17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5619/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду, від 13.08.2018, суддя Заічко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 13.08.18 по справі № 2040/5619/18
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання протиправними дії та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - Індустріальне ОУПФУ м. Харкова, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".;
-скасувати Рішення відповідача № 84 від 06.04.2018 року про відмову в перерахунку пенсії;
-зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, починаючи з 01 жовтня 2017 року, провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( 61172, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова ( 61082, м.Харків, пр. Московський, 198/3, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання протиправними дії та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, справу розглянути без його участі в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Зазначив, що оскільки позивач має статус особи, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, то наявні встановлені підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Пояснив, що позивач на момент участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС не проходив дійсну строкову службу, а тому не має права на перерахунок його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 2 групи ( 1 категорія) внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року у відповідності до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 84 від 06.04.2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії (а.с.24).
Не погодившись з відмовою та рішенням відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних дій та рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу, оскільки на позивача не поширюється частина 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ, якою передбачено обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України № 796-ХІІ.
Відповідно до статті 1 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, Закон України № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону України № 796-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону України № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
Разом з тим, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V) визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017 р.) визначено категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Указаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 р., передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 квітня 1989 року по 21 серпня 1989 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.20).
У надісланому відзиві на апеляційну скаргу пенсійним органом надано інформацію, що ОСОБА_1 дійсно проходив строкову військову службу в період з 11 травня 1973 року по 05 травня 1975 року .
При цьому, позивачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів того, що його участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбувалась під час проходження ним дійсної строкової служби.
Оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку про те, що частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.
При цьому, колегія суддів зазначає, що пенсія позивачу призначена на підставі статті 54 Закону України № 796-ХІІ, згідно якої, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 1 вказаного Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Особам, які отримують пенсію на підставі ст.54 Закону України № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення № 84 від 06.04.2018 року про відмову у перерахунку пенсії, а також похідна від них позовна вимога про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 по справі № 2040/5619/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)В.О. Бондар
Судді(підпис) (підпис) В.В. Зеленський І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 18.10.2018.