Справа № 278/2033/18
17 жовтня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Дубовік О. М.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та визначення способу участі у вихованні дитини, -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачема, за час якого у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя сторін не склалось, що призвело до припинення шлюбних стосунків та ведення спільного господарства.
У зв'язку з наведеним просить: розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем; спільну дитину залишити з нею для подальшого проживання; визначити такі способи участі відповідача у спілкуванні та вихованні дитини: систематичні побачення з сином у першу та третю суботи місяця в присутності матері і в день народження дитини.
Сторони в судове засідання учасники справи або їхні представники не з'явились.
Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, свої вимоги підтримала (а.с. 36).
Відповідач також подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с. 37).
Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення поклався на розсуд суду (а.с. 34).
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
06 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області був зареєстрований шлюб сторін (а.с. 4).
06 жовтня 2015 року у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_3 (а.с. 51).
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України).
Сімейні відносини сторін припинені, сумісного господарства не ведуть.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу сторін суперечило б їхнім інтересам, а тому позовна вимога стосовно розірвання шлюбу має бути задоволена.
За змістом ч. 1 ст. 61 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що сторони не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, враховуючи незаперечення відповідача стосовно визначення місця проживання дитини разом з позивачем, суд вважає за можливе задовольнити зазначену позовну вимогу.
Щодо позовної вимоги про визначення способу участі відповідача у спілкування та вихованні дитини суд зхазначає таке.
За змістом ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1 ст. 159 СК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу (ч. 1 ст. 18 СК України).
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а у випадку спору про участь одного з батьків у спілкуванні з дитиною та її вихованні таке право має лише той з батьків, який проживає окремо від дитини, та якому інший з батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди, зокрема ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, тобто порушує права та інтереси другого.
Отже, зважаючи на те, що відповідач проживає окремо від дитини, та очевидно не чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, суд не вбачає порушених прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визначення способу участі відповідача у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141 ЦПК України, ст.ст 61, 105, 110-112, 114, 159 СК України, суд -
Частково задовольнити позовну заяву.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 06 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 942.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відмовити в задоволенні вимоги про визначення способу участі відповідача у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, 1409,60 грн судового збору.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік