Іменем України
Київ
16 жовтня 2018 року
справа №826/1110/16
адміністративне провадження №К/9901/13372/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року (судді Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/1110/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кребс Фід» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, -
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кребс Фід'' (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Львівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-209000013-0438-2015 від 11 грудня 2015 року, з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару №КТ-209000013-0438-2015 від 11 грудня 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності безпідставності винесення спірних рішення про визначення коду товару та картки відмови.
У серпні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 30 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Єрьомін А.В.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №826/1110/16 з суду першої інстанції.
1 лютого 2018 року справу №826/1110/16 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
У касаційній скарзі митний орган доводить помилковість оцінки, наданої судами попередніх інстанцій встановленим обставинам справи, просить скасувати судові рішення цих судів. Відповідач не обґрунтовує, в чому саме полягають порушення норм матеріального і процесуального права судами попередніх інстанцій, які саме норми права порушено. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження із висновками судів попередніх інстанцій та з їх правовою оцінкою обставин справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Позивач імпортував товар 1 (попередні кормові суміші - премікси) та товар 2 (вітаміни для курей-несучок), з метою митного оформлення якого 18 листопада 2015 року подав до митного органу митну декларацію № 209120000/2015/848737, в якій вказано код товару 1 згідно УКТ ЗЕД 2309 90 96 10 (попередні суміші (премікси) та код товару 2 - 2936 90 00 00 (- вітаміни та їх похідні, незмішані: інші, включаючи природні концентрати).
Митним органом ініційовано відбір зразків товару з метою направлення їх на лабораторне дослідження.
2 грудня 2015 року складено висновок Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, відповідно до якого результати досліджень проб товарів 1 та 2 не суперечать заявленому у графі 31 митної декларації від 18 листопада 2015 року №209120000/2015/848737, проте експериментально перевірити наявність ферментної активності (у зразку № 4), не видається можливим з технічних причин (у зв'язку з відсутністю необхідного реактиву).
25 листопада 2015 року на замовлення позивача складено Висновок Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок № 010180 д.т./k, яким зафіксовано відсоткові показники вмісту крохмалю, що мають значення для класифікації товару.
Цей висновок, а також копії інших документів, отриманих від виробника товару, а саме: сертифікатів якості, рецептур та карток характеристик продуктів - Вітамінної суміші для курей-несучок № 435/9U та Ровімікс для бройлерів 0,06% мінеральна суміш, було надано митному органу для врахування при прийнятті рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
11 грудня 2015 року відповідач прийняв спірне рішення про визначення коду товару, яким змінив заявлені позивачем до митного оформлення коди УКТ ЗЕД щодо двох товарів: для продукту (преміксу) Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend з 2309909610 на 2309909690; для Vitamins blend For layer № 435/9U з 2936900000 на 2309909690, з поіменуванням таких товарів як «продукти, що використовуються для годівлі тварин, без вмісту крохмалю та молочних продуктів, в паперових мішках по 25 кг».
Підставою для прийняття рішення слугував висновок Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 2 грудня 2015 року № 142008600-0141.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди виходили з того, що заявлені декларантом позивача відомості про товар зокрема код за УКТ ЗЕД, повністю відповідали товаросупровідним документам, а також були додатково підтверджені висновком Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок № 010180 д.т./k від 25 листопада 2015 року.
Позаяк подані під час митного оформлення імпортованого товару документи містять інформацію, достатню для перевірки відповідності опису товару заявленому коду за УКТ ЗЕД, яка, крім того, була підтверджена в процесі митного оформлення висновком, наданим на замовлення позивача, а висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС є суперечливим та не дає можливості однозначно віднести спірний товар до коду, визначеного митним органом, Суд вважає правильною правову оцінку обставин справи, здійснену судами попередніх інстанцій.
Суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про неправильне визначення коду товару за УКТ ЗЕД, оскільки такий висновок зроблено переважно на підставі експертного дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, в той час як решта документів на підтвердження коду, заявленого декларантом, була безпідставно залишена поза увагою митного органу.
З урахуванням встановлених у справі обставин, Суд не вбачає можливим не зважати на наявні у справі та оцінені судами висновок № 010180 д.т./k від 25 листопада 2015 року та копії отриманих від виробника товару сертифікатів якості, рецептур та карток характеристик імпортованих товарів, які є належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття рішень судів попередніх інстанцій).
За змістом частини 4 статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
За змістом правила 3а Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, що є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» вбачається, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.
Аналіз вищенаведених норм, з урахуванням правової оцінки обставин справи, наданої судами попередніх інстанцій, свідчить про безпідставність спірного рішення митного органу внаслідок не доведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.
Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки проведене експертне дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС не підтверджує висновок митного органу щодо наявності порушень правил класифікації товару за УКТ ЗЕД.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі №826/1110/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер