10 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 750/5424/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомОСОБА_1
до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради
про зв участю сторін від позивача від відповідача визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_1 ОСОБА_2, діє на підставі довіреності 1-24/826 від 05.07.2018
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі -позивачі) звернулись до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, в якому просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 174 від 19.04.2018 в частині об'єктів №№ 405-Д, 406-Д, 407-Д, 408-Д, 410-Д, 411-Д, 412-Д, 413-Д, 414-Д;
- на час розгляду законності прийняття оскаржуваного рішення Чернігівської міської ради № 174 від 19.04.2018 зупинити його дію до прийняття рішення по справі
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду з питань забезпечення адміністративного позову від 23.07.2018 р. заяву позивачів про забезпечення позову залишено без розгляду з підстав невідповідності останньої вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.106-107).
Обґрунтовуючи вимоги, позивачами зазначено, що рішення виконкому Чернігівської міської ради № 174 від 19.04.2018 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання правоволодіння, використання допоміжних приміщень, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про звернення громадян», ст. 212-3 АК України. Порушення права на інформацію та права на звернення, і одночасно цим рішенням порушено охоронюваний інтерес позивачів.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 позовну заяву залишено без руху (а.с.45-46). На виконання вимог даної ухвали від позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надійшли заяви про залишення їх вимог без розгляду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 23.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
15.08.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України проведено автоматичний розподіл, за результатами якого визначено головуючого суддю у справі ОСОБА_9, а ухвалою від 15.08.2018 прийнято справу 750/5424/18 до провадження.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що у позивачів відсутні будь-які правовстановлюючі документи на гаражі і вони не є допоміжними приміщеннями відповідно до законодавства.
12.09.2018 від позивача - ОСОБА_3 надійшла заява про залишення її вимог без розгляду. Так, єдиним позивачем у справі залишився ОСОБА_1.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву (а.с.133-140).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівської міської ради від 29.06.2017 №21/VII-7, затверджено Порядок демонтажу тимчасових (металевих) гаражів на території м. Чернігова (а.с.146, 147-152).
Згідно актів виявлення тимчасового металевого гаражу від 20.02.2018 №№ 405/Д, 406/Д, 407/Д, 408/Д, 410/Д, 411/Д, 412/Д, 413/Д, 414/Д, складених інспекгором - ревізором КГІ «Муніципальна варта» ЧМР ОСОБА_10, під час огляду ділянки місцевості, що розташована на відстані 15 метрів від будинку 3 по вул. Волковича, виявлені тимчасові металеві гаражі розміром 1,5x2 метри (гаражі пофарбовані фарбою зеленого кольору, мають зовнішні ушкодження у вигляді корозії металу, мають металеві ворота, що відчиняються назовні і зачиняються на навісний замок) (а.с.153-203).
Згідно підпункту 2.1 п.2 Порядку демонтажу тимчасових (металевих) гаражів на території м. Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 29.06.2017 №21/VII-7, гараж підлягає демонтажу, а відповідна територія приведенню у попередній стан у випадках: 1) відсутності рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради, рішення районних у місті Чернігові рад або їх виконавчих комітетів про надання дозволів на встановлення гаража (дозвільних документів), 2) невідповідність встановленого гаража дозвільним документам; 3) виявлення безхазяйного гаража; 4) відсутність документів, підтверджуючих право користування (власності) земельною ділянкою під встановленим гаражем; 5) використання тимчасового гаража власником (користувачем) для комерційної діяльності; 6) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради прийнято рішення № 174 від 19.04.2018 «Про демонтаж тимчасових (металевих) гаражів на території м. Чернігів» в частині об'єктів №№ 405-Д, 406-Д, 407-Д, 408-Д, 410-Д, 411-Д, 412-Д, 413-Д, 414-Д (а.с.142-143, 144-145).
При прийнятті рішення суд перевіряє юридичну та фактичну обґрунтованість спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та до спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон № 3038-VI).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, Законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI).
Згідно з частинами 2, 3 статті 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Статтею 31 цього Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності, а також державного контролю дотримання законодавства, затвердження містобудівної документації при плануванні і забудові відповідних територій зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та іншими організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Стосовно посилання позивача, що демонтовані гаражі були допоміжними приміщеннями, а не гаражами, суд зазначає наступне.
Зміст допоміжних приміщень багатоквартирного будинку розкрито у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Так, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Частина 2 статті 382 Цивільного кодексу України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, власникам квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що підтвердженням права власності є правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, рішення судів тощо).
Позивачем в ході розгляду справи не надано жодного документу, що підтверджує право власності на гараж. А посилання останнього на генеральний план (схему) (а.с.9) судом до уваги не приймається, оскільки він не є правовстановлюючим документом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу, ОСОБА_1, згідно наявних документів належав об'єкт металевий (тимчасовий) гараж за № 408/Д, який самостійно демонтований позивачем, що не заперечується останнім.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14029.
Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, буд. 7,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 34339125.
Дата складення повного рішення суду - 17.10.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб