18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5570/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Тацій Л.В.
суддів: Бегунца А.О. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018р., суддя Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 16.08.18 по справі № 2040/5570/18
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке оформлено протоколом засідання дисциплінарної комісії від 03.07.2018 року № 72/07/18, за результатом розгляду подання № 1118 від 07.06.2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- визнати противоправним та скасувати Наказ № 2471/5 від 26.06.2018 року Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1;
- зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого № 216 від 20.02.2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018р. позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених у скарзі.
Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснення учасників справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №Б-39/02-09 Відкрите акціонерне товариство «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (надалі - ВАТ «ІТРЗ») визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року ліквідатором ВАТ «ІТРЗ» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації 15.03.2018 року звернулося до Головного територіального управління юстиції у Харківській області зі скаргою № 02.01-05/271, у якій заявник просив здійснити позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства з питань банкрутства при здійсненні повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (а.с. 236 т. 1).
Головне територіальне управління юстиції у Харківській області звернулось до Директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України з листом № 7249/05-19 від 21.03.2018 року для вирішення питання щодо вжиття заходів контролю у відношенні до арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (а.с. 237 т.1).
Листом від 23.03.2018 року № 7249/05-20 Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повідомив Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації про те, що після отримання відповіді від Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України будуть вжиті заходи щодо перевірки фактів, викладених у скарзі від 15.03.2018 року № 02.01-05/271.
Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 12.04.2018 року отримано згоду Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 11.04.2018 року № 359/3595-32-18/9.3.1 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, наведених у скарзі від 15.03.2018 року № 02.01-05/271 (а.с. 239 т. 1).
Таким чином, підставою здійснення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 слугували скарга Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації № 02.01-05/271 від 15.03.2018 року та Доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 11.04.2018 року № 359/3595-32-18/9.3.1
Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 18.04.2018 року видано Комісії з перевірки (Надалі - Комісія) доручення № 22, посвідчення № 24 на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с. 240-241 т.1).
З матеріалів справи судом встановлено, що 18.04.2018 року о 16:18 год. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на електрону адресу позивача направлено посвідчення № 24 на проведення позапланової невиїзної перевірки та копію скарги від 15.03.2018 року № 02.01-05/271, а також повідомлення на проведення позапланової невиїзної перевірки № 24, відповідно до якого арбітражному керуючому ОСОБА_1 запропоновано у строк до 08.05.2018 року надати Комісії пояснення з предмета перевірки і копії документів, а саме: звіти з оцінки майна; документи про розшук та повернення рухомого майна банкрута (транспортних засобів), що знаходиться у третіх осіб; пояснення та документи щодо укладання договорів оренди без участі Фонду державного майна України та Харківської обласної державної адміністрації; довідки про рух коштів по рахунку банкрута з 10.04.2017 року по теперішній час; звіти ліквідатора, які надавалися до суду та комітету кредиторів; протоколи комітету кредиторів; інші документи щодо предмету перевірки. (а.с. 242 т.1).
Також, в якості доказів направлення на адресу позивача вищевказаних документів, відповідачем надано копію про вручення поштового відправлення, яке було отримано ОСОБА_1 20.04.2018 року.
У відповідь на вказане звернення, позивачем надано письмові пояснення (Вих. № 01-20/3), які разом із доданими до них документами зареєстровані Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 04.05.2018 року (а.с. 1-17 т. 2).
Додатково 08.05.2018 року позивачем Головному територіальному управлінню юстиції у Харківській області були подані виписки банку за особовим рахунком НОМЕР_1 за період з 10.04.2017 року по 02.05.2018 року та за період з 02.05.2018 року по 07.05.2018 року (а.с. 18-56 т. 2).
Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на підставі скарги Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації від 15.03.2018 року № 02.01-05/271 та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Мністрерства юстиції України від 11.04.2018 року № 359/3595-0-32-18/9.3.1 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 Термін проведення перевірки - з 10.05.2018 року до 14.05.2018 року.
Судом встановлено, що предметом перевірки визначено додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства, зокрема: щодо продовження здійснення господарської діяльності після визнання ВАТ «Ізюмський тепло ремонтний завод» банкрутом, укладення договорів оренди майна банкрута та використання конструкторської документації, технологічних умов, технологічних процесів та клеймування від ВАТ «Ізюмський тепло ремонтний завод», укладання договорів оренди майна банкрута без участі Фонду державного майна України, без погодження з Харківською обласною державною адміністрацією та без проведення оцінки, визначення орендної плати та її зміни відповідно до договору оренди майна від 01.07.2015 року № 7 та додаткових угод до нього № 2 від 01.12.2015 року та № 4 від 05.04.2016 року, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, зокрема, транспортних засобів, та з інших питань, порушених у скарзі Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації від 15.03.2018 року № 02.-01-05/271 за період з 10.04.2017 року до 09.05.2018 року.
За результатом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 складено довідку № 18 від 14.05.2018 року, відповідно до якої Комісією, по - перше, встановлено порушення позивачем абз. 8 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що виявились у ненаданні арбітражним керуючим ОСОБА_1 як доказів щомісячної сплати орендної плати ТОВ «ВП» ІТРЗ» банкруту та пені за прострочення сплати орендної плати, так і доказів пред'явлення до ТОВ «ВП ІТРЗ» вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (орендної плати та пені).
Окрім того, за результатами проведеної перевірки, Комісія дійшла висновку про порушення позивачем абз. 13 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що виявилося у проведені роботи щодо розшуку майна банкрута не у повному обсязі, не надання доказів оскарження арбітражним керуючим ОСОБА_1 дій правоохоронних органів щодо не відкриття кримінального провадження за його заявою про вчинення злочину, а також направленні листів до Ізюмського ВП ГУНП у Харківській області щодо розшуку транспортних засобів (а.с. 206-218 т. 4).
Судом встановлено, що позивач висловив незгоду з викладеними у Довідці № 18 від 14.05.2108 року висновками про встановлені порушення.
Вказані заперечення позивач вмотивовував тим, що у нього Комісією не були витребувані додаткові документи та пояснення.
Арбітражним керуючим ОСОБА_1 для спростування висновків Комісії, викладених в Довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14.05.2018 року № 18, 18.05.18 року, 18.05.2018 року подані до Головного територіального управління юстиції у Харківській області письмові заперечення з додатками (а.с. 219-235 т. 4).
За результатами оцінки заперечень та наданих додаткових доказів, Комісією встановлено факт усунення арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушень абз. 13 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Однак, зроблено висновок про те, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі № Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ «ІТРЗ» не спростовано висновків Комісії, викладених в Довідці № 18 від 14.05.2018 року, порушень абз. 8 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що полягає у непред'явленні до ТОВ «ВП «ІТРЗ» вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (пені), що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів, оскільки їх наслідком стало недоотримання банкрутом грошових коштів.
На вказані доводи відповідач посилався як у акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 23.05.2018 року № 24, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29.05.2018 року начальник Головного територіального управління юстиції у Харківській області Єгорова Т.П. звернулася до Директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Моїсеєва Ю.О. з листом - пропозицією (вих. № 9941/05-01) щодо вирішення питання про внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 216 від 20.02.2013 року) дисциплінарного стягнення.
Вказану пропозицію отримано Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України 31.05.2018 року. (а.с. 179 т. 5).
Одночасно, листом від 29.05.2018 року № 7249/05-20 начальник Головного територіального управління юстиції у Харківській області Єгорова Т.П. поставила до відома Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації про направлення до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України вищевказаної пропозиції.
З наданих матеріалів перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 судом встановлено, що за результатами аналізу акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 25 від 23.05.2018 року, Заступником директора департаменту - начальником Управління з питань банкрутства Авіловим С.В. складено Висновок (без дати) про те, що Акт 25, складений Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю (а.с. 222 т. 1).
Директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Моїсеєв Ю.О. 07.06.2018 року звернувся до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з поданням № 1118 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. В якості додатків до вказаного подання було направлено Лист - пропозицію віл 29.05.2018 року та Висновок щодо відповідності висновків акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с. 223 т.1).
Міністерством юстиції України листом за вих. № 507/6406-32-19/9.3.1 від 08.06.2018 року на адресу позивача направлено копію подання від 07.06.2018 року № 1118 (а.с. 224 т.1).
Також, 18.06.2018 року позивача запрошено до Міністерства юстиції України для участі у засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для надання пояснень, на підтвердження чого відповідачем надано супровідний лист Вих. № 919/9.3.1/33-18 від 18.06.2018 року (а.с. 225 т. 1).
Арбітражним керуючим ОСОБА_1 22.06.2018 року подані до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих письмові заперечення за вих. № 01-20/6 щодо встановлених порушень в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.05.2018 року № 25 з відповідними додатками до них, які було отримані 27.06.2018 року.
03.07.2018 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у присутності 5 членів Комісії.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) голосування проходило наступним чином:
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 голосували про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1118 від 07.06.2018 року;
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - голосували про скасування висновків акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 23.05.2018 року № 25, як такі що не відповідають вимогам закону.
Одночасно рекомендуючи Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України ініціювати проведення додаткового заходу контролю з питань, викладених у скарзі Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації про направлення від 15.03.2018 року № 02.01-05/271;
ОСОБА_13 - голосував про відхилення подання № 1118 від 07.06.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 за недостатністю підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За результатом вищевказаного голосування, Дисциплінарною комісією прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання № 1118 від 07.06.2018 року. (а.с. 226 т.1).
Вказане рішення оформлено Протоколом № 72/07/18 від 03.07.2018 року (а.с. 226 т. 1).
Заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ОСОБА_14 03.07.2018 року внесено до Міністерства юстиції України подання № 838 від 03.07.2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 230-231 т.1).
На підставі наведеного, Міністерством юстиції України прийнято Наказ № 2471/5 від 26.07.2018 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 216 від 20.02.2013 року, видане ОСОБА_1
Оскаржуваний Наказ оприлюднене на офіційному сайті Міністерства юстиції України 27.07.2018 року з відповідним внесенням до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого № 261 від 20.02.2013 року. (а.с. 212 т. 1).
Позивач, не погоджуючись із даним рішенням та діями суб'єкта владних повноважень звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 2471/5 від 26.07.2018 року та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (керуючих санацією, розпорядників майна, ліквідаторів), відображене у протоколі № 72/07/18 від 03.07.2018 р. в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, не відповідають вимогам передбаченим в частині 2 ст. 2 КАСУ оскільки відповідач не врахував істотних обставин, які мали значення для їх прийняття. Натомість позивач по справі, довів суду обґрунтованість своїх позовних вимог належними і допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в огляду на наступне.
Правові засади здійснення діяльності арбітражних керуючих в Україні визначені Законом України № 2344-XII від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 4 Закону України № 2344-XII, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.ст. 106-113 Закону України № 2344-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі по тексту - Порядок № 1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 107 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Організація проведення перевірок врегульована розділом ІІ Порядку № 1284/5, пунктом 2.1 якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (п. 2.2 Порядку).
Відповідно до п. 2.4. Порядку № 1284/5, строк проведення перевірки не може перевищувати для: позапланової - трьох робочих днів.
Пунтком 2.3 Порядку № 1284/5 передбачено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
За правилами п. 2.6 Порядку № 1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю;
Пунктом 2.6.1. Порядку № 1284/5 передбачено, що позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.
У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки (п.п. 2.6.2 Порядку № 1284/5).
Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку (п.п. 2.6.3 Порядку № 1284/5).
Мін'юст з метою контролю за проведенням перевірок територіальними органами з питань банкрутства може відповідним дорученням зобов'язати територіальний орган з питань банкрутства надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу. (п.п. 2.6.4 Порядку № 1284/5).
Пунктом 2.7 Порядку № 1284/5 передбачено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
Відповідно до п. 2.8 Порядку № 1284/5 для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки (додаток 1), в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу III цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки.
Доручення на проведення перевірки підписується керівником структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін'юсту), або керівником територіального органу з питань банкрутства.
Відповідно до п. 2.11 Порядку № 1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.
Пунктом 2.13 Порядку № 1284/5 передбачено, що на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 3) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 4), які підписуються керівником структурного підрозділу Мін'юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.
Пунктом 2.15 Порядку № 1284/5 унормовано, що повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.
Згідно п.п. 2.15.1. Порядку № 1284/5, у повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.
Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання. (2.15.2. Порядку № 1284/5).
Пунктом 4.2 Порядку № 1284/5 передбачено, що перед початком перевірки голова комісії повинен пред'явити арбітражному керуючому посвідчення на проведення перевірки та службові посвідчення, що засвідчують особи голови та членів комісії, надати арбітражному керуючому копію посвідчення на проведення перевірки, а у разі якщо арбітражний керуючий веде журнал відвідувань представниками органів контролю, голова комісії вносить запис до відповідного журналу арбітражного керуючого. У разі проведення невиїзної перевірки копія посвідчення на перевірку надсилається арбітражному керуючому разом з повідомленням про проведення перевірки. У перший день перевірки арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, та пояснення щодо предмета перевірки. Арбітражний керуючий протягом усього часу проведення перевірки до моменту складання акта перевірки має право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати додаткові документи та пояснення (п. 4.3 Порядку).
Згдно п.п. 5.1-5.2 Порядку № 1284/5, в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю. Факт отримання примірника Довідки засвідчується особистим підписом та печаткою арбітражного керуючого або особистим підписом його представника.
Пунктом 5.4 Порядку № 1284/5 встановлено, що довідка за результатами перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, який перевірявся. В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов'язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню. У резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються:
у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено;
порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо);
дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці;
дата, час та місце підписання акта перевірки (з урахуванням строку підготовки висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству).
Порядок оформлення результатів заходів контролю визначений розділом VI Порядку № 1284/5.
Так, п.п. 6.1., 6.2 якого передбачено, що арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії. Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.
Згідно п. 6.3 Порядку № 1284/5 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) (далі - акт перевірки) протягом: двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.
Порядок складання акту визначено п. 6.6 Порядку № 1284/5, яким передбачено, що акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, щодо якого здійснюється перевірка, та реквізити Довідки. В описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень. У разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу, описова частина акта перевірки повинна містити інформацію з Висновку. У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються. У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.
В акті перевірки № 25 від 23.05.2018 року відображено висновок комісії про порушення позивачем абз. 8 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», що виявилися у непред'явленні до ТОВ «ВП «ІТРЗ» вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (пені). Вказані обставини, на думу Комісії, призвели до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів, оскільки їх насідком стало недоотримання банкрутом грошових коштів.
Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що до моменту складання акту перевірки № 25 від 23.05.2018 року, позивачем виставлено ТОВ «ВП Ізюмський тепловозоремонтний завод» вимогу про усунення заборгованості № 100/28 від 03.05.2018 року та попереджено про розірвання договору, у разі непогашення існуючої заборгованості.
В якості додатку до вказаної вимоги боржнику направлено розрахунок пені за оренду майна та 3% річних за березень - квітень 2018 року.
Окрім того, 21.05.2018 року позивачем направлено на адресу ТОВ «ВП ІТРЗ» претензію № 100/29 про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за умовами Договору оренди майна № 7 від 01.05.2015 року за травня, серпень, жовтень 2017 року та січень 2018 року. Додатково звернуто увагу боржника на необхідність погашення заборгованості по рахунку № 23 від 04.05.2018 року щодо нарахованих штрафних санкцій.
На підтвердження належного виконання своїх зобов'язань арбітражним керуючим ОСОБА_1 як до Дисциплінарної комісії з перевірки, так і до матеріалів справи надано виписки з банківських рахунків за період з 15.05.2018 року по 24.05.2018, за 03.07.2018 року, 17.07.2018 року, 20.09.2017 року по особовому рахунку НОМЕР_2 та належним чином засвідчені копії прибуткових касових ордерів за період з 12.06.2017 року по 22.02.2018 року.
Відповідач виконання арбітражним керуючим таких дій не заперечував, однак, на думку суб'єкта владних повноважень, копії вищевказаних документів не спростовують порушень, викладених у довідці від 14.05.2018 року № 18, оскільки ліквідатором ОСОБА_1 допущено обіг грошових коштів банкрута поза межами ліквідаційного рахунку, що суперечить приписам ч. 8 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Окрім того, відповідач у доводах апеляційної скарги посилається на те, що письмові вимоги арбітражний керуючий ОСОБА_1 став пред'являти лише після призначення перевірки, що є свідченням порушення позивачем абз. 8 ч. 2 ст. 41 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Серед повноважень ліквідатора, в розумінні ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», абзацем 8 ч. 2 вказаної статті передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення: пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
Судом встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 були вчинені дії щодо пред'явлення претензій та погашення існуючої заборгованості з урахуванням штрафних санкцій (пені та 3% річних) під час призначення перевірки, однак, певну частину порушень ним усунено до моменту складання акту перевірки (23.05.2018 року), а тому вони вважаються такими, що не вчинені.
Отже, позивач, усуваючи недоліки до 23.05.2018 року діяв в межах чинного законодавства та з дотриманням положень п. 6.6 Порядку № 1284/5, а тому Комісією вказані обставини повинні були враховуватися під час складання акту перевірки.
Висновки Комісії з перевірки в акті № 25 від 23.05.2015 року про порушення позивачем ч. 8 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо допущення обігу грошових коштів банкрута поза межами ліквідаційного рахунку, що в свою чергу, не дає можливості дослідити реальний розмір грошових коштів, які надходили за оренду мйна, правильно відхилені судом першої інстанції, оскільки це виходить за межі призначеної перевірки та не входить в предмет доказування щодо правомірності виявлених Комісію порушень, що призвели до прийняття рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та прийняття оскаржуваного рішення.
Окрім того, в резолютивній частині акту чітко встановлено саме порушення абз. 8 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що в свою чергу і було підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання № 838 від 03.07.2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Таким чином, питання щодо рахунків, на які були зараховані кошти від боржників банкрута, також не підлягає дослідженню при розгляді даної справи, оскільки виявлені під час перевірки порушення ч. 8 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не знайшли свого відображення в акті перевірки № 25 від 23.05.2018 року.
Пунктом 6.13 Порядку № 1284/5 передбачено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція). До пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.
Порядок накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначено VII розділом Порядку № 1284/5. Так, відповідно до п. 7.1. якого, підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Відповідно до п. 7.2 Порядку № 1284/5, протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін'юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.
Порядок утворення при Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія), її завдання, функції та порядок діяльності визначає згадане вище Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року №81/5 (далі - Положення №81/5).
Відповідно до пункту 2, 3 Положення №81/5 затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року (далі - Положення № 81/5) у своїй діяльності дисциплінарна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін'юсту. Основними завданнями Комісії є здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий), перевірка організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.
Згідно з пунктом 15 Положення №81/5 на засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, запрошується арбітражний керуючий, який має право давати додаткові пояснення по суті питання. На засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, внесеного структурним підрозділом за результатом позапланової перевірки, підставою для проведення якої була заява або скарга фізичної або юридичної особи, може бути запрошений відповідний заявник або скаржник, який може давати додаткові пояснення по суті питання. Комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пунктів 16, 17 Положення № 81/5 комісія приймає рішення простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.
Обговорення питань, що розглядаються під час засідання Комісії, і рішення, що приймаються Комісією, оформляються протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами Комісії протягом двох робочих днів після цього засідання Комісії. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Комісією рішення. Протоколи засідання Комісії зберігаються у структурному підрозділі.
Згідно з пунктом 24 Положення № 81/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.
За результатами розгляду питання порядку денного Комісія, у відповідності з п. 25 Положення №81/5, приймає рішення про: застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; відхилення подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; ініціювання проведення структурним підрозділом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви або скарги вбачається необхідність проведення додаткового контролю; ініціювання проведення саморегулівною організацією арбітражних керуючих перевірки діяльності арбітражного керуючого, членом якої він є, якщо із заяви або скарги вбачається порушення правил професійної етики арбітражного керуючого цієї саморегулівної організації арбітражних керуючих; відмову в задоволенні заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого; перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, або ініціювання проведення такої перевірки органом, до компетенції якого належить вирішення таких питань; вжиття заходів щодо спростування оприлюднених фактів, які принижують честь і гідність арбітражних керуючих; схвалення консультацій і рекомендацій, а також методичних розробок з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для подальшого їх розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту у мережі Інтернет.
Відповідно до пункту 26 Положення № 81/5 протоколи засідання Комісії у триденний строк, крім випадку, передбаченого пунктом 27 цього Положення, направляються до структурного підрозділу для забезпечення виконання її рішень.
З дослідженого витягу з протоколу № 72/07/18 від 03.07.2018 року, судом встановлено, , що два члени комісії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проголосували за застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1118 від 07.06.2018 року.
Член Комісії - ОСОБА_13 голосував щодо відхилення подання № 1118 від 07.06.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення за недостатністю підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Два інших члени комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - голосували щодо скасування висновку акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 23.05.2018 року № 25, як такого що не відповідають вимогам законодавства. Одночасно вказаними членами Дисциплінарної комісії було рекомендовано Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства Юстиції України ініціювати проведення додаткового заходу контролю з питань, викладених у скарзі № 02.01-05/271 від 15.03.2018 року (арк. 226-229 т. 1).
Проаналізувавши вищенаведені обставини, враховуючи те, що предметом порядку денного засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) було саме розгляд подання № 1118 від 07.06.2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, фактично лише 2 члени Комісії висловили свою згоду за застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1118 від 07.06.2018 року.
Таким чином, рішення Дисциплінарної Комісії не було прийнято простою більшістю голосів, оскільки, по - перше, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не висловили своєї згоди за застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1118 від 07.06.2018 року, а по - друге, суд не вбачає також у даному випадку рівного розподілу голосів, щоб визначило голос голови Комісії як вирішальний при прийнятті рішення щодо ОСОБА_1
Виходячи з викладеного, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке оформлено протоколом засідання дисциплінарної комісії від 03.07.2018 року № 72/07/18, за результатом розгляду подання № 1118 від 07.06.2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) прийнято з порушенням вимог Положення № 81/5. Дані обставини, в свою чергу, призвели до порушення прав позивача та до застосування відносно ОСОБА_1 негативних наслідків органом, який наділений виключними повноваженнями щодо позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.
Пунктами 7.4 - 7.6 Порядку 1284/5 передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є, зокрема, позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні в рішенні Комісії, оформленому протоколом від 03.07.2018 року, ні в наказі Міністерства юстиції України від 26.07.2018 року № 2471/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (керуючих санацією, розпорядників майна, ліквідаторів), не зазначено, який саме з виявлених комісією недоліків в роботі позивача, по своїй суті є грубим порушенням законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення ним прав та законних інтересів боржника та кредиторів.
Поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 1284/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, а саме є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні, у тому числі арбітражного керуючого.
При прийнятті оскаржуваних рішень (протоколу й наказу) не враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення, його тяжкості, не встановлення фізичних чи юридичних осіб, прав яких дійсно було порушенні діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства), не враховано тих обставин, що до позивача не застосовувалися дисциплінарні стягнення.
Окрім того, не було враховано факту усунення певної частини порушень до моменту складання акта перевірки (23.05.2018 року) та не звернуто увагу на те, що встановлення Комісією в описовій частині Акту перевірки № 25 від 23.05.2015 року порушень ч. 8 ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вийшло за межі призначеної перевірки, не входило в предмет доказування щодо правомірності виявлених Комісію порушень та не знайшло свого відображення в резолютивній частині акту перевірки.
Таким чином, відповідачем не доведено факту саме грубого порушення позивачем вимог законодавства під час виконання своїх повноважень, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Враховуючи встановлені обставини, досліджені судом докази, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваний позивачем наказ Міністерства юстиції України № 2471/5 від 26.07.2018 року та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (керуючих санацією, розпорядників майна, ліквідаторів), оформлене протоколом № 72/07/18 від 03.07.2018 р. в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, не відповідають вимогам передбаченим в частині 2 ст. 2 КАСУ оскільки при їх прийнятті відповідач не врахував істотних обставин, що мали значення для їх ухвалення.
Частиною 1 ст. 112 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до приписів ст. 113 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
З аналізу наведених норм слідує, що рішення про застосування дисциплінарних стягнень приймає Дисциплінарна комісія, що оформлюється протоколом та вносить саме державному органу з питань банкрутства відповідне подання, на підставі якого останній приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки.
Отже, припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема, з підстав накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є підставою для підготовки саме структурним підрозділом висновку про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва.
Виходячи з наведеного, відповідач порушив порядок припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначений ст. 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оскільки, по - перше, Дисциплінарна комісія повинна була внести подання № 838 від 03.07.2018 року саме до Державного органу з питань банкрутства, на підставі якого останній і мав прийняти рішення про позбавлення права арбітражного керуючого ОСОБА_1 на здійснення діяльності арбітражного керуючого. По - друге, відповідачем не надано суду висновку саме структурного підрозділу про наявність підстави для анулювання свідоцтва, складеного за результатом Подання № 838 від 03.07.2018 року.
Окрім того, наданий відповідачем лист (Вих. № 1056/9.3.1/33-18 від 12.07.2018 року) свідчить про те, що його сформовано Департаментом з питань судової роботи та банкрутства 12.07.2018 року для інформування арбітражного керуючого ОСОБА_1 про рішення Дисциплінарної комісії, прийнятого 03.07.2018 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення на підставі подання № 118 від 07.06.2018 року.
Вказаний лист носить виключно інформативний характер, а отже не є належним доказом направлення поштового кореспонденції адресату, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів (чек, повідомлення про вручення, реєстру поштових відправлень чи доказів направлення повідомлення на електрону адресу ОСОБА_1), відповідачем не дотримано вимог щодо своєчасного інформування позивача про прийняте рішення щодо припинення його повноважень. Натомість, вищевказаний лист додатково підтверджує порушення Державним органом з питань банкрутства трьох денного строку щодо повідомлення арбітражного керуючого ОСОБА_1 про припинення його повноважень.
З приводу позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого № 216 від 20.02.2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1, колегія суддів зазначає про наступне.
В Єдиному реєстрі арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України за посилання: http//ak.minjust.gov.ua/main/viewer?sd=37592&num/ma=216 у відомостях про «рівень кваліфікації арбітражного керуючого» міститься запис про наказ відповідача № 2471/5 від 26.07.2018 року.
Відповідно до статті 104 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України формується державним органом з питань банкрутства у складі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За правилами пункту 1.5 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року №541/5 (далі по тексту - Порядок формування і ведення Єдиного реєстру), Єдиний реєстр містить серед іншого дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру держателем Єдиного реєстру є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні і методологічні принципи ведення Єдиного реєстру та забезпечує своєчасне наповнення інформацією Єдиного реєстру.
Пункт 2.1 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру передбачає, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є зокрема рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до абзацу першого пункту 2.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру безпосереднє унесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечують реєстратори Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, які є працівниками структурного підрозділу Міністерства юстиції України, відповідального за реалізацію повноваження державного органу з питань банкрутства щодо формування і ведення Єдиного реєстру, крім відомостей, які передбачені підпунктами 1.5.8 - 1.5.15 пункту 1.5 розділу I цього Порядку.
Згідно з пунктом 3.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру на веб-сайті Єдиного реєстру відображається зокрема така інформація: дата та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; дата та номер рішення про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Таким чином, у Єдиному реєстрі міститься (відображається) вся інформація про статус та діяльність арбітражного керуючого, яку вносять реєстратори відповідного структурного підрозділу Міністерства юстиції України.
У той же час, пункт 1.4 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру встановлює, що Єдиний реєстр формується з метою: ведення у повному обсязі обліку арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), а також виданих, переоформлених, анульованих свідоцтв на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та їх дублікатів; реалізації відповідно до вимог законодавства принципів доступності, гласності та відкритості інформації про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для заінтересованих користувачів; формування інформації про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та їх діяльність, необхідної для автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого у справах про банкрутство (далі - Автоматизована система).
Враховуючи призначення Єдиного реєстру, в ньому має міститись виключно достовірна та актуальна інформація про арбітражного керуючого, у тому числі щодо накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення та про припинення діяльності арбітражного керуючого.
Разом з тим, з урахуванням встановленого факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 26.07.2018 року № 2471/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, відображення у Єдиному реєстрі інформації про такий наказ не відповідає вимогам Порядку формування і ведення Єдиного реєстру та меті формування такого реєстру.
Таким чином, вимоги про зобов'язання відповідача виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого № 216 від 20.02.2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1, підлягають задоволенню.
Зобов'язання відповідача вчинити такі дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018р., по справі № 2040/5570/18- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Тацій
Судді А.О. Бегунц З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 18.10.2018.