28 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/365/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.
сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці в Чернівецькій області
про скасування постанов.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/017 від 19.01.2018 р.;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/018 від 19.01.2018 р.;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/019 від 19.01.2018 р.
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що 15.12.2017 р. т.в.о начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області прийнято наказ №512, на підставі якого видано направлення для проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) №04-255 від 15.12.2017 р. За результатами перевірки складено акт №24-07-37/446 від 21.12.2017 р. на підставі якого заступником начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області прийнято оскаржувані постанови про накладення штрафу. Зазначені постанови вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що наказ Управління Держпраці в Чернівецькій області №512 від 15.12.2017 р. визнано протиправним та скасовано рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду. Крім того, позивач зазначав, що ОСОБА_4 звільнено за його власним бажанням на підставі його особистої заяви, жодного примусу чи погроз з боку позивача не чинилося. Про призов на строкову військову службу працівника ОСОБА_4 позивачу не було відомо. Однак, Управління Держпраці в Чернівецькій області не враховано дані обставини при накладенні штрафу на позивача.
Управління Держпраці в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до змісту якого вказувало, що 21.04.2017 р. до Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшло звернення гр. ОСОБА_5 щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 трудових прав її сина ОСОБА_4 в частині незаконного, на її думку, звільнення останнього з роботи із застосуванням тиску та погроз. Крім цього в заяві ОСОБА_5 вказала і інші порушення законодавства про працю, які допускаються позивачем. З метою перевірки інформації відображеної у зверненні, Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ №512 від 15.12.2017 р. На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.12.2017 р. №04-254 проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю. За результатами інспекційного відвідування складено акт №24-07-37/446 від 21.12.2017 р. в якому зафіксовано порушення чинного законодавства про працю, а саме ч. 3 ст. 119 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці". На підставі акту перевірки прийнято оскаржувані постанови про накладення штрафу на позивача. З огляду на вказані обставини справи, відповідач просив суд у задоволення адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2018 р. зупинено провадження по адміністративній справі №824/365/18-а до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №824/6/18-а.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду 12.07.2018 р. поновлено провадження у справі №824/365/18-а.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.09.2018 р. позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 28.09.2018 р. заперечував проти задоволення адміністративних вимог, просив суд у задоволенні адміністративного відмовити.
Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований, як фізична особа підприємець 15.12.2005 р. (а.с. 11,12).
На підставі звернення гр. ОСОБА_5 щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 трудових прав її сина ОСОБА_4 в частині незаконного звільнення з роботи, 15.12.2017 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ №512 "Про проведення інспекційного відвідування" на предмет дотримання вимог законодавства про працю фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 вулиця Кіцманська, 19 місто Заставна Чернівецька область тривалістю 4 (чотири) робочих дні у період з 18.12.2017 р. по 21.12.2017 р. (а.с. 18).
На підставі наказу "Про проведення інспекційного відвідування" №512 від 15.12.2017 р. та направлення №04-255 від 15.12.2017 р., відповідачем проведено інспекційне відвідування дотримання вимог законодавства про працю фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з 18.12.2017 р. по 21.12.2017 р. (а.с. 18, 19).
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки-інспекційного відвідування додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №24-07-37/446 від 21.12.2017 р. (а.с. 25-33).
Інспекційним відвідуванням виявлено наступні порушення:
- ч. 3 ст. 32 Закону України "Про оплату праці" - відповідно до наказу №38 від 01.03.2017 р. у зв'язку з "настанням весни" встановлено робочий день АЗС з 07:00 до 24:00, проте про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці оператор заправної станції ОСОБА_6 в належний строк не повідомлений, що є порушенням ч. 3 ст. 32 КЗпП України щодо зміни істотних умов праці;
- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" - у відомостях нарахування заробітної плати за лютий листопад 2017 р. кількість відпрацьованого часу, як основи правомірності нарахування заробітної плати жодного разу не зазначено, за той же період кількості відпрацьованих годин у нічний час не вказано, що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо обов'язку власника або ним орган забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку;
- ст. 47 КЗпП України - відповідно до рядка 8 книги обліку руху трудових книжок підпис ОСОБА_4 про отримання трудової книжки відсутній, що є порушенням ст. 47 КЗпП України щодо видачі трудової книжки;
- ч. 3 ст. 119 КЗпП України - хоча фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було відомо про призов оператора заправної станції ОСОБА_4 на строкову військову службу, проте, відповідно до письмової інформації від 14.04.2017 р. і від 04.04.2017 р. - "під натиском та погрозами", його звільнено за статтею 38 КЗпП України. З наказом №39 від 31.03.2017 р. про звільнення "за власним бажанням призовник ОСОБА_4 у встановленому порядку не ознайомлений, доказів видачі йому трудової книжки не пред'явлено. Зазначене являється порушенням ч. 3 ст. 119 КЗпП України гарантії для працівників на час виконання державних громадських обов'язків, зокрема призваних на строкову військову службу";
- ст. 33 Закону України "Про оплату праці" - хоча посадовий оклад бухгалтера ОСОБА_8 встановлені в січні 2017 р. в розмірі 3200,00 грн, а з вересня по листопад 2017 р. коефіцієнт індексації становив 6,9 відсотка, в супереч вимогам абзацу 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р., у вересні-листопаді поточного року вказаному працівникові нараховано лише по 3270,00 грн заробітної плати, тобто фіксацію індексації заробітної плати у встановленому порядку на час інспекційного відвідування не здійснено. Зазначене є порушенням ст. 33 Закону України "Про оплату праці" щодо індексації заробітної плати.
Від підпису акту перевірки позивач відмовився. Акт перевірки отримано ОСОБА_8 21.12.2017 р., що підтверджується особистим підписом.
На підставі акту перевірки, Управлінням Держпраці в Чернівецькій області складено припис №24-07-37/262 від 21.12.2017 р., яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 приписано усунути порушення встановлені перевіркою дотримання законодавства про працю, а саме:
1) у строки, визначені ч. 3 ст. 32 КЗпП України, інформувати найманих працівників не пізніше як за два місяці до зміни істотних умов праці;
2) у відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку в частині належного обліку роботи на оплату праці у встановленому порядку в частині належного обліку роботи часу;
3) відповідно до ст. 47 КЗпП України видачу трудових книжок здійснюваним під розписку;
4) у відповідності до чинного законодавства України та ст. 119 КЗпП України переглянути трудові відносини з призовником на строкову військову службу ОСОБА_4;
5) у відповідності до абзацу 3 ч. п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р. здійснити фіксацію індексації заробітної плати ОСОБА_8 за вересень-грудень 2017 р. (а.с. 34).
Примірник припису отримано під особистий підпис ОСОБА_8
З матеріалів справи видно, що 21.12.2017 р. відповідачем складено на позивача протокол № 24-07-37/253 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КЗпП України (а.с. 46-47).
26.04.2018 р. постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області у справі № 716/2136/17 закрито провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КЗпП України в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 146-149).
Судом також встановлено, що на підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено:
- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/017 від 19.01.2018 р. на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 32000,00 грн (а.с. 35);
- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/018 від 19.01.2018 р. у розмірі 32000,00 грн (а.с. 36);
- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/019 від 19.01.2018 р. у розмірі 3200,00 грн (а.с. 37).
Вважаючи постанови про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ст. 2 Закону №877-V).
Частиною 1 ст. 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).
Пунктом 1 Положення №96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.
Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ст. 6 Закону №877-V).
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону №877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Частинами 7-8 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Судом встановлено, що 15.12.2017 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ №512 "Про проведення інспекційного відвідування" на предмет дотримання вимог законодавства про працю фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 вулиця Кіцманська, 19 місто Заставна Чернівецька область тривалістю 4 (чотири) робочих дні у період з 18.12.2017 р. по 21.12.2017 р. (а.с 18).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.02.2018 р. у справі №824/6/18-а, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 р., адміністративний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до Управління Держпрапці в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ управління Держпраці в Чернівецькій області від 15.12.2017 року №512 "Про проведення інспекційного відвідування" (а.с. 20-24, 150-156).
Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Враховуючи те, що перевірка позивача проведена відповідачем на підставі наказу №512 від 15.12.2017 р. "Про проведення інспекційного відвідування", який визнаний протиправним та скасований рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.02.2018 р. у справі №824/6/18-а, суд приходить до висновку, що відповідач провів інспекційне відвідування додержання позивача законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування з порушенням вимог Закону №877-V, тому усі документи прийняті на підставі скасованого наказу №512 від 15.12.2017 р., а саме: акт перевірки від 21.12.2018 р. № 24-07-37/446 про порушення позивачем вимог законодавства про працю та оскаржувані постанови №24-07-37/446/017 від 19.01.2018 р.; №24-07-37/446/018 від 19.01.2018 р. та №24-07-37/446/019 від 19.01.2018 р. є не допустимим доказами у справі, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відтак, оскаржувані постанови про накладення штрафу на позивача, які прийняті на підставі висновків акту перевірки від 21.12.2018 р. № 24-07-37/446, на переконання суду, є протиправними та підлягають скасуванню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірності прийняття оскаржуваних постанов, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних постанов, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та наведеними вище висновками по справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд, зазначає наступне.
Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1017185336.1 від 20.04.2018 р. (а.с. 10).
Крім того, позивачем понесено витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3000,00 грн. Вказані обставини підтверджуються п. 4.2 договору про надання правової допомоги №6/18 від 19.01.2018 р., відповідно до якого гонорар адвоката складає 3000,00 грн та квитанцією від 19.02.2018 р. про здійснення оплати послуги - надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн (а.с. 14-17, 45).
Суд звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду справи не заявлялося клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу) у сумі 8286,00 грн (5286,00 грн + 3000,00 грн) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернівецькій області про скасування постанов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/017 від 19.01.2018 р.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/018 від 19.01.2018 р.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-07-37/446/019 від 19.01.2018 р.
5. Стягнути з Управління Держпраці в Чернівецькій області (вулиця Зелена, 3, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 39888333) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вулиця Ужгородська, 9, місто Заставна, Заставнівський район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у сумі 8286,00 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти робочих днів 12.10.2018 р.
Судді В.К. Левицький