Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/284/18-ц
10 жовтня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Волощука В.В.
з участю секретаря Федорчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» (далі позивач, кредитор, Банк) звернулося до суду з позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник, клієнт) заборгованість в сумі 18443,62 грн. та стягнення судових витрат при зверненні до суду в розмірі 1762,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 29.10.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, однак відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розміри і у строки, передбачені кредитним договором. Тому позивач змушений звернутись до суду за захистом свого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відзив на позов від відповідача суду не надійшов. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Судом встановлено, що між АТ КБ «Приват Банк» назва якого підтверджується Статутом (а.с.25), який має право надавати банківські послуги згідно банківської ліцензії (а.с.23), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с.24), був укладений договір від 29.10.2010 року з ОСОБА_1 відповідно до якого, позичальник отримала кредит в сумі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, де позичальник в свою чергу зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки, згідно договору який складається із заяви та «Умов та Правил надання банківських послуг» (далі «Умови») (а.с. 4, 6-19).
Суд зазначає, що підпис відповідача на заяві підтверджує її згоду на умови договору, які визначені в заяві (а.с.4).
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до договору, грошові кошти були переведені на картку позичальника в день підписання договору.
В п.1.1.7.11 Умов договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
В п. 2.1.1.5.5. Умов - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З розрахунку вбачається, що відповідач скористалася кредитними коштами, але не виконала належним чином зобов'язання за кредитним договором № б/н від 29.10.2010 року у зв'язку із чим станом на 20.06.2018 року виникла заборгованість в сумі 18443,62 грн., яка складається з наступного:
- заборгованості за кредитом 2740,00 грн.;
-заборгованості за відсотками 3919,69 грн.;
-заборгованості за пенею 10429,47 грн.;
та відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов:
- штраф (фіксована частина) 500,00 грн.;
- штраф (процентна складова) 854,46 грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором б/н від 29.10.2010 року, що в свою чергу дає підставу вважати, що на день розгляду справи в суді зобов'язання відповідача перед Банком не виконано, а тому продовжують існувати цивільні правовідносини.
Згідно з 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, відповідач в свою чергу не спростувала доводи позивача викладені в позовній заяві.
Тому суд, дотримуючись норм закону та всебічного і повного дослідження матеріалів справи та враховуючи, що на час розгляду справи в суді сторонами договір №б/н від 29.10.2010 року не був припинений, ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконала свої зобов'язання перед Банком, що є істотним порушенням договору внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, вважає, що даний позов є обґрунтований на доведений належними доказами, тому підлягає до задоволення та стягненню з відповідача документально підтверджену заборгованість станом на 20.06.2018 року.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із ухваленням суду рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 1762,00 грн. (а.с.27).
Керуючись вимогами : ст.ст. 7,12,13,81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 611,1050 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2010 року станом на 20.06.2018 року в сумі 18443 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок три) грн. 62 коп. та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн., 00 коп., судових витрат, понесених при зверненні до суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду Апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1.
Суддя: В. В. Волощук