09 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/6414/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Сіренко О.І.
суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2018, суддя Золотарьова Л.І., вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168, по справі № 640/6414/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації , Міністерства соціальної політики України
про стягнення компенсаційних виплат продуктів харчування, визнання дій протиправними,
27.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених вимог просить:
стягнути з Міністерства соціальної соціальної політики України на його користь компенсаційні виплати вартості продуктів харчування у розмірі 89285 грн. 64 коп., що передбачено ст. 20 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України в частині, що стосується ухилення від поновлення йому правового статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з моменту зупинення рішення Комісії МНС від 22.12.2005 №444 після ухвалення на користь ОСОБА_1 судових рішень, що набрали законної сили;
визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України в частині, що стосується ухилення від поновлення йому соціальних компенсаційних виплат і допомоги з моменту їх зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 №444 після ухвалення на користь ОСОБА_1 судових рішень, що набрали законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.12.1992 йому Харківською обласною державною адміністрацією було видано безстрокове посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. серія НОМЕР_2 категорії 2. 23.03.2000, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, 23.03.2000 ХОДА видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 категорії 1. Відповідно до положень п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на грошову компенсацію 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними показниками. На підставі висновку МСЕК № 024780 від 28.03.2005 р. наступний черговий перегляд мав відбутися 28.03.2008 року. 22.12.2005 Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (протокол № 444 від 22.12.2005) вирішила: «…визнати видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 безпідставною». З 01.01.2006 р. на підставі рішення Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 нарахування і виплата грошової компенсації вартості продуктів харчування, пільги та компенсаційні виплати, допомоги, ОСОБА_1 було зупинено. 13.08.2007 постановою колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду України від 13.08.2007 р., у адміністративній справі №-22а-3439/07 рішення Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 скасувала, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12.05.2006 року скасувала, позов ОСОБА_1 до МНС України про визнання неправомірним і скасування рішення Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 задовольнила повністю. 22.12.2009 Додатковою постановою Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду України від 22.12.2009 р рішення Комісії при МНС від 22.12.2005 № 444 в частинні визнання видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнати безпідставною скасувала. Зобов'язала МНС повідомити органи місцевої влади та соціального забезпечення ХОДА про скасування Рішення комісії при МНС від 22.12.2005 № 444 в частинні визнання видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнати безпідставною. 15.06.2010 Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (Комісія Мінсоцполітики) (протокол № 30 від 15.06.2010) вирішила: «…відмовити у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1.». 22.03.2016 постановою колегія суддів окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 року у адміністративній справі № 826/27115/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. 01.06.2016 на виконання постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 р. ХОДА видало ОСОБА_1 безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 № НОМЕР_5 категорія 2 (додаток). 02.06.2016 листом ДСЗН ХОДА від 02.06.2016 № М-1225 поінформовано, зобов'язань щодо поновлення ОСОБА_1 пільг та компенсацій постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 р. справа № 826/27115/15, не містить. 04.11.2016 наказом ДСЗН ХОДА від 04.11.2016 № 65 ОСОБА_2 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого ХОДА 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення № НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444, поновлено. 09.11.2016 відповідно висновку Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії № 2 від 09.11.2016 № 121992 ОСОБА_1 встановлену безстроково 2 групу інвалідності, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, поновлено. 16.11.2016 ХОДА видано ОСОБА_1 безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи № НОМЕР_3 категорії 1. У зв'язку із тим, що судом право ОСОБА_1 на вищевказаний статус поновлено з моменту його зупинення, то Мінсоцполітики, як головний розпорядник коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 3 Порядку), зобов'язаний відновити порушене право на поновлення пільг і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості продуктів харчування та інших компенсаційних виплат і допомоги, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з моменту їх зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444. Таким чином, загальна сума боргу з 01.01.2006 р. по 31.12.2016 р., складає 89285,64 грн., що складається з 3-х відсотків річних та інфляційних витрат, що передбачено ст. 625 ЦК України, та пені, яка розраховується з подвійної ставки НБУ. Протягом всього часу Мінсоцполітики діяв протиправно, оскільки приймав нові протиправні рішення, якими підтверджувались попередні рішення в частині ухилення від поновлення ОСОБА_1 правового статуту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визначеного у 1992 році.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до викладених в позові вимог, просив поновити строки звернення до суду, оскільки строк, за який він просить визнати дії протиправними та стягнути компенсаційні виплати з 01.01.2006 року, пропущений з поважних причин, оскільки компенсаційні виплати йому не виплачувались з незалежних від нього причин, а через неправомірні дії відповідача, які судовими рішеннями були визнані протиправними. При поновленні статусу чорнобильця в листопаді 2016 року, йому повинні були нарахувати компенсаційні виплати за весь час незаконного позбавлення його пільг, а поновили виплати лише 17.02.2017 року.
Представник Міністерства соціальної політики України не з'явився, надав заяви про розгляд справи у його відсутність, надав письмовий відзив по справі, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Міністерства соціальної політики є неналежним відповідачем з таким предметом спору. 28.04.2016 року на виконання постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 № 826/27115/15 Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України була розглянута особова справа ОСОБА_1 та прийнято рішення про скасування рішення Комісії від 15.06.2010 № 30 з моменту його прийняття в частині відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 (протокол № 97 від 28.04.2016). Одночасно був підтверджений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 Після розгляду особова справа ОСОБА_1 та витяг з вищезазначеного протоколу Комісії про прийняте рішення надіслано до Харківської обласної державної адміністрації (лист Мінсоцполітики від 11.05.2016 № 324/20/112-16). У зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 09.11.2016 № 121992 та експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії від 17.06.1999 № 8070, Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації. оформлене посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 № НОМЕР_3 від 16.11.2016 та вкладка до нього № НОМЕР_4 від 16.11.2016. Відповідно до пункту 3 статті 65 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення „Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та „Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом. Зобов'язань щодо поновлення ОСОБА_1 пільг та компенсацій постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 № 826/27115/15 не містить. Відповідно до Порядку від 20.09.2005 № 936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів. За інформацією Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 після видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 № НОМЕР_3 від 16.11.2016 і вкладки до нього № 409843 було поновлено пільги й компенсації, встановлені Законом.
Представник Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації проти задоволення позовних вимог повністю заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні, надала письмовий відзив, зазначила, що Департмамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації як розпорядник коштів нижчого рівня здійснює пропорційний розподіл коштів по районах області відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових надходжень по кожному коду бюджетної класифікації, але ні в якому разі не фінансує ці витрати. Тому виконати вимоги ОСОБА_1, зазначені у його позовній заяві Департаменту соціального захисту населення не має повноважень. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету. Вищевказані витрати можуть бути профінансовані тільки Міністерстовм фінансів України через розпорядника коштів вищого рівня - Міністерством соціальної політики України. Діяльність Міністерством соціальної політики України у частині забезпечення функцій головного розпорядника бюджетних коштів за програмами соціального захисту громадян регламентується Бюджетним кодексом України. Позивач не має права на зазначену пільгу за вказаний ним у позовній заяві період враховуючи наступне. У зв'язку із встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності, 23.03.2000 Харківською обласною державною адміністрацією йому видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Саме з нього часу у позивача виникло право на пільгу, передбачену пунктом 14 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але, зазначена група інвалідності була строкова та потребувала підтвердження шляхом чергових переоглядів МСЕК. На підставі висновку МСЕК від 28.03.2005 наступний черговий переогляд мав відбутися 28.03.2008, але позивач його не проходив. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням групи інвалідності, посвідчення № НОМЕР_1 категорії 1, видане Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000, з 01.04.2008 є недійсним. У зв'язку з наведеним, не підтвердивши групу інвалідності на черговому переогляді, позивач втратив право на спірну пільгу. 09.11.2016 ОСОБА_1 встановлено безстроково 2 групу інвалідності, на підставі чого 16.11.2016 Харківською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, у зв'язку з чим позивач набув право на пільгу, передбачену пунктом 14 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, з 01.04.2008 по 10.11.2016 позивач не мав право на пільгу передбачену пунктом 14 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як не підтвердив 2 групу інвалідності у зв'язку з чим посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 було недійсним. Рішення Комісії при МНС України від 22.12.2005 № 444 було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 по справі № 22а-3439/07. Таким чином, саме з цього моменту позивач повинен був дізнатись про порушення його права на отримання компенсаційних виплат з моменту її припинення, тому вимоги щодо стягнення коштів за період з 01.01.2006 по 01.04.2008 заявлені з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.06.2017 року залучено до участі у цій справі Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у якості співвідповідача у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про стягнення компенсаційних виплат та допомоги.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 року справу передано для розгляду до Харківського окружного адміністративного суду .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року адміністративну справу №640/6414/17 передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 року справу прийнято до провадження.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від. 04.06.2018 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат продуктів харчування, визнання дій протиправними. Визнано протиправною бездіяльність Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо не вчинення дій направлених на проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, згідно з п.14 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.11.2016 року по 31.12.2016 року включно. Зобовязано Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вчинити дії направлені на проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, згідно з п.14 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.11.2016 року по 31.12.2016 року включно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністертва соціальної політики України про визнання протиправними дій щодо ухилення від поновлення соціальних компенсаційних виплат. Закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Міністертва соціальної політики України про визнання протиправними дій щодо ухилення від поновлення йому правового статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЄС.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зобовязавши відповідача сплатити суму щомісячної грошової компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами за термін 01.01.2016 р по 31.12.2016 р. суму у розмірі 89 285, 64 грн. Крім того, послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.12.1992 ОСОБА_1, Харківською обласною державною адміністрацією було видано безстрокове посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. серія НОМЕР_2 категорії 2.
23.03.2000, у зв'язку із встановленою Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії № 2 ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то 23.03.2000 ХОДА видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 категорії 1.
На підставі висновку МСЕК № 024780 від 28.03.2005 р. наступний черговий перегляд мав відбутися 28 березня 2008 року.
22.12.2005 Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Міністертсві України з питань надзвичайних ситуацій та усправах захисту населення віднаслідків Чорнобильськоїкатастрофи (далі Комісія МНС)(протокол № 444 від 22.12.2005) вирішила: «…визнати видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 безпідставною.
З 01.01.2006 р. на підставі рішення Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 нарахування і виплата грошової компенсації вартості продуктів харчування, пільги та компенсаційні виплати ОСОБА_1 було зупинено.
В мотивувальній частині постанови окружного адміністративного суду м.Києва від 22.03.2016 року (справа №826/27115/15) встановлено, що звертаючись до суду з позовом у справі №22а-3439/07 р., позивач просив скасувати дане рішення Комісії та зобов'язати відповідача визнати правомірним його статус як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда ІІ групи. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог. 13.08.2007 р. Київським апеляційним адміністративним судом це судове рішення скасовано і ухвалено нове - про задоволення позовних вимог. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2009 р. касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. - без змін. 22.12.2009 р. у справі №22-4-3439/07 за позовом ОСОБА_1 до Міністертсва України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання рішення неправомірним, Київським апеляційним адміністративним судом винесено додаткову постанову, якою вирішено:
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2006 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання рішення неправомірним - задовольнити, а постанову Дніпровською районного суду м. Києва від 12 травня 2006 року по цій справі скасувати;
- постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання рішення неправомірним - задовольнити повністю;
- рішення комісії при Міністерстві з надзвичайних ситуацій України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до протоколу засідання від 22 грудня 2005 року № 444 в частинні визнання видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнати безпідставною скасувати;
- зобов'язати Міністерство з надзвичайних ситуацій України повідомити органи місцевої влади та соціального забезпечення Харківської області про скасування Рішення комісії при Міністерстві з надзвичайних ситуацій України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до протоколу засідання від 22 грудня 2005 року №444 в частині визнання видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнати безпідставною.
Вважаючи рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Мінсоцполітики України, що оформлене протоколом від 15.06.2010 р. №30, а також рішення Робочої групи Харківської ОДА, оформленого протоколом від 19.06.2015 р. №4 - з моменту прийняття в частині відмови позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача ОСОБА_1, останній за захистом порушених прав та інтересів він звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва .
Вказаною Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 року (справа №826/27115/15) адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністертсва соціальної політики України, Департменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 15.06.2010 р. №30, з моменту його прийняття в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, прийнятого після ухвалення на користь ОСОБА_1 судових рішень, що набрали законної сили;
- визнати протиправним та скасувати рішення Робочої групи Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 19.06.2015 р. № 4, з моменту його прийняття в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, прийнятого після ухвалення на користь ОСОБА_1 судових рішень, що набрали законної сили;
- зобовязати Міністерство соціальної політики України (Комісію із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 визначеного у 1992 році статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобовязати Міністерство соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 взамін вилученого безстрокового посвідчення НОМЕР_2 категорія 2 нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії А категорії 2 та поновити ОСОБА_1 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.
01.06.2016 на виконання постанови колегії суддів окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 р. ХОДА видало ОСОБА_1 безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 № НОМЕР_5 категорія 2.
02.06.2016 листом ДСЗН ХОДА від 02.06.2016 № М-1225 поінформовано, зобов'язань щодо поновлення ОСОБА_1 пільг та компенсацій постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 р. справа № 826/27115/15, не містить.
Наказом Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 04.11.2016 року №65 на виконання постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 року (справа №826/27115/15), поновлено ОСОБА_1 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішення Комісії МНС від 22.12.2005 №444.
09.11.2016 відповідно висновку Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії № 2 від 09.11.2016 № 121992 ОСОБА_1 встановлено безстроково з 27.09.2016 року 2 групу інвалідності, пов'язану з Чорнобильською катастрофою.
16.11.2016 Харківською обласною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи № НОМЕР_3 категорії 1.
Як зазначив позивач, і проти чого не заперечувала представник Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, компенсаційні виплати, в тому числі, вартості продуктів харчування, позивачу здійснюються з лютого 2017 року.
Відповідно до преамбули Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як: - забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положеннями вказаного Закону визначенні основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Судом встановлено, що відповідач, припиняючи виплату компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами позивачу діяв не на підставі, що передбачені законами України, а тому його дії є протиправними.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно достатті 46 КонституціїУкраїнигромадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає в себе право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно достатті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституції України.
Відповідно до пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту; засади регулювання шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.
Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування ОСОБА_1підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення компенсації за Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядком компенсації по постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону № 1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Так, за правиламистатті 1 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вищезазначеного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Статтями 3,4 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказані правилами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» кореспондуються з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року «Про проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Зміст вищезазначених норм слід розуміти так, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивач набуває права звернення до суду з такими вимогами лише після отримання відмови відповідача у виплаті йому компенсації.
Позивачем не надано суду доказу того, що він звернувся з вимогою до відповідача про виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а останній відмовив йому в цьому.
Отже, звернення позивача з цими позовними вимогами на думку суду є передчасними, що унеможливлює їх задоволення.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень на яких покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довели правомірність своїх дій та рішень в частині, що стосується припинення виплати компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами позивачу, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 червня 2018 року відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача судом не встановлено.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2018 по справі № 640/6414/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 16.10.2018.