17.10.2018 637/931/18
Іменем України
11 жовтня 2018 року с.м.т.Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу №637/931/18 (2/637/314/18) за позовною заявою ОСОБА_2 до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про поновлення строку на звернення до суду та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-
участь у справі приймала: представник позивача - ОСОБА_4
ОСОБА_2 03 серпня 2018 року звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою про поновлення строку за на звернення до суду та визнання права на земельну частку (пай).
В судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, просила позов задовольнити. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача - ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина до складу, якої входить земельна частка (пай) в розмірі 5.32 в умовних кадастрових гектарах. Спадкоємцями після його смерті є позивачка та її брат ОСОБА_6, який спадщину прийняв фактично, бо був зареєстрований разом зі спадкодавцем, але оформити не встиг бо ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер. Заповіту спадкодавці не залишили. Після смерті брата спадкоємцем першої черги є позивач, яка прийняла та оформила право влсності на спадкове майно брата. Спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 5.32 в умовних кадастрових гектара, яку її брат ОСОБА_6 фактично успадкував після смерті батька, оформлена не була, оскільки в документах був відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай). Про належне право батькові на земельну частку (пай) позивачу стало відомо лише в червні 2018 року.
Після смерті спадкодавців оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) виявлений не був, про втрату якого було зроблено оголошення в районній газеті «Краєвид».
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, позивач звернулася до нотаріуса, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу та рекомендувала звернутися до суду. З метою досудового врегулювання спору вона зверталася до відділу Держгеокадастру, Шевченківської райдержадміністрації Харківської області, але в адміністративному порядку дане питання не вирішила.
Тому звернулася до суду та просить поновити строк на звернення до суду та визнати право на земельну частку (пай) розміром 5.32 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності реформованого КСП «Фрунзе», розташованої на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.
В судове засідання представник відповідача Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області не з'явився надав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за своєї відсутності проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечує.
Представник Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності. Також надав відзив (заперечення) в якому просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, відмовити та застосувати строки позовної давності.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З свідоцтва про народження (НОМЕР_1, виданого Петрівською сільською радою Шевченківського района Харківської області від 6 лютого 1955 року) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася позивач за справою, її батьками відповідно вказані: ОСОБА_5, ОСОБА_7.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (серія НОМЕР_2, виданого Волоськобалаклійською сільською радою Шевченківскього району Харківської області від 11 січня 1975 року) позивач 11 січня 1975 року одружилася та набула прізвища - ОСОБА_2.
Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_4 виданого відділом РАГС Шевченківскього РУЮ Харківської області від 27 червня 2003 року) ІНФОРМАЦІЯ_2 рок, у помер батько позивача - ОСОБА_5.
За життя ОСОБА_5 отримав право на земельну частку (пай) згідно сертифікату (серія НОМЕР_3 ,зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на зщемельну частку (пай) за НОМЕР_5), який був отриманий власником 13 грудня 1996 року, державний акт не видавався, що підтверджується наданим повідомленням та копією Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), наданою відділом у Шевченківському районі ГУД у Харківській області за №72/150-18 від 05 червня 2018 року.
Після смерті ОСОБА_5 фактично спадщину прийняв його син, а позивача брат - ОСОБА_6, який на час смерті проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою №277 Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 02 липня 2018 року.
Відповідно до свідоцтв про смерть (серія НОМЕР_6 ,виданого виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 26 вересня 2014 року), брат позивача - ОСОБА_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Після смерті ОСОБА_6, залишилося спадкове майно яке успадкувала його сестра - позивач за справою ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 липня 2015 року.
Сертифікат на право на земельну частку (пай), після смерті спадкодавців: ОСОБА_5 - батька позивача та ОСОБА_6 - брата позивача, виявлено не було, про його втрату, зроблено повідомлення в районну газету «Краєвид» №№35-36 (1861-1862) від 04 травня 2018 року (а.с.12-13).
Відповідно до відповіді №190/01-16 наданої приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 21 червня 2018 року вбачаєтся, що позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавців в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (сертифікату на земельну частку (пай) ) та рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до суду.
Згідно відповіді Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області відділу
у Шевченківському районі від 5 червня 2018 року сертифікат серія НОМЕР_3 про право на земельну частку (пай) реформованого КСП ім. Фрунзе отримано ОСОБА_5 особисто. У зв'язку зі змінами у законодавстві щодо регулювання даних правовідносин запропоновано звернутися до судових органів.
Також інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 10 жовтня 2018 року наданих вищевказаною нотаріальною конторою зазначено, що після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року була заведена спадкова справа та видано свідоцтво про право на спадщину за законом - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року заповітів не залишилось, спадкові справи не заводилися.
Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чине законодавство, зокрема, і правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року .
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу УРСР часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.
Стаття 524 Цивільного кодексу УРСР передбачає що спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами ст. 529 Цивільного кодексу УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу УРСР предмети звичайної обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року. Вказані дії повинні бути здійснені на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
За правилами ст. 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він- фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Вказані дії повинні бути здійснені на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини. Таким чином, діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Виходячи , з аналізу зазначених норм закону ,що діяв на час смерті ОСОБА_5 , фактичним спадкоємцем після його смерті став його син - ОСОБА_6, який прийняв спадщину проживаючи разом зі спадкодавцем ,у тому числі і стосовно права на земельну частку ( пай) згідно сертифікату.
В свою чергу після смерті останнього у 2014 році , спадщину прийняла позивач у справі, що підтверджується належними доказами.
Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, передбачено ,що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємиців).
За положеннями ст.1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилася внаслідок його смерті.
Згідно ст.1262 Цивільного кодексу України у першу чергу на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.
Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Стосовно застосування строку позовної давності, заявленого представником Шевченківської РДА , суд вважає за можливим його поновити.
Матеріали справи містять свідоцтво про отримання спадщини за законом видане на ім'я ОСОБА_8 від 21 липня 2015 року. Виходячи з цього , позивач своєчасно звернулась до нотаріальної контори та отримала спадщину на частину майна ,що належала спадкодавцю.
Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу , а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) , зміна в законодавстві ,щодо отримання його дублікату ,позбавило позивача своєчасно оформити спадщину ,що а даному випадку є непереборною обставиною і тому суд визнає це поважної причиною. Окрім того з пояснень позивача вбачається ,що вона дізналась про своє право на спадщину лише в 2018 році ,що було підтвердилось в судовому засіданні. Протилежного представником Шевченківської РДА суду не надано.
За правилами ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч. 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцем другої черги, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, також враховуючи, що визнання за позивачем ним права не порушає нічиїх інтересів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними та підлягають задоволенню.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, також враховуючи, що позивачі є спадкоємцями першої черги, визнання за ними права не порушає нічиїх інтересів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 223, 247, 258, 259, 268, 293, 315 ЦПК України, ст. 328,1216, 1218, 1225, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України,ст. 41 Конституції України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про поновлення строку на звернення до суду та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом не визнаного права.
Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 5.32 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, із земель колективної власності реформованого КСП ім.Фрунзе в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.