ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 жовтня 2018 року № 826/1373/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ера-Енергетична Група»
доДержавної екологічної інспекції у м. Києві
про представники сторін:скасування заходів реагування позивача та відповідача - не з'явилися;
24.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Ера-Енергетична Група» (далі альтернативно - позивач або Товариство або ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою б/н від 24.01.2018 до Державної екологічної інспекції у м. Києві (надалі - відповідач або Держекоінспекція), в якому просить суд:
скасувати заходи реагування, які були застосовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2016 в адміністративній справі № 826/11198/16 за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві до ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» про застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення роботи з експлуатації стаціонарних джерел викидів (водогрійних котлів) без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та висновку державної екологічної експертизи за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 22.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство виконало вимоги припису відповідача № 05/203п від 08.07.2016, який став підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування, зокрема, позивач отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди забруднюючих речовин. Після отримання вказаних документів ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» звернулося до Держекоінспекції з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яка, в свою чергу, за результатами позапланового заходу встановила виконання вимог припису № 05/203п. У пункті 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2016 у справі № 826/11198/16 зазначено, що у разі усунення обставин, які стали підставою для вжиття заходів реагування, Товариство може звернутися до адміністративного суду із заявою про скасування таких заходів, а тому, враховуючи, що позивач виконав вимоги припису відповідача № 05/203п від 08.07.2016, а також те, що з 15.12.2017 почала діяти нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у якому відсутня норма статті 183-2, яка передбачала право звернення особи з відповідною заявою про скасування заходів реагування, ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» звернулося до суду з позовною заявою в загальному порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 19.03.2018.
12.02.2018 через канцелярію суду від Держекоінспекції надійшов відзив № 320/07-07 на позовну заяву Товариства, в якому відповідач зазначає, що за наслідками проведення позапланової перевірки позивача стосовно виконання припису № 05/70 від 04.05.2017 (в даному приписі відображені порушення, які були зазначені в приписах № 05/203п від 08.07.2016 та № 05/25п від 01.03.2017) не виявлено порушень, встановлених під час попередніх перевірок. Враховуючи, що порушення, які були підставою для застосування заходів реагування, позивачем усунуті, Держекоінспекція не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
19.03.2018 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначено, що Держекоінспекція не заперечує щодо позовних вимог і підтримує надані раніше пояснення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 29.03.2018.
26.03.2018 до суду від представника ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Товариства.
У судове засідання 29.03.2018 сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи наявність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що у період з 01 по 08 липня 2016 року Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група», за результатами якої складено акт № 05/498а, згідно якого виявлено порушення вимог законодавства, а саме:
- ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 10 лютого 1995 року № 7 - ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме водогрійними котлами, без дозволу спеціально уповноваженого органу державної виконавчої влади;
- ст.ст. 13, 34, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 - ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» не отримано позитивний висновок екологічної експертизи на об'єкт який відноситься до переліку підвищеної небезпеки - водогрійні котли за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 22.
08 липня 2016 року Держекоінспекцією складено припис № 05/203п, яким зобов'язано Товариство усунути виявлені порушення у сфері природоохоронного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2016 у справі № 826/11198/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, задоволено позов Держекоінспекції до ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» про застосування заходів реагування. Застосовано до Товариства заходи реагування у вигляді тимчасового зупинення роботи з експлуатації стаціонарних джерел викидів (водогрійних котлів) без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та висновку державної екологічної експертизи за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 22. Роз'яснено, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України, ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
На виконання вимог припису № 05/203п Товариством отримані дозвіл № 8038600000-10186 від 07.12.2017 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та висновок № 60 від 12.12.2017 державної екологічної експертизи до матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище «Котельня Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури по вул. Клавдіївська, 22 у Святошинському районі м. Києва».
19.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення позапланової перевірки ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» щодо виконання вимог приписів № 05/203п від 08.07.2016 та № 05/25п від 01.03.2017.
У період з 12.01.2018 по 18.01.2018 Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої встановлено виконання Товариством вимог припису № 05/203п щодо отримання дозвільних документів, а саме: дозволу на викиди забруднюючих речовин та висновку екологічної експертизи.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 1 цього Закону (у чинній редакції), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно ст. 2 Закону № 877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
У відповідності до ч. 1 і 4 ст. 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
За правилами ч. 7 і 8 ст. 7 зазначеного Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі якщо за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) складає, зокрема, припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. При цьому припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
Поряд з цим, суд зазначає про таке.
Стаття 183-2 КАС України у редакції, яка діяла на час прийняття судом постанови про застосування заходів реагування, передбачала прийняття адміністративним судом в порядку скороченого провадження постанови про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
Частина 12 цієї статті у тій же редакції визначала право особи подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
У постанові Окружного адміністративного суду міста Києві від 25.08.2016 роз'яснено таке право ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група».
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає особливості розгляду справ за позовом органу державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування до суб'єкта господарської діяльності, а також процедуру скасування таких вжитих заходів.
Поряд з цим, за частиною 5 статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час), виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Тобто, фактично орган державного нагляду (контролю) самостійно приймає рішення про відновлення відповідної діяльності суб'єкта господарювання. Між тим, порядок розгляду повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним встановлених судом порушень та в подальшому прийняття органом державного нагляду (контролю) рішення про відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, цей Закон не визначає.
Виходячи з того, що положення КАС України з 15.12.2017 не визначають особливості процедури розгляду даної категорії справ, а Закон № 877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, суд вважає, що в такому випадку слід керуватися нормами цього Закону.
Стаття 6 Конституції України закріплює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
За наведених вище обставин випливає, що адміністративний суд не може задовольнити заявлені позивачем вимоги в обраний ним спосіб, оскільки, виходячи з норм наведеного законодавства, питання відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у даному випадку належить до компетенції (дискреції) Держекоінспекції.
Також суд враховує, що положеннями ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Звичайно, процесуальний закон передбачає можливість звернення особи до адміністративного суду також і в інший спосіб, ніж визначений у ч. 1 ст. 5 КАС України, який не суперечить закону. Водночас, спеціальний Закон № 877-V не передбачає право чи альтернативу звернення суб'єкта господарювання з позовом до адміністративного суду про скасування заходів реагування, застосованих судом, тому як наслідок такі дії будуть суперечити його нормам.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, виходячи з контексту заявлених позовних вимог та обраного позивачем захисту порушеного права та/або законного інтересу, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Нова Ера-Енергетична Група» є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ера-Енергетична Група» відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.
Суддя К.С. Пащенко