Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №814/1486/17
адміністративне провадження №К/9901/53734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кравчука В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу №814/1486/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 (суддя Птичкіна В,.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (колегія у складі суддів: Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Романішина В.Л.) у справі №814/1486/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування приписів.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування приписів Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) від 14.03.2017 № 52 та від 31.05.2017 № 128.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. 19.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018.
4. У касаційній скарзі Позивач просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення позову без направлення справи на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 відкрито провадження у справі. 23.07.2018 надійшов відзив від Відповідача.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.11.2016 Управління видало позивачу Припис № 391 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - Припис № 391, а.с. 58), відповідно до якого ОСОБА_1 до 07.12.2016 була зобов'язана усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Управління на об'єкт «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт) для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
7. Перевірку Об'єкта Управління здійснило у березні 2017 року. Відповідно до Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2017 (надалі - Акт від 14.03.2017, а.с. 69-71), «… на об'єкті виконані роботи з реконструкції балкону, а саме: демонтовано огородження бетонної плити яка має розміри 1.0 х 3.3 м та збудовано металевий каркас який виступає за межі балконної плити на 0.5 м по всьому периметру плити та має розміри 1.5 х 4.3 м (фото додається) …».
8. В Акті від 14.03.2017 Управління зазначило, що факт демонтажу огородження бетонної плити та встановлення металевого каркасу було зафіксовано ще у січні 2016. Оскільки будівельними нормами заборонено розширення існуючих балконів, Управління дійшло висновку про порушення позивачем пункту 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», частини першої статті 34 Закону № 3038 (якою передбачені умови для виконання будівельних робіт), статті 9 Закону № 687 (якою визначені умови здійснення будівництва).
9. 14.03.2017 Управління, з посиланням на статтю 41 Закону № 3038 та Порядок № 553, видало позивачу Припис № 52 про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - Припис № 52, а.с. 72), яким вимагало позивача до 16.05.2017 усунути порушення містобудівного законодавства на Об'єкті «… шляхом приведення балкону у першочерговий стан …».
10. Позивач до 16.05.2017 не повідомила Управління про виконання Припису № 52, в зв'язку з чим, на підставі абзацу шостого пункту 7 Порядку № 553, відповідач у травні 2017 здійснив позапланову перевірку, результати якої оформив Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.05.2017 (надалі - Акт від 31.05.2017, а.с. 79-80). Відповідно до Акта від 31.05.2017, позивач вимоги Припису № 52 не виконала, «… металевий каркас який виступає за межі бетонної плити на 0.5 м … не демонтовано, балкон у першочерговий стан не приведено (фото № 1), що є порушенням абз. 3 п. 14 Порядку … № 553 …».
11. 31.05.2017 Управління, з посиланням на абз. 3 п. 14 Порядку № 553, відповідно до якого суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, видало позивачу Припис № 128 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - Припис № 128, а.с. 81), яким повторно зобов'язало позивача до 16.06.2017 привести балкон у первісний стан.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на невірне тлумачення відповідачем положень ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»; на невідповідність висновків Управління положенням Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна; на застосування відповідачем ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що не підлягали застосуванню; на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем вимог законодавства; на невідповідність змісту приписів положенням Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038) та Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон № 687). Крім того, позивач зазначила, що переобладнання балкону, відповідно до статті 100 Житлового кодексу України та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, не передбачало отримання відповідних дозвільних документів.
13. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки перевірку позивача було здійснено у відповідності з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553). Під час перевірки було виявлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону № 3038, Закону № 687, ДБН В.3.2-2-2009. На виконання пункту 17 Порядку № 553 за результатами перевірки позивачу 14.03.2017 був виданий припис № 52 з вимогою усунення порушень містобудівного законодавства шляхом приведення балкону у первісний стан; підставою для видання другого припису (від 31.05.2017 № 128) стало невиконання позивачем вимог першого припису. Позивачка незаконно здійснювала реконструкцію балкону.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Оскільки усунення істотного порушення позивачем будівельних норм (здійснення реконструкції балкону шляхом його розширення за прямої вказівки про заборону подібної реконструкції) можливе шляхом зобов'язання позивача привести балкон у стан, що відповідає документам технічної інвентаризації, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про протиправність Припису № 52 та Припису № 128 та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог.
15. При проведені перевірок 14.03.2017 та 31.05.2017 спірного об'єкту реконструкція квартири АДРЕСА_1 встановлено факт демонтування огородження бетонної плити, влаштування металевого каркасу, який виступає за межі балконної плити на 0,5м по всьому периметру плити та має розміри 1,5Х4,3м. При цьому, позивачем не виконані вимоги Управління щодо демонтажу металевої конструкції та приведення балкону у первісний стан.
16. Згідно зі статтею 9 Закону № 687 будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038.
17. Як зазначено в пункті 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає, зокрема, зміну його геометричних розмірів.
18. Виходячи з наявних в матеріалах справи фото (а.с. 68, 77, 85, 104, 105), в результаті дій позивача було змінено геометричні розміри балкону, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивач здійснила саме реконструкцію об'єкта архітектури. Враховуючи це, суд відхилив як безпідставні доводи позивача щодо того, що нею, за відсутності відповідних законодавчих заборон або обмежень, було здійснено переобладнання (перепланування) квартири.
19. Згідно з пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій. Управлінням був встановлений факт здійснення позивачем реконструкції балкону, що не дозволена будівельними нормами.
20. Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд. Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.
21. Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Згідно зі ст. 152 ЖК переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
22. Для переобладнання, перепланування, перебудови чи добудови належного на праві власності нерухомого майна, крім переобладнань, які не вважаються самочинним будівництвом, його власнику достатньо попередньо звернутися до органу місцевого самоврядування за одержанням дозволу на проведення конкретних робіт і в разі отримання відмови оскаржити її до суду.
23. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції позивачем не надано дозволу на проведення реконструкції балкону шляхом розширення балкону, відсутнє погодження сусідніх співмешканців (співвласників) на проведення зазначеного розширення балкону.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки:
А) судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою та не надано правової оцінки, що площа самої бетонної плити балкону жодним чином не збільшена. Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 ««ЖИТЛОВІ БУДИНКИ.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ», Додаток Б: Балкон - виступаюча із площі стіни фасаду обгороджена площадка, що слугує для відпочинку влітку.
Б) суд першої інстанції порушив процесуальні норми, встановлені ч.2 ст. 9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог, і зробив висновок про наявність самочинного збудованого об'єкту без відповідних доказів у справі.
25. У своєму відзиві Відповідач спростовує доводи Позивача та зазначає, що позивач будівельні роботи з реконструкції балкону здійснені без відповідної дозвільної документації, підстави, зазначені в касаційній скарзі не відповідають обставинам справи.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд не погоджується з аргументами Позивача та зазначає таке.
27. Судом першої інстанції в рішенні було зазначено, що, виходячи з наявних в матеріалах справи фото (а.с. 68, 77, 85, 104, 105), в результаті дій позивача було змінено геометричні розміри балкону, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивач здійснила саме реконструкцію (перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зокрема зміну його геометричних розмірів) об'єкта архітектури. Враховуючи це, суд відхилив як безпідставні доводи позивача щодо того, що нею, за відсутності відповідних законодавчих заборон або обмежень, було здійснено переобладнання (перепланування) квартири.
28. Тобто аргументи Позивачки щодо того, що суд встановив факт реконструкції без належних доказів не заслуговує на увагу, оскільки матеріалами справи підтверджується встановлений Відповідачем факт реконструкції балкону Позивачки шляхом збільшення його геометричних розмірів.
29. При цьому Позивачка не спростовує факт того, що не зверталася до уповноважених органів за отриманням дозвільних документів на виконання будівельних робіт (проведення реконструкції) та декларацію про початок будівельних робіт не подавала.
30. Судами з наявних матеріалів справи було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 (належить Позивачці) демонтовано огородження бетонної плити, влаштування металевого каркасу, який виступає за межі балконної плити на 0,5м по всьому периметру плити та має розміри 1,5х4,3м. Тобто фактично збільшено першопочаткові розміри балкону.
31. Згідно з пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій.
32. Тобто Позивачкою було порушено діючі норми архітектурно-будівельного законодавства, а тому Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог та доводів касаційної скарги.
33. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
34. Враховуючи зазначене, Відповідачем в повній мірі доведено законність винесення оскаржуваного припису.
35. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
36. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
37. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі.
39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №814/1486/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб