Ухвала від 17.10.2018 по справі 815/2208/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 жовтня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2208/18

Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Бойко А.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 р. по справі № 815/2208/18

позивач ОСОБА_1

відповідач Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2018р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку 17.10.2018 року передано на розгляд колегії суддів.

Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апелянтом в поданій апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення було ухвалено 27.08.2018 року за відсутності сторін та його копію отримано позивачем 21.09.2018 року, що є підставою для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, апелянтом не надано жодних доказів отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції 21.09.2018 року.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин та наявності доказів у підтвердження таких причин.

З огляду на зазначене, керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху для надання апелянтом доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не доведено дотримання строків на апеляційне оскарження, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати докази підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч.4 ст.299 КАС України.

В порядку ч.3 ст.300 КАС України витребувати адміністративну справу №815/2208/18 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Бойко А.В.

Попередній документ
77196515
Наступний документ
77196517
Інформація про рішення:
№ рішення: 77196516
№ справи: 815/2208/18
Дата рішення: 17.10.2018
Дата публікації: 22.10.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.12.2018)
Дата надходження: 08.05.2018
Предмет позову: визнання наявності компетенції, визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії