17 жовтня 2018 року справа №235/4194/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Арабей Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у справі № 235/4194/17 (головуючий І інстанції - Назаренко Г.В.) складене у повному обсязі 21 червня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року.
Ознайомившись із зазначеною апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт до апеляційної скарги не долучив платіжне доручення про сплату судового збору на оскарження постанови суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" (у редакції, діючої з 01 січня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягала ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1057,20 грн. (1762*0,4*150%) та належним чином це підтвердити.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м. Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 31211206781059, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст спірного судового рішення складено 21 червня 2018 року та направлено Упралінню 26 червня 2018 року, про що свідчить наявний в матеріалах справи супровідний лист про надіслання копії судового рішення. (а.с. 93).
Копію спірного рішення Управлінням отримано 27 червня 2018 року, про що апелянт сам зазначає в апеляційній скарзі.
Разом з тим, апеляційна скарга в порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла до суду першої інстанції 14 вересня 2018 року (а.с. 101).
В апеляційній скарзі апелянт просив поновити Управлінню пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на спірне судове рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав для поновлення строку, встановленого чинним процесуальним законодавством для подачі апеляційної скарги, апелянт вказує на відсутність в Управління видатків для сплати судового збору, що, на переконання апелянта, є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у звязку з чим, просив відповідний строк поновити та прийняти подану апеляційну скаргу до розгляду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає підстави, викладені апелянтов в обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції неповажними та вважає за необхідне зазначити про таке.
Так, всі особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність видатків для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Згідно ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент подання апеляційної скарги), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини, викладене апелянтом визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-
Апеляційну скаргу Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у справі № 235/4194/17 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших обґрунтованих підстав для його поновлення, якщо такі є.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, що позбавляє апелянта права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Арабей Т. Г.