Первомайський міськрайонний суд Харківської області
18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107
Справа № 632/1476/18
провадження № 1-кп/632/142/18
17 жовтня 2018 р.
17 жовтня 2018 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився і мешкає у АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, без визначеного місця роботи, не одруженого, засудженого 30 січня 2018 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень, який сплачений 31 січня 2018 року,обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи засудженим за вчинення крадіжки, повторно таємно викрав чуже майно за наступних обставин.
Так, 28 травня 2018 року о шістнадцятій годині обвинувачений разом із ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знаходився у житлі останнього - квартирі АДРЕСА_2 .
У цей час у ОСОБА_5 виник умисел на крадіжку майна ОСОБА_6 - мобільного телефону, який остання залишила на полиці дивану в приміщенні кухні.
Реалізуючи свій злочинний намір,діючи із корисливих мотивів,обвинувачений, скориставшись тим, що ОСОБА_6 вийшла до іншої кімнати, а ОСОБА_7 не звертає на нього уваги, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки«Nomi» модель І-280, вартістю 490 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму,після чого, залишивши зазначену квартиру, з викраденим зник, обернувши його на свою користь.
ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, визнав повністю.
Про обставини скоєного дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку, і пояснив, що вдень 28 травня поточного року, знаходячись у зазначеному вище житлі, діючи із корисливих мотивів,повторно вчинив крадіжку майна, що належало ОСОБА_6 , про яке йдеться вище. Викрадене майно він збув, а гроші витратив на власні потреби.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють їх зміст, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують останнього.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття останнього.
Частина 4 ст. 67 КК України передбачає, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 був засуджений 30 січня 2018 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу, який ним сплачений 31 січня 2018 року.
Судимість в порядку ст. ст. 89, 91 КК України не погашена та не знята.
ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, який є умисним, по відношенню до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, утворює повторність злочинів.
Таким чином, вказівку в обвинуваченні на те, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є рецидив злочинів, суд вважає безпідставною, у зв'язку із чим не враховує її при призначенні покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує, що згідно зі ст. 12 КК України останній вчинив злочин середньої тяжкості, обставину, яка пом'якшує покарання, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_5 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим, а також ризик його небезпеки для суспільства, оцінюються як високі, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення (обмеження) волі не можливе, те, що останній за місцем мешкання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря - нарколога,на обліку у лікаря - психіатра не перебуває.
З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненогозлочину, конкретних обставин справи і даних, які характеризують обвинуваченого, суд хоча і призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, однак доходить висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне, відповідно до ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 143 гривні, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - мобільний телефон марки«Nomi» модель І-280, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України - повернути законному володільцю.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 143 гривні, стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1