Справа №295/1736/18
Категорія 55
1-кп/295/370/18
16.10.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 42017060360000277 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поромівка Вол-Волинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , одруженого, дітей на утриманні немає, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
за ст. 407 ч.4 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за контрактом, 23 травня 2017 року о 08 год. 00хв., в порушення ст.ст. 11,16,30,35,37,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та поважних причин, знаючи, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій обов'язок з проходження військової служби відповідно до вимог контракту, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, до 10 год. 7 червня 2017 року, коли повернувся до в/ч НОМЕР_1 та продовжив проходження військової служби.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на ухилення від виконання службових обов'язків, 12 липня 2017 року о 08 год. 00хв. в порушення ст.ст. 11,16,30,35,37,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та поважних причин, знаючи, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій обов'язок з проходження військової служби відповідно до вимог контракту, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та повторно не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, до 08 год. 2 листопада 2017 року, коли повернувся до в/ч НОМЕР_1 та продовжив проходження військової служби.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на ухилення від виконання службових обов'язків, 07 листопада 2017 року о 08 год. 00хв. в порушення ст.ст. 11,16,30,35,37,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та поважних причин, знаючи, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій обов'язок з проходження військової служби відповідно до вимог контракту, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та повторно не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, до 15 год. 30 хв. 09 лютого 2018 року, коли прибув до військової прокуратури Житомирського гарнізону.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і пояснив, що дійсно тричі залишав військову частину за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 407 ч.4 КК України, які виразилися у нез'явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується посередньо, має молодий вік, є учасником бойових дій в зоні АТО, критично ставиться до вчиненого.
У зв'язку з наявністю декількох вище зазначених обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, його поведінку після вчинення злочину, суд на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначає обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання, шляхом переходу до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст.407 КК України, а саме до покарання у виді арешту, оскільки вказане покарання буде для обвинуваченого необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Підстав для зміни обраного запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України і призначити йому покарання за цим законом, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляду арешту на гауптвахті строком на 4 (чотири) місяці.
Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили. На підставі ч.5 ст. 72 КК України в строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 11 жовтня 2018 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день за день.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1