09 жовтня 2018 року
м. Дніпро
справа № 804/1731/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі №804/1731/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Технолоджи»
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі №804/1731/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Технолоджи» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково (а.с. 67-69).
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 30 серпня 2018 року Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу (а.с. 103-104).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2643 грн. (а.с. 108-109).
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору (а.с. 111-113).
В обґрунтування заявленого клопотання Державною фіскальною службою України зазначено, що про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року свідчить велике навантаження та складний документообіг ДФС, зокрема те, що оформлення та направлення (повторне направлення) процесуальних документів відбувається в порядку черговості надходження судових рішень, а враховуючи їх велику кількість займає певний проміжок часу. Крім того, заявник звернув увагу на той факт, що під час подання апеляційної скарги вперше на пропуск строку також вплинуло блокування рахунків фіскального органу.
Мотивуючи клопотання заявником також зазначено про те, що на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху структурним підрозділом ДФС підготовлено реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів по сплаті судового збору. Однак, операції по рахунках фіскального органу тимчасово зупинені Державною казначейською службою України, про що свідчать листи ДКСУ від 04.09.2018 року №13-08/410-14427, від 05.09.2018 року №13-08/424-14521, від 06.09.2018 року №13-08/432-14608, від 07.09.2018 року №13-08/443/14709, від 11.09.2018 року №13-08/462-14850, від 12.09.2018 року №13-08/183-14977, від 14.09.2018 року №13-08/499-15151, від 17.09.2018 року №13-08/517-15252 та від 18.09.2018 року №13-08/523-15340.
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 05 квітня 2018 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Технолоджи» (а.с. 67-69). Копію означеного рішення отримано заявником 02 травня 2018 року (а.с. 72), проте з апеляційною скаргою він вперше звернувся 29 травня 2018 року (а.с. 79-82).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто заявнику у зв'язку з невиконанням ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 2643 грн.(а.с. 87).
З повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся 30 серпня 2018 року (а.с. 92-93). При цьому, до повторно поданої апеляційної скарги заявником не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у розмірі 2643 грн.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом шостим частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору фіскальним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо блокування рахунків заявника у зв'язку з проведенням безспірного списання, оскільки Державна фіскальна служба України, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку фіскального органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Також, колегія суддів зазначає, що фіскальним органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 02 липня 2018 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Крім того, Відповідачем заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з не надходженням від Державної казначейської служби України оригіналу платіжного документа про сплату судового збору.
Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов'язком суду.
З урахуванням викладеного та враховуючи те, що заявником будь-яких відомостей щодо граничного строку, в який він матиме можливість виконати вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не надано, колегія суддів не вбачає підстав для продовження заявнику строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі №804/1731/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Технолоджи» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов