17.10.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа №533/825/18
провадження №1-кп/533/105/18
17 жовтня 2018 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018170200000208 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел.Козельщина, Полтавська область, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, працює водієм в ТОВ «Інвест-Шляхбудмонтаж 5», м.Кременчук, освіта професійно-технічна, раніше не судимий,
у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
27.06.2018 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до території приватного підприємця ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , та шляхом вільного доступу за допомогою шланги, з автомобіля КРАЗ, моделі 250, д.н.з. НОМЕР_1 , викрав дизельне пальне у кількості 200 літрів, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5196 грн. З викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.07.2018 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до території приватного підприємця ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , та знявши незамкнений навісний замок з приміщення гаражу, проник у середину, звідки таємно, повторно, викрав металобрухт вагою 165 кг., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 957 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.07.2018 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до території приватного підприємця ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , та знявши незамкнений навісний замок на складському приміщенні, проник у середину, звідки таємно, повторно, викрав металобрухт вагою 165 кг., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 957 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 09.07.2018 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_3 , прийшов до території приватного підприємця ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , та шляхом вільного доступу за допомогою шланги з автомобіля КРАЗ, моделі 250, д.н.з. НОМЕР_1 , таємно, повторно, викрав дизельне пальне у кількості 70 літрів, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1816 грн. 60 коп. З викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто злочин передбачений ч.2 ст.185 КК України.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому необхідно обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора.
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав в повному обсязі, підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Показав, що здійснював крадіжки з території приватного підприємця ОСОБА_5 чотири рази, шляхом проникнення до гаражу та шляхом злиття палива з автомобіля КРАЗ. Викрадений металобрухт продав, пальне продав частково.
З вартістю викраденого погоджується.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, при визначенні міри покарання покладається на розсуд суду.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, дослідивши письмові докази, необхідні для вирішенні долі речових доказів, вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України, не встановлено.
Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку прокурора, потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, обмеження волі, позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
При визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст.70 КК України суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, думку прокурора, висновок органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, п.2 ч.2 ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-370, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин;
-за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
-за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: пластикову каністру зеленого кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру синього кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру чорного кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру чорного кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру чорного кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру чорного кольору ємкістю 20 л., пластикову каністру синього кольору ємкістю 20 л., дизельне пальне 70 л., повернути власнику - ОСОБА_5 .
Речовий доказ: шланг жовтого кольору довжиною 256 см., знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1