18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/12242/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2018р. по справі № 640/12242/18
за позовом ОСОБА_1
до інспектора УПП в м. Одеса лейтенанта поліції Кучера Олега Валерійовича
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом, у якому просив: визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції УПП у м. Одеси Кучера О.В. при винесенні постанови серія БР № 678894 від 05 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП; скасувати постанову інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції УПП у м. Одеси Кучера О.В. при винесенні постанови серія БР № 678894 від 05 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2018р. позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач рухався на автомобілі, який не був зареєстрованим у встановленому законом порядку в уповноваженому органі МВС, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) ПДР.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як підтверджено матеріалами справи, 05.07.2018 р., приблизно о 14 год. 08 хв., громадянин ОСОБА_1, керуючи автомобілем Volkswagen Passat VIN НОМЕР_1, який не був зареєстрованим у встановленому законом порядку в уповноваженому органі МВС, рухався по а/д Київ - Одеса, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) ПДР.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилання на докази, на підставі яких було встановлено наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів пов'язаних із перевіркою документів які є підставою для здійснення реєстрації звіркою і за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків регулюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (далі - Порядок №1388).
Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Пунктом 47 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ № 1388 встановлено, що на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з- за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.
Пунктом 2.9 (в) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення.
Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, зазначеними вище нормативними актами встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС та без номерних знаків.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справі, яка повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на викладене, постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої частиною 6 статті 121 КУпАП, а відповідачем надано достатньо доказів правомірності своїх дій та підтвердження наявності в діях позивача правопорушення, зокрема, його вина підтверджується постановою, відеозаписом та поясненнями позивача на відеозаписі, згідно яких він визнавав факт керування автомобілем без номерних знаків та без реєстрації.
Твердження позивача, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.29 в ПДР та, що йому безпідставно відмовлено у розгляді справи за місцем його проживання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом, не зареєстрованим відповідно до діючого законодавства, а частиною 1 ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до викладеного, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 243, 250, 272, 286, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2018р. по справі № 640/12242/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1авовича до інспектора УПП в м. Одеса лейтенанта поліції Кучера Олега Валерійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її складення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко