Постанова від 17.10.2018 по справі 812/1608/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року справа №812/1608/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 812/1608/18 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., повний текст рішення складений 30 серпня 2018 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку, відповідач), в якому просив: визнати неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження строкової служби, що став особою з інвалідністю; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (а.с. 3-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року про виправлення описки) відмовлено у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_1 (а.с. 71-74, 79-80).

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що військовослужбовці, які призвані на військові збори не належать до військовослужбовців в розумінні ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 83-88).

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 10-12).

Згідно експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 22.03.2013 року № 276 позивач отримав захворювання пов'язане з виконанням обов'язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 14).

Згідно довідки огляду МСЕК серії 10ААВ № 403169 від 23.04.2013 року життєдіяльність позивача значно обмежена внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 15).

Відповідно до архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30.09.2005 № 14486 за архівними документами військової частини № 32207 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 27.06.1986 року до 27.07.1986 року (а.с. 13).

26.03.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. п. 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат (а.с. 20).

Листом від 05.04.2018 року за № 133/П-4 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило позивачеві про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби (а.с. 21).

Спірним у справі є наявність правових підстав для перерахунку пенсії позивачеві з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

З записів трудової книжки та військового квитка позивача встановлено, що останній проходив дійсну військову (строкову) службу у період з 16.05.1977 року до 22.05.1979 року, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймав у період з 28.06.1986 року до 27.07.1986 року (а.с. 17-19, 31).

Як встановлено вище, згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30.09.2005 № 14486 за архівними документами військової частини № 32207 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 27.06.1986 року до 27.07.1986 року (а.с. 13).

Таким чином, матеріалами справи встановлено та не є спірним між сторонами, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження дійсної строкової служби, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2018 року у справі 820/1148/18.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ч. 5 ст. 250, п. 2 ч. 1 ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325, ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі №812/1608/18- залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі №812/1608/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 17 жовтня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова

Попередній документ
77155461
Наступний документ
77155463
Інформація про рішення:
№ рішення: 77155462
№ справи: 812/1608/18
Дата рішення: 17.10.2018
Дата публікації: 20.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл