Іменем України
17 жовтня 2018 року
Київ
справа №405/7568/16-а(2-а/405/219/16)
адміністративне провадження №К/9901/18480/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі головуючого судді Шевченко І.М. від 04 квітня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О.О., суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А. від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни, в якому просив скасувати постанову заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни від 12 жовтня 2016 року серія АА №169295 про накладення на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що дії заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Берестовенко О.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення є незаконними, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення відсутні.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 квітня 2017 року Позов ОСОБА_3 задоволено. Скасовано постанову заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни від 12 жовтня 2016 року серія АА №169295 про накладення на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі закрито.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок застосування до позивача адміністративного стягнення в частині своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи. Також суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав та можливість для закриття провадження у справі в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 квітня 2017 року змінено, виключивши з абзацу другого резолютивної частини рішення речення наступного змісту «.. Провадження у справі закрити..». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак зауважив, що адміністративні суди, які розглядають адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, не наділені повноваженнями закривати провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки позивачем як головним бухгалтером ТОВ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» порушено вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, у зв'язку із чим його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог відповідача заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області складено акт від 28 вересня 2016 №74/11-28-14-04/ 05402789.
На підставі акта перевірки головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Кіровоградській області Резніченко В.В. складено протокол по адміністративне правопорушення від 28 вересня 2016 року серії АА №457847 відносно ОСОБА_3 за статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни від 12 жовтня 2016 року серія АА №169295 накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Глава 22 КУпАП визначає порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (частина перша статті 283 КУпАП).
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи (частина перша статті 284 КУпАП).
Аналіз наведених норм свідчить про існування певного порядку, при дотриманні якого орган (посадова особа) має повноваження приймати постанову про накладення адміністративного стягнення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що пов'язані із його вчиненнями, зокрема, вину особи, можливість притягнення її до відповідальності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та інше.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи або у випадку надходження від неї клопотання про відкладення розгляду.
Як встановлено судами, спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення була складена за відсутністю позивача, якого, в свою чергу, не повідомлено про час та місце розгляду справи та пояснень по суті правопорушення, встановленого податковим органом, він не надавав, що призвело до порушення його прав, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, ознайомитись з її матеріалами, а також надати пояснення та заперечення, користуватись послугами правозахисника.
За таких обставин, суди дійшли правильних висновків про недотримання відповідачем вимог статті 268 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови як такої, що прийнята без дотримання встановленої законом процедури.
Доводи ж касаційної скарги, які зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини у справі щодо суті вчиненого позивачем правопорушення, не спростовують їх висновків, оскільки відповідачем в ході судового розгляду не надано будь-яких документів, що підтверджують належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області Берестовенко Олени Василівни залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду від 04 квітня 2017 року в частині, незміненій постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №405/7568/16-а (2-а/405/219/16) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко,
Судді Верховного Суду