Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/425/18-п
08 жовтня 2018 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши адміністративну справу стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах адміністративної справи відсутній, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше адміністративному стягненню не піддавався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 065051 від 14.08.2018 року та матеріалів адміністративної справи вбачається, що 14.08.2018 року, об 02 годині 05 хвилин, по автодорозі сполученням Київ-Ковель-Ягодин, яка проходить в адміністративно-територіальних межах Олевського району Житомирської області, на 235 км., зазначеної автодороги, водій ОСОБА_1, керував транспортним засобом - автомобілем, марки «MERCEDES ВENZ», державний номерний знак «WR 2645W» (PL), з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які виражалися в: різкому запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В діях ОСОБА_1, інспектор роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП ст.лейтенант поліції ОСОБА_2, вбачав склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, за ч.1 ст.130 КУпАП складений інспектором роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП ст.лейтенантом поліції ОСОБА_2, на підставі констатації явних ознак алкогольного сп'яніння, які він виявив на місці зупинки транспортного засобу, що виражалися в: різкому запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1, у присутності двох свідків, де відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1, не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду адміністративної справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки правопорушнику від 14.09.2018 року (штрихкод: 11001 0073754 8, Олевськ 1), та не повідомив суд про поважність неприбуття до суду. Заяви (клопотання) про розгляд чи/або відкладення розгляду справи до суду не подав.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковою. А тому суд приходить до переконання щодо можливості розгляду справи без участі ОСОБА_1, який належним чином, завчасно був повідомлений про дату та час судового засідання, на підставі наявних у адміністративній справі матеріалів.
З'ясовуючи обставини за яких стосовно ОСОБА_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом було досліджено:
-протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.2018 року серії БД № 065051, в якому підтверджується факт зупинки особи, яку притягається до адміністративної відповідальності за обставин наведених у описовій частині протоколу;
-надруковані шляхом комп'ютерної графіки письмові пояснення двох свідків: ОСОБА_3, та ОСОБА_4, наданих останніми із внесенням необхідної інформації до виготовлених бланків «пояснень» уповноваженими особами - поліцейськими ОСОБА_5, і ОСОБА_2, де згідно заздалегідь надрукованої інформації (ще до зупинки будь-якої особи), 14.08.2018 року, об 02.15 годині ОСОБА_1, відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу, моделі «DRAGER Alcotest», номер останнього відсутній та проведення такого огляду у найближчому медичному закладі;
-розписку ОСОБА_1, згідно до якої останній зобов'язувався протягом 24-х годин не керувати транспортним засобом, (без підпису);
-рапорт інспектора роти № 4 БУПП в Житомирській області ДПП ст.лейтенанта поліції ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_1, відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку;
- проглянутий у судовому засіданнівідеозапис проведений працівником поліції, згідно до якого ОСОБА_1, відмовився у присутності двох понятихвід огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, моделі «DRAGER».
Таким чином, дослідивши всі матеріали адміністративної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, (далі Інструкція) регламентовано аналогічний порядок.
Розділом III Інструкції, встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Згідно п.7, розділу І, Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Доказами, на підставі яких орган національної поліції порушив щодо ОСОБА_1, адміністративне провадження за ч.1 ст.130 КУпАП, є протокол про адміністративне правопорушення, заздалегідь надруковані шляхом комп'ютерної графіки пояснення свідків, не підписана розписка, рапорт інспектора роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП ст.лейтенанта поліції ОСОБА_2, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків та відеодиск.
Матеріали справи вказують на те, що ОСОБА_1, до медичного закладу для визначення стану алкогольного сп'яніння не доставлявся, а протокол про адміністративне правопорушення складний на місці події - 235 км., автодороги сполученням Київ-Ковель-Ягодин, яка проходить в адміністративно-територіальних межах Олевського району Житомирської області, що вказує на порушення приписів ст.266 КУпАП та Інструкції, оскільки інспектор не забезпечив проведення огляду ОСОБА_1, в закладі охорони здоров'я (не доставив водія в медичний заклад), і у разі відмови ОСОБА_1, від проходження медичного огляду склав протокол про відмову останнього від проходження огляду в присутності двох свідків на місці події, а не у медичному закладі.
Відповідно до ч.І ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50- 55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.
Виходячи з приписів ст.266 КУпАП та Інструкції, і за вищевказаних обставин, має місце порушення оформлення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, а відтак такий огляд особи, вважається недійсним.
Таким чином, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріали справи, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з чим провадження в справі щодо ОСОБА_1, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.8, 21, 55, 62, 63, 129 Конституції України ч.1 ст.130, ст.ст. 7, 9, 221, 247-249, 251, 265-1, 265-2, 266, 268, 279, 280, 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тимчасово вилучене в ОСОБА_1 посвідчення водія серії РРВ № 122794 від 26.05.2006 року при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 065051 від 14 серпня 2018 року, у порядку ст.265-1 КУпАП - повернути власнику.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: ОСОБА_6