ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
11 жовтня 2018 року №826/11253/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6
про визнання протиправною та скасування постанови від 13.07.2018,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Мужика Н.Т.,
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 жовтня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування постанови від 13.07.2018, виконавче провадження №55634028 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної суми винагороди в сумі 3 229, 66 грн.
Позовні вимоги мотивовано необґрунтованим визначенням відповідачем суми винагороди приватного виконавця, що підлягає стягненню із боржника за наслідками повернення виконавчого документа. Також позивачем наголошено на сплаті основної суми винагороди приватного виконавця.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №826/11253/18 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018, за клопотанням позивача справу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови 13.07.2018 у виконавчому провадженні №55634028 та зазначив, що приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення винагороди із врахуванням вже сплачених позивачем сум.
Позивач надав суду відповідь на відзив в якій наголосив на протиправності оскаржуваної постанови та просив суд задовольнити позовні вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, а також відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2017 у справі №361/5281/16-ц було стягнено солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 19.08.2008 №553/190808 в сумі 82 760,73 доларів США.
На виконання рішення від 07.02.2017, 18.02.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» судового збору в сумі 32 377, 55 грн., в якому боржником було вказано ОСОБА_1.
Так, 24.01.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55634028 на виконання виконавчого листа, виданого 18.02.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» судового збору в сумі 32 377, 55 грн.
Також, 24.01.2018 відповідачем за заявою стягувача Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55633214 на виконання виконавчого листа, виданого 18.02.2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» заборгованості за кредитним договором від 19.08.2008 за №553/190808 в сумі 82 760,73 доларів США.
Постановою приватного виконавця від 24.01.2018 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідачем було об'єднано виконавче провадження №55634028 та виконавче провадження №55633214 у зведене виконавче провадження №55634201.
Так, 24.01.2018 відповідачем в рамках виконавчого провадження №55633214, та відповідно у зведеному виконавчому провадженні №55634201, винесено постанову про арешт майна боржника, яким накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Позивачу, в межах суми стягнення.
З рахунку позивача НОМЕР_4 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на рахунок відповідача НОМЕР_5 в публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк» для примусового виконання виконавчого листа №361/5281/16-ц, виданого 18.02.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області, 01.03.2018 було стягнено 1 033, 51 грн., що підтверджується копією платіжної вимоги від 28.02.2018 №55633214, наявною в матеріалах справи.
Крім того, 01.03.2018 з рахунку позивача НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на рахунок відповідача НОМЕР_5 в публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк» для примусового виконання виконавчого листа №361/5281/16-ц, виданого 18.02.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області, було стягнено 93 389, 34 грн., що також підтверджується копією платіжної вимоги від 28.02.2018 №55633214, наявною в матеріалах справи.
Таким чином, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 з ОСОБА_1 при виконанні рішення суду було стягнено грошову суму у розмірі 94 422, 85 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 13.07.2018 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу в рамках виконавчого провадження №55634028 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача - публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» від 04.07.2018 №4402-05/5, якою повернуто стягувачу виконавчий лист, виданий 18.02.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» судового збору в сумі 32 377, 55 грн., припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Також, 13.07.2018 відповідачем було винесено оскаржувану постанову про стягнення з боржника основної винагороди на користь відповідача в рамках виконавчого провадження №55634028 у сумі 3 229, 66 грн. на підставі статті 3, частини третьої статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою від 13.07.2018 у виконавчому провадженні №55634028, звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 24.01.2018 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55634028 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 18.02.2017 №361/5281/16-ц.
Разом з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2018 відповідачем також було складено розрахунок основної винагороди приватного виконавця, згідно з яким, враховуючи, що сума боргу складає 32 377, 55 грн., сума виконавчого збору становить 3 237, 75 грн.
При цьому, в подальшому, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення від 12.06.2018 №296, з рахунку позивача НОМЕР_5 було стягнуто 108, 09 грн. з призначенням платежу «основна винагорода ВП 55634028».
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що в межах виконавчого провадження №55634028 щодо примусового стягнення з позивача суми судового збору в розмірі 32 377, 55 грн., де основна винагорода приватного виконавця підлягає стягненню в сумі 3 237, 75 грн., приватним виконавцем було стягнуто лише 108, 09 грн., що власне позивачем не заперечується.
При цьому, сума виконавчого збору в розмірі 3 129, 66 грн. залишилась не погашеною.
Відтак, приватним виконавцем було прийнято оскаржувану постанову від 13.07.2018, при цьому, суд звертає увагу, що в описовій частині постанови приватним виконавцем зазначено, що залишок нестягнутої винагороди складає 3 129, 66 грн., однак в частині постановлення суми, що підлягає стягненню зазначено 3 299, 66 грн., тобто на 100, 00 грн. більше, аніж встановлено самим приватним виконавцем, що дає суду підстави вважати, що приватним виконавцем в даній частині постанови було допущено помилку, враховуючи, що загальна сума виконавчого збору становила 3 237, 75 грн., при цьому вже 108, 09 грн. було стягнуто з рахунку позивача в публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват банк», що підтверджується відповідною копією платіжного доручення, наявною в матеріалах справи.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 від 13.07.2018, виконавче провадження №55634028 в частини визначення основної суми винагороди у розмірі 100, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати у сумі 352, 25 грн. (триста двадцять п'ять гривень двадцять п'ять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст рішення буде виготовлено 16.10.2018.