18 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4380/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов'язання нарахувати пенсію та виплатити заборгованість,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії відповідача незаконними та неправомірними;
- зобов'язати відповідача нарахувати пенсію (основну та додаткову) за період 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до вимог чинного законодавства та виплатити йому заборгованість з державної пенсії в мінімальному обсязі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що основна та додаткова пенсія за період 01.01.2014 по 02.08.2014 призначена невірно, в значно меншому розмірі, ніж було передбачено чинною на той момент редакцією статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою від 24.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с. 26-29), в якому просив адміністративний позов залишити без розгляду та відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що при зверненні з заявою про перерахунок пенсії застосуванню підлягає законодавство, що діє в момент подання відповідної заяви, а тому позивач необґрунтовано вважає, що при перерахунку пенсії в 2018 році застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що втратила чинність; розмір пенсії обчислено у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства і в управління немає жодних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу; позивачем пропущено строк оскарження дій (бездіяльності) управління, передбачений ст. 122 КАС України, щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, отримуючи яку кожен пенсіонер має можливість оцінити на предмет повноти та законності розмір її обчислення, разом з тим позивач не оскаржував за вказаний період дій (бездіяльності) управління.
В судовому засіданні:
- позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі;
- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
За згодою учасників справи суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, (а.с. 12) та постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, отримує пенсію по інвалідності та перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
26.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с. 9), в якій просив:
- призначати, нараховувати та виплачувати йому поточні пенсійні виплати (державну пенсію у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком), що встановлені в Законі та відновлених судом розмірах починаючи з 01.11.2011;
- здійснити виплату заборгованості по виплаті йому пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.11.2011;
- здійснити перерахунок пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 2016 року;
- надати інформацію про розмір виплати державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.09.2011 по сьогоднішній день.
На вказану заяву листом від 06.04.2018 № К-185 (а.с. 10) Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало відповідь, в якій зазначило, що розмір пенсії обчислено у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства і підстав для перерахунку немає.
Не погоджуючись з отриманою відповіддю, позивач 20.04.2018 подав скаргу до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с. 14-15) в якій просив:
- прийняти рішення про перерахунок основної пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що діяли в період 2014 року;
- донарахувати та виплатити йому заборгованість з державної пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з відрахуванням фактично виплачених сум.
03.05.2018 Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області надало відповідь № К-2328 (а.с. 18) в якій вказало, що чинне законодавство не передбачає встановлення пенсії для інвалідів ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 %.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 9 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною 1 статті 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 4 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".
Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак, з 3 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про порушення свого права на проведення перерахунку пенсії за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року позивач дізнався з листа відповідача № К-185 від 06.04.2018, а з позовом до суду звернувся у вересні 2018 року, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10002, номер НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код 40380333) задовольнити.
Визнпти протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року перерахунку пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк