Іменем України
Київ
16 жовтня 2018 року
справа №461/1087/16-а
адміністративне провадження №К/9901/6443/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на додаткову постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року (судді Затолочний В.С., Каралюс В.М., Матковська З.М.) у справі №461/1087/16-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про порушення митних правил, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправними дії заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченка М.І. щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил від 05 лютого 2016 року №2657/20910/15, якою громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову, а вилучений автомобіль «PEUGEOT 306» НОМЕР_1 повернути власнику.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 21 червня 2016 року (суддя Котельва К.О.) в задоволенні позову відмовлено з підстав доведеності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову - про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка Михайла Івановича щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил від 05 лютого 2016 року №2657/20910/15, якою громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України; визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил від 05 лютого 2016 року № 2657/20910/15. В решті позову відмовлено.
3 листопада 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс додаткову постанову, якою присудив за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.
У листопаді 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції від 3 листопада 2016 року, за якою 29 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Голяшкін О.В.) відкрито касаційне провадження.
19 січня 2018 року справу №461/1087/16-а передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на безпідставність задоволення судом апеляційної інстанції заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу, просить скасувати додаткову постанову цього суду. Зокрема зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4149-6 позивачем не доведено зв'язок заявленої суми у розмірі 7500 грн з реально наданою у цій справі правовою допомогою, не надано розрахунку погодинної участі особи, яка надавала правову допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи питання про перегляд додаткової постанови від 3 листопада 2016 року суду апеляційної інстанції, Суд виходить з наступного.
16 жовтня 2018 року постановою Верховного Суду задоволено касаційну скаргу Львівської митниці ДФС і скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №461/1087/16-а, а постанову Галицького районного суду міста Львова від 21 червня 2016 року - залишено в силі.
За змістом частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції у справі) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підтримуючи правову позицію суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову, Верховний Суд виходив з безпідставності задоволення позовних вимог судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, оскільки суд апеляційної інстанції присудив позивачу заявлені ним витрати на правову допомогу внаслідок задоволення адміністративного позову, що визнано неправильним Верховним Судом, то такі витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
Відтак Суд визнає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 3 листопада 2016 року підлягає скасуванню, з огляду на скасування постанови цього суду від 15 вересня 2016 року щодо розгляду справи по суті, що обумовлює відсутність підстав відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 94, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.
Додаткову постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі №461/1087/16-а скасувати, прийняти в цій частині нову постанову - про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер