17 жовтня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/7615/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року, прийняте в порядку письмового провадження в м. Херсоні, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ОПП ОСОБА_2, третя особа - управління патрульної поліції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР № 203157 від 19.04.2018 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП; провадження по адміністративній справі відносно позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки порушення правил дорожнього руху та адміністративного правопорушення він не скоїв, в його діях відсутня сама подія адміністративного правопорушення. Розгляд справи було проведено упереджено з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до відповідальності.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що до суду першої інстанції від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та надав диск з відеозаписом. Апелянт зазначає, що копію відзиву та диска із будь-яким відеозаписом він не отримував, про його існування дізнався виключно з рішення суду. Також апелянт зазначає, що у порушення ч.2 ст. 283 КУпАП у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 203157 від 19.04.2018 року не зазначено про те, що здійснювалась фото та/або відео фіксація правопорушення та не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, у зв'язку з чим апелянт зазначає, що йому невідомо, що зображено на наданому відповідачем диску та чим документально підтверджується, що на ньому зафіксований він, а не інша людина.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.04.2018 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ОПП Гадючка Є.П. винесено постанову серії ВР № 203157 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Постанова мотивована тим, що 19.04.2018 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 на Набережній Парку Слави здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», чим порушив Правил дорожнього руху.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростовував тих обставин, що рухався в зоні дії дорожнього знак 3.1 «Рух заборонено», а відповідач надав диск з відеозаписом на якому зафіксовано порушення, суд дійшов переконання, що в діях позивача мало місце порушення п.33.3 Правил Дорожнього руху України, а тому інспектор роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ОПП Гадючка Є.П. виніс оскаржувану постанову, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно до ч.2, ч.4, ч.7 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 276 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Таким чином, приймаючи постанову про порушення позивачем правил дорожнього руху, інспектор діяв у порядку, визначеному законом, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Розділ 33 ПДР визначає дорожні знаки.
Пункт 3 визначає Заборонні знаки
3.1 "Рух заборонено". Забороняється рух усіх транспортних засобів у випадках, коли: початок пішохідної зони позначено знаком 5.33; дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому випадку обов'язково додатково встановлюється знак 3.43.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 203157 від 19.04.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка містить дані про наявність у діях апелянта складу адміністративного правопорушення є належним доказом того, що апелянтом вчинено адміністративний проступок.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1, ознайомившись з постановою про накладення адміністративного стягнення, підписав її без заперечень та пояснень, однак, згодом подав до суду позовну заяву та оскаржив вищезазначену постанову, не погоджуючись з рішенням відповідача.
Відповідно до ст.. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Статею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суд не повинен був брати до уваги надані відповідачем докази, так як порушено встановлений законом порядок для їх подання, а також не встановлено джерело їх отримання, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали про відкриття провадження, відповідачем до суду надано відзив та DVD-R диск з відео-файлом № 20180419203934001691, який належним чином зареєстровано судом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Протягом часу, що справа знаходилась в апеляційній інстанції, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи позивачем не надавалось, в судове засідання апелянт не з'явився.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, оскільки правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі, відеозапис події фіксувався з нагрудної камери інспектора.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням пояснень апелянта, відповідача та матеріалів справи, судова колегія вважає, що доводи апелянта в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки таким чином позивач намагається уникнути відповідальності. Інших належних доказів на підтвердження обґрунтованості свого позову в ході розгляду справи надано не було.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності є правомірним.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов