Справа № 289/1237/18
Номер провадження 2/289/711/18
17.10.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21.06.2018 позивачка звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що із 18.10.2013 перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначила, що вони з відповідачем не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети. Позивач проживає окремо, сім'я існує формально, що і змусило звернутися позивача до суду. Збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін та унеможливлює примирення між сторонами.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 18.10.2013 перебувають у шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 18.10.2013 серії НОМЕР_3 (а.с.12).
Від даного шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Як зазначає позивач у позовній заяві, вони з відповідачем не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети. Позивач проживає окремо, сім'я існує формально, що і змусило звернутися позивача до суду. Збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін та унеможливлює примирення між ними.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Положеннями ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Враховуючи те, що позивачка просила місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 визначити її місце проживання, та те, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, суд вважає, що місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 слід визначити місце проживання його матері.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати на користь позивача.
Враховуючи викладене та на підставі ст.ст. 24, 112, 113, 115, 160 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 18.10.2013 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Жашківського РУЮ у Черкаській області, актовий запис № 106 - розірвати.
Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Після розірвання шлюбу, визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову судовий збір у сумі 704,80 грн..
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя /підпис/ Н. С. Сіренко
Згідно з оригіналом
Суддя Н. С. Сіренко
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)