Іменем України
Справа № 285/3247/17
провадження у справі № 2-а/0285/24/18
16 жовтня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання - Ковальової З.С.,
сторони по справі: позивач - ОСОБА_1, представник ОСОБА_2
відповідач - старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області відділу Держгеокадастру в Новоград-Волинському районі Михаловський Ю.Д.,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, представник - Горкуша М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області відділу Держгеокадастру в Новоград-Волинському районі Михаловського Юрія Дем'яновича, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 - позивач по справі, звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області відділу Держгеокадастру в Новоград-Волинському районі Михаловського Ю.Д. - відповідача по справі, від 15.08.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 53-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн..
В обґрунтування позову позивач вказував на те, що дана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки земельну ділянку, площею 16 га із земель резерву Кам'яномайданівської сільської ради державної форми власності для вирощування сільськогосподарських культур за межами села Лагульськ Новоград-Волинського району Житомирської області, він використовував на законних підставах. Вказував також і на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.20017 року, за результатами розгляду якого винесена оскаржувана постанова, розглянутий без його участі. Зазначив, що у день розгляду протоколу мало місце звернення до лікаря у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. Зазначав, що копію постанови отримав лише 23.08.2017 року, у зв'язку з чим пропустив 10-денний строк її оскарження з поважних причин.
Від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Горкуша М.А. надійшло декілька відзивів на позовну заяву, а саме: 08.02.2018 року та 20.02.2018 року, у яких просив відмовити у задоволенні позову. Вказував на те, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону. При цьому, позивач не на відповідній правовій підставі користується земельною ділянкою, а тому й був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вказував на те, що користується орендованою землею на правовій підставі .
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, які просив задовольнити. Звертали увагу суду на те, що з ПП «Земля Поліського Краю» було укладено договір про виготовлення проектної документації на земельну ділянку, проте останнє його не виконує, що позбавляє можливості укласти договір оренди.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. У заяві до суду відповідач просив справу розглянути у його відсутності, позов не задовольняти (а.с.109).
Заслухавши позивача та його представника, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд прийшов до наступного.
За приписами ст. 2. Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» врегульовано, що до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
Згідно ст. 242-1 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому ж числі, статтею 53-1цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Згідно статті 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що 15.08.2017 року відповідачем було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., за порушення вимог п. б ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Із змісту постанови слідує, що ОСОБА_1 в особі голови фермерського господарства «Лагуна-Т» за межами с. Лагульськ Новоград-Волинського району Житомирської області використовує земельну ділянку, площею 16,00 га, із земель резерву Кам'яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області державної форми власності для вирощування сільськогосподарських культур, які не надані у власність, користування або оренду (а.с.2).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження голови Новоград-Волинської районного державної адміністрації Житомирської області від 12.04.2012 року за № 340, надано голові фермерського господарства «Лагуна-Т» ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 20,0 га, на території Кам'яномайданівської сільської ради, до укладання основного договору оренди землі (а.с.4).
22.06.2012 року між Новоград-Волинської районною державною адміністрацією Житомирської області та Фермерським господарством «Лагуна -Т», в особі голови ОСОБА_1, укладено попередній договір оренди землі (а.с.5-9).
Відповідно до акту прийняття-передачі від 22.06.2012 року земельна ділянка передана в оренду (а.с.10).
Згідно довідки виконавчого комітету Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області № 1153 від 01.06.2008 року ФГ «Лагуна-Т» щомісячно сплачує орендну плату згідно договору оренди, заборгованості по сплаті орендної плати не має (а.с.145).
З метою розробки проектної документації між ФК «Лагуна-Т» та ПП «Земля Поліського Краю» укладено договір № 4 від 31.01.2012 року щодо виготовлення проектної документації на відведену земельну ділянку.
Станом на момент притягнення позивача до відповідальності договір № 4 від 31.01.2012 року ПП «Земля Поліського Краю» не виконаний.
З цього приводу позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПП «Земля Поліського Краю» про зобов'язання виконати умови договору.
За результатами розгляду справи, затверджено мирову угоду щодо виконання даного договору, ухвала від 03.10.2018 року у справі № 906/666/18.
Відповідно до ст. 285 КАС України, ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 53-1 КУпАП, проте враховуючи те, що не з його вини довгий час не виконувався договір, укладений із ПП «Земля Поліського Краю» щодо розробки проектної документації на земельну ділянку, що позбавляло його можливості укласти основний договір оренди земельної ділянки, у строк визначений відповідачем у відповідному приписі, суд вважає за можливе змінити захід стягнення, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, справу закрити.
Щодо посилання позивача на те, що протокол про адміністративне правопорушення розглянуто у його відсутності, то останнє не заслуговую на увагу. Зокрема, позивач був завчасно повідомлений про час та місце його розгляду протоколу, проте не повідомив відповідача про причини неявки, клопотань про відкладення його розгляду, у зв'язку із хворобою, не подав.
Керуючись ст.ст. 5, 8 - 15, 77, 139, 241 - 246, 250, 251, 255, 293, 295, 297, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 152-ДК/0054По/08/07 від 15.08.2017 року змінити в частині обраного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. у зв'язку із вчиненням ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 53-1 КУпАП, звільнивши його на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, справу закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуюча: А.В.Михайловська