ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 жовтня 2018 року № 826/5775/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Шевченко Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
за участі учасників справи:
представника позивача - Коржова І.П.,
представника відповідача - Кравцової О.С.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Гапоненко Роман і партнери») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження №55758522 від 16.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем відкрито виконавче провадження, а у подальшому накладено арешт на майно за вже скасованим та відкликаним виконавчим документом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №Ю-10154-23 від 06.12.2017.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача Кравцова О.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, крім того пояснила суду, що 27.04.2018 державним виконавцем Головащенко А.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №55758522 у зв'язку з тим, що рішенням ДФС України виконавчий документ скасовано та вважається відкликаним з дня прийняття такого рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. (ч. 1 ст. 287 КАС України)
Як убачається з матеріалів справи, за позивачем станом на 30.11.2017 обчислюється заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 12 163 грн. 86 коп. (недоїмка - 2 524,87 грн., штрафна санкція - 8 862,67 грн., пеня - 776,32 грн.).
На підставі вказаних даних Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2017 № Ю-10154-23.
У подальшому, 16.02.2018 державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головащенко А.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55758522 та постанову про арешт майна боржника за вимогою №Ю-10154-23 від 06.12.2017.
Не погоджуючись із вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження, вважаючи її незаконною та такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
11) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Статтею 4 Закону України № 1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документа:
- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
- резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
- дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
- строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Разом з тим, як убачається з постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2018 ВП № 55758522, вимога Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № Ю-10154-23 від 06.12.2017, вступила у законну силу (набрала чинності) 26.01.2018.
У свою чергу позивач вказує на те, що вищевказана вимога 02.01.2018 була оскаржена ним до Державної фіскальної служби України. На виконання вимог ст. 56 Податкового кодексу України Товариство листом повідомило Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві про таке оскарження.
Рішенням Державної фіскальної служби України № 3924/6/99-99-11-02-02-75 від 05.02.2018 скаргу ТОВ «Гапоненко Роман і партнери» задоволено, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2017 № Ю-10154-23 скасовано та вирішено вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення.
Приймаючи виконавчий документ до провадження, державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головащенко А.М. не перевірено усі вимоги щодо дотримання вимог до виконавчого документа та не з'ясовано усі обставини справи. Таким чином, на думку позивача, оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
На противагу вказаному, судом встановлено, що докази на підтвердження того, що ТОВ «Гапоненко Роман і партнери» повідомило відповідача про факт оскарження податкової вимоги до Державної фіскальної служби України, а також факт подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними та скасування рішення № 0153111309 від 13.10.2017, в матеріалах справи відсутні.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться пояснення по виконавчому провадженню ТОВ «Гапоненко Роман і партнери» вх. № 5612 від 19.04.2018, відповідно до яких позивач зазначає про те, що питання правомірності обчислення контролюючим органом за Товариством зобов'язань по сплаті єдиного внеску і нарахування Головним управлінням ДФС у місті Києві штрафних санкцій та пені вирішується у судовому порядку, відповідно до поданого 21.12.2017 адміністративного позову. Таким чином, на переконання позивача, до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 826/17249/17 зобов'язання Товариства є неузгодженими, а отже щодо них не може бути винесено документів чи відкрито провадження. При цьому, суд зазначає, що вказане вище повідомлення Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відбулося 19.04.2018, тобто після прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника.
27.04.2018 державним виконавцем Головащенко А.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 55758522 у зв'язку з тим, що рішенням ДФС України виконавчий документ скасовано та вважається відкликаним з дня прийняття такого рішення.
Суд наголошує, що положеннями чинного законодавства на державного виконавця не покладено обов'язку щодо перевірки відомостей, зазначених у виконавчому документі, при відкритті виконавчого провадження. Як вже зазначалося вище, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2018 № 55758522 вказано, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 26.01.2018.
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на невідповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначених вище обставин, як на підставу для повернення виконавчого документа.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає за доцільне у задоволенні адміністративного позову стосовно скасування постанови Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження №55758522 від 16.02.2018 відмовити.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Шевченко