Іменем України
17 жовтня 2018 року
м.Київ
справа №822/1727/17
адміністративне провадження №К/9901/5520/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчук В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. (судді: Залімський І.Г., Смілянець Е.С., Сушко О.О.) у справі за позовом Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови,
У червні 2017 року Стецьківська сільська рада Старокостянтинівського району звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №25/1022-2/1551-17 від 29.05.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документи перевірки «Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,державних будівельних норм, стандартів та правил» та «Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» датовані 16.05.2017р. не були складені у селі Стецьки Старокостянтинівського району Хмельницької області та у присутності голови ради Корилюка В.Й, що є процесуальним порушенням та підставою для скасування спірної постанови про накладення штрафу.
Крім того, під час проведення перевірки представники відповідача за місцезнаходженням позивача не з'явились, службові посвідчення нікому не пред'являли, представників суб'єкта містобудування на місце проведення робіт не запрошували, пояснення не відбирали, акт позапланової перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складені у друкованому вигляді за допомогою комп'ютерної техніки та надруковані на принтері, що не відповідає вимогам Наказу №240 від 15.05.2012р. "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" яким затверджені зразки документів (бланки), що передбачають рукописне заповнення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача №25/1022-2/1551-17 від 29.05.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З таким рішенням суду апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що зазначення у резолютивній частині постанови від 29.05.2017р. №25/1022-2/1551-17 іншої норми Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» здійснено відповідачем помилково є технічною опискою, оскільки у протоколі від 16.05.2017р. зазначено відповідальність за п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Крім того, права позивача не порушено, оскільки штраф накладений у розмірі визначеному санкцією абз. 4 п.4. ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 151 560,00 грн.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій у даній справі - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
У абз. 4 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, які несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013р. № 735).
Відповідно до п. 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 6 квітня 1995р. № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Згідно п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 6 квітня 1995р. № 244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що замовником будівництва - Стецьківською сільською радою подано декларацію про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті: будівництво вуличних мереж водопроводу с. Стецьки, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, яка зареєстрована 25.07.2016 № ХМ 030162042027 (а.с.11).
Будівництво вказаного об'єкту здійснює ФОП ОСОБА_3 (а.с.11).
Відповідачем згідно направлення для проведення позапланової перевірки №461 від 10.05.2017р. на підставі звернення юридичної особи з 11.05.2017р. по 16.05.2017р. проведено позапланову перевірку на об'єкті: будівництво вуличних мереж водопроводу с. Стецьки, Старокостянтинівського району, Хмельницької області.
За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем 16.05.2017р. складено акт перевірки, в якому встановлено порушення позивачем п.2 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки позивачем без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт здійснено будівельні роботи по прокладенню водопровідних труб та встановленню залізобетонних кілець водопровідних колодязів. (а.с.12).
Відповідачем 16.05.2017р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Крім того, відповідачем 16.05.2017р. видано приписи позивачу про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства. (а.с.13).
Відповідачем 29.05.2017р. на підставі протоколу від 16.05.2017р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №25/1022-2/1551-17, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 151 560,00 грн. (а.с.9)
Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р., будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач виконував будівельні роботи з нового будівництва на об'єкті ІІІ категорії складності без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, що є порушенням вимог містобудівного законодавства, а допущені порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні позапланової перевірки та оформленні документів не впливає на суть вчиненого позивачем порушення.
В свою чергу скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі спірної постанови від 29.05.2017р. №25/1022-2/1551-17, позивача притягнуто до відповідальності абз.4 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно якої суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач не є суб'єктом правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначеного в оскаржуваній постанові відповідача, а саме правопорушення, визначеного абз. 4 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , оскільки є замовником, а не виконавцем робіт на об'єкті нового будівництва.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач згідно копії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.05.23017р. притягувався до відповідальності правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». (а.с.13). Водночас, позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 4 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Посилання відповідача обґрунтування касаційної скарги на те, що в оскаржуваній постанові №25/1022-2/1551-17, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» міститься технічна описка щодо притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 2 вказаного закону, а позивача було притягнуто до відповідальності за відповідним пунктом частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що підтверджується протоколом про правопорушення від 16.05.2017р. висновку апеляційного суду не спростовує, оскільки позивач звернувся до суду з позовною вимогою щодо протиправності винесення спірної постанови відповідача. Постановою відповідача позивача притягнуто до відповідальності за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації, матеріалами справи встановлено, що позивач є замовником будівництва, а будівельні роботи виконуються ФОП ОСОБА_3, тобто будівельні роботи не здійснює, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 349, 343, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. у даній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук