Справа № 360/1986/18
18 жовтня 2018 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі заяви від 22 лютого 2016 року, поданої відповідачем до ПАТ КБ «Приватбанк», банк надав останньому кредит у сумі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконував і станом на 20 червня 2018 року його заборгованість склала 20755,64 грн.
Просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 20755,64 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року було відкрито провадження по даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, сторонам роз»яснено їх право на подання до суду відповідних заяв по суті справи.
16 жовтня 2018 року відповідач подав до суду заперечення проти позову, вважав позовні вимоги банку необґрунтованими, безпідставними та надуманими. Зокрема зазначив, що він дійсно у січні 2016 року відкривав у ПАТ КБ «Приватбанк» рахунок та оформляв платіжну картку для отримання пенсії, і тоді ж у банку йому повідомили, що обов»язковим є отримання ним /відповідачем/ картки «Універсальна» на яку буде встановлено кредитний ліміт, у зв»язку з чим він /відповідач/ підписав в електронному вигляді заяву-анкету. У березні того ж року йому було видано платіжну картку «Універсальна» із встановленим на ній кредитним лімітом у сумі 7000 грн., при цьому жодних кредитних договорів він /відповідач/ не підписував, та не ознайомлювався з такими, примірників договору не отримував. У серпні 2016 року він зняв кредитний ліміт у сумі 7000 грн., але після того до 25-го числа кожного місяця вносив платежі на погашення наявної в нього суми заборгованості. Згодом позивач, без будь-якої на те його /відповідача/ згоди, почав знімати, в рахунок погашення заборгованості по кредиту, кошти з його /відповідача/ пенсійного рахунку, тому, вважає, що простроченої заборгованості по кредитній лінії у нього не може бути, оскільки пенсія зараховувалася йому щомісячно до 22-го числа, а кредит потрібно було погашати до 25-го числа кожного місяця. Також відповідач не визнає нараховані банком відсотки, пеню та штрафи. Просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, поданої відповідачем 22 лютого 2016 року, ПАТ КБ «Приватбанк» надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, що відповідає строку дії картки /а.с. 9-10/.
29 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із даним позовом, посилаючись на те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов»язання за правочином не виконував, унаслідок чого станом на 20 червня 2018 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 20755,64 грн., яка складається з: 1653,3 грн. - заборгованість за кредитом, 8365,02 грн. - заборгованість за процентами, 9272,77 грн. - пеня, 1464,55 грн. - заборгованість по штрафам / а.с.8/.
Аналізуючи викладене та надані відповідачем заперечення проти позову від 16 жовтня 2018 року, суд дійшов висновку, що факт виконання позивачем своїх зобов»язань за правочином та анкетою-заявою б/н від 22 лютого 2016 року, підтверджується, зокрема, поясненнями самого відповідача, викладеними у вказаних запереченнях, в яких він фактично частково визнає борг, будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять і відповідач їх суду не надав.
Таким чином, на переконання суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним відповідно до положень ст. 204 ЦК України і за положеннями правочину відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до положень ст. 525, 526, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.
Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.
Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача і позивач не надав суду доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме вони є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови та правила мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року ( справа №6-2320цс16 ).
Таким чином, за наданими позивачем умовами та правилами надання банківських послуг /а.с. 11-25/ між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру процентів, штрафів, пені, оскільки зазначені складові договору не містять підпису відповідача.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення процентів, штрафів, пені, враховуючи зазначене, є необґрунтованими, а відтак, вказані вимоги не підлягають до задоволення.
Крім цього, суд позбавлений можливості стягнути проценти за правочином на рівні облікової ставки Національного банку України у відповідності до положень ч. 1 ст. 1048 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, оскільки, позивачем не надано відповідного розрахунку, а з наявного розрахунку неможливо визначити їх розмір через відсутність окремих складових заборгованості, а саме: заборгованості на певну дату тіла кредиту.
Отже, з точки зору суду, відповідач має сплатити на користь позивача лише заборгованість за кредитом, що складається з поточної та простроченої заборгованості в розмірі 1653,3 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку / а.с. 8/.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 1653,3 грн.
З огляду на зазначене в іншій частині в позові суд вбачає необхідним відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1762 грн.
Керуючись ст. 526,530,1046-1056 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п»ятдесят три) гривні 30 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий-суддяОСОБА_2