-VIII, статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45, дає підстави вважати, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
32. Оскільки конкретних обставин, які впливають на результат вирішення спору, касаційна скарга не містить і до спірних відносин та встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції вірно застосував нормативно-правові акти та здійснив правильний їх аналіз на підставі повно встановлених обставин справи, твердження касатора про порушення судами норм матеріального права Суд вважає безпідставним.
33. Зважаючи, що нових доводів і доказів, аніж яким надана оцінка судами нижчих інстанцій, учасники на наводять, з огляду на межі касаційного перегляду справи Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та про відсутність підстав для його скасування.
34. Відповідно до ст.350 КАС України (чинної редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350- 356 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя М.І. Гриців
Суддя О.П. Стародуб