Справа № 161/13741/18
Провадження № 2/161/3582/18
(заочне)
01 жовтня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Маковецькій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 свій позов мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 04 січня 2011 року по 10 липня 2017 року. В шлюбі у них народилась дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, утриманням якого займається тільки вона. Відповідач матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у добровільному порядку не надає .
Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ? частки з усіх видів його доходів, (але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку), щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі.
Позивач подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 січня 2011 року по 10 липня 2017 року, від якого народилась дитина.
Як випливає із довідки генерального консульства України в Мілані №456 від 17 червня 2011року син сторін - ОСОБА_3 народився 09 червня 2011 року в м.Карате Бріанца (Італійська Республіка), зареєстрований громадянином України. (а.с.8)
Судом встановлено, що неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивача. Відповідач в добровільному порядку не надає їй матеріальної допомоги на утримання свого неповнолітнього сина.
Відповідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти присуджується у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, у відповідності до ст.182 СК України, суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище сторін і приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача, щомісячно, слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частки з усіх видів його доходів, але від встановленого законодавством мінімуму, а саме: 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В зв'язку з тим, що спір доведено до суду з вини відповідача, позов задоволено, витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави у відповідності до ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
За правилами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014 р.,№ 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").
Всупереч зазначеному, в порушення вимог ст. ст. 77-81 ЦПК України, позивачем не надано документальне підтвердження фактичної оплати витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 4 , 5, 263-265, 287 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 182, 184 СК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.