Іменем України
Київ
16 жовтня 2018 року
справа №826/1033/15
адміністративне провадження №К/9901/9020/18, №К/9901/9018/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал», Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року у складі судді Огурцова О.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у складі суддів Шурка О.І., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. у справі №826/1033/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
06 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 12 вересня 2014 року №0009452201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 718 946 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 359473 грн., та №0009462201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 580 435 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 290217 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
13 травня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, частково задоволений позов Товариства, внаслідок чого, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 12 вересня 2014 року № 0009462201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 325022,50 грн., у тому числі за основним платежем - 287855,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37167,50 грн. та визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 12 вересня 2014 року № 0009452201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 410193,43 грн., у тому числі за основним платежем - 273462,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 136731,13 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
31 липня 2015 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги або направити справу на новий розгляд.
Товариство доводить, що при ухвалені судових рішень судами попередніх інстанцій не враховано рішення відповідача від 27 квітня 2015 року про погодження застосування податкового компромісу по донарахованим зобов'язанням по операціям з одним із контрагентів (ПП «Калка»), і повернення позивачу 26 травня 2015 року первинних документів, вилучених під час обшуку у квітні 2014 року, відсутністю яких мотивована відмова у частині позовних вимог.
04 серпня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
28 липня 2015 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, якою відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права щодо задоволених вимог.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та викладення тексту норм статей 7, 9, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
31 липня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №826/1033/15 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
Заперечення або відзив до Суду на касаційні скарги один одного позивач та відповідач не подали, що не перешкоджає розгляду касаційних скарг по суті.
23 жовтня 2015 року справа №826/1033/15 із Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла до Вищого адміністративного суду України.
25 січня 2018 року справа №826/1033/15 та матеріали касаційних скарг К/9901/9018/18 та К/9901/9020/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги Товариства.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24571799, перебуває на податковому обліку з 25 березня 1999 року, є платником податку на додану вартість.
Податковим органом у серпні 2014 року проведено документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з Приватним підприємством «Калка», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Аларкон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кренфорд ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тексоіл», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» за період з 01 травня 2011 року по 30 червня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 22 серпня 2014 року № 390/1-22-01/24571799 (далі - акт перевірки).
12 вересня 2014 року керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.
Податковим повідомленням-рішенням №0009452201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 718946 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 359473 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу першого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0009462201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 580435 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 290217 грн. 50 коп. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу першого пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Щодо касаційної скарги податкового органу.
Спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані в частині донарахованих зобов'язань, нарахованих за результатами сформованих Товариством витрат та податкового кредиту у липні та жовтні 2013 року за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Аларкон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД», з мотивів наявності підстав звільнення від доказування, а саме обставин встановлених судовими рішеннями ухваленими між тими самими сторонами, з тих самих підстав, за тими самими господарськими операціями.
Обставини процесуальної преюдиції встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції, внаслідок чого збільшення грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями - рішеннями з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції відповідно цим нарахуванням, правомірно визнані протиправними та скасовані судами попередніх інстанцій.
Відтак, касаційна скарга податкового органу з огляду на межі касаційного перегляду задоволенню не підлягає.
Щодо касаційної скарги Товариства.
Оцінюючи взаємовідносини з Приватним підприємством «Калка» за листопад 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Аларкон» за вересень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кренфорд ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тексоіл», податковий орган зробив висновки не на підставі перевірки, а по факту їх відсутності, внаслідок вилучення правоохоронними органами, встановивши актом перевірки обставини такого вилучення відповідно до протоколу обшуку від 20 квітня 2014 року та ухвали Голосіївського районного суду від 02 квітня 2014 року.
За таких обставин посилання податкового органу на відсутність у позивача як платника податків документів суперечить положенням пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.
Суд вважає прийнятними доводи позивача про те, що податкові правопорушення встановленні податковим органом без дослідження первинних документів як підстав бухгалтерського обліку господарських операцій.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не врахували (не встановили та не дослідили) повторне нарахування (збільшення) грошових зобов'язань з Приватним підприємством «Калка», яке на момент здійснення операцій з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року мало назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фарм» та неврахування того, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень та податку на прибуток стали предметом податкового компромісу відповідно до рішень податкового органу про застосування податкового компромісу від 02 квітня 2015 року та 27 квітня 2015 року.
Відтак, судами попередніх інстанцій не встановлені фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, яким ці порушення доведені, використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Товариства, проведеної в межах кримінального провадження відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про можливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» акту перевірки.
Нормами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції діючої на час спірних відносин)встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.
У межах спірних відносин поза увагою судів залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, пунктом 1 частини другої статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» задовольнити частково.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №826/1033/15 скасувати у частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» у позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень податкового органу від 12 вересня 2014 року № 0009462201 та № 0009452201 - скасувати.
Справу №826/1033/15 у цій частині направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 вересня 2014 року № 0009462201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 325022,50 грн., у тому числі за основним платежем - 287855,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37167,50 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009452201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 410193,43 грн., у тому числі за основним платежем - 273462,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 136731,13 грн. - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер