Провадження № 274/1/18
УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/539/18
17.10.2018 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
захисників . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених . . . . ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ставище Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Горлівка Донецької області, мешканця АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Буростан Вірменія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_4 ,
за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,
20.06.18 з апеляційного суду Житомирської області до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.04.17 за № 12017060000000077.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 - тримання під вартою.
Прокурор клопоче про продовження дії, обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки ризики, що слугували підставою для обрання запобіжного заходу не зникли і існують на даний час, залишається небезпека ухилення обвинуваченим від суду та перешкоджання провадження іншим чином.
Захисники, обвинувачені заперечили проти продовження строку тримання під вартою своїх підзахисних, вказавши, що прокурором не наведено ризиків, які б слугували продовження тримання під вартою. Захисник ОСОБА_4 звернулась з письмовим запереченням проти клопотання прокурора, просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, оскільки з часу останнього продовження строків тримання під вартою обвинуваченого відпали обставини, які слугували підставою для тримання особи під вартою - можливість впливати на потерпілого і свідків, кожен з яких в ході судового розгляду вказав, що ОСОБА_9 на них ніяким чином не спливав. Твердження обвинувачення про можливість вчинення іншого правопорушення не підтверджене, жодних даних про те, що ОСОБА_9 раніше порушував умови запобіжних заходів не надано, на доручення слідчого з метою встановлення причетності обвинуваченого до скоєння інших злочинів, що було надане ще 26.04.17, також інформації так і не надійшло. Обвинувачений має право безпосередньої участі в судовому розгляді, яке не може реалізувати, перебуваючи під вартою. Крім того обвинувачений має низку серйозних захворювань, які потребують лікування, про що надано підтверджуючі документи, і відповідно до ст. 49 Конституції України, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" кожен має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, методів лікування, і перебування обвинуваченого в СІЗО без дотримання цього права є порушення Європейської конвенції з прав людини, про що свідчать рішення ЄСПЛ. Обвинувачений підтримав свого захисника, додав, що перебуваючи в СІЗО належної медичної допомоги не отримує, не знає, чи ще довго це не буде мати незворотних наслідків. дійсно перебуває у важкому стані, потребує догляду, потерпілий його обмовив і він є невинуватим, прокурор не надає жодних доказів, а потерпілий все "порішав".
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В ч. 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою або можливості продовження такого тримання судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вислухавши думку учасників, оцінивши досліджені на даний час у справі докази, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження терміну дії міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підлягає задоволенню.
Обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.17, ухвалами слідчих суддів цього ж суду від 14.12.17 та 05.12.17, а в подальшому в ході судового розгляду, востаннє 22.06.18, строк тримання під вартою продовжувався. Слідчими суддями було встановлено, що, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не забезпечать належної поведінки обвинуваченого. Ухвали чинні.
Обвинувачений ОСОБА_9 продовжує обвинувачуватись у вчиненні умисних тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Його вік, майновий стан, міцність його соціальних зв'язків не змінились, що свідчить про відсутність в частині особистісних характеристик обвинуваченого зменшення ризиків. Доводи про те, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, в тому числі з врахуванням стану здоров'я обвинуваченого, були предметом оцінки суду як при обранні запобіжних заходів, так і при продовженні його дії, і ці обставини не змінились з часу обрання запобіжного заходу, ризики, які слугували для обрання тримання під вартою залишились незмінними. ОСОБА_9 так і залишається особою, яку протягом 5 років двічі звільняли від відбуття покарання за вчинення умисних насильницьких злочинів і ця обставина враховується лише як обставина, що вказує на схильність обвинуваченого до певної поведінки, предметом оцінки дотримання умов раніше обраного запобіжного заходу є така поведінка обвинуваченого при обраному щодо нього запобіжному заході, не пов'язаним із позбавлення волі, у цьому ж провадженні щодо ОСОБА_9 застосовано виключно тримання під вартою. Посилання захисту на наявність права на вільний вибір лікаря і методів лікування судом враховується, виходячи з того, що чинним законодавством передбачено таке право кожному, однак також слід враховувати, що обрання запобіжного заходу тягне за собою настання певних наслідків у виді обмеження прав, в тому числі доступу до лікування. Надання медичної допомоги в умовах місць попереднього ув'язнення передбачено чинним законодавством і ОСОБА_9 може бути надана в рамках чинного законодавства така медична допомога. Єдиною безумовною підставою для звільнення з місць попереднього ув'язнення за станом здоров'я є наявність захворювання, яке перешкоджає його подальшому утриманню в умовах установи виконання покарань, в тому числі СІЗО, виключний список яких визначено Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Доказів про наявність такого захворювання у обвинуваченого не надано. Звичайно, що допит потерпілого, свідків обвинувачення зменшує ризики, які були заявлені при обранні запобіжного заходу. Однак такі ризики зменшено на таку ступінь, яка виключає існування інших ризиків. Так, на даний час суд має змогу оцінити ризики з врахуванням досліджених у провадженні доказів. З показання попередженого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань потерпілого, вбачається причетність ОСОБА_9 до організованої злочинності в м. Бердичеві, що в сукупності з його характеризуючими даними та обставинами інкримінованих йому дій вказує на можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого лише під час перебування під вартою, можливість його реального впливу на інших обвинувачених, жоден з яких ще не давав показання. Всі інші досліджені у справі докази не лише не спростовують показання потерпілого, але і не дають підстав для сумнівів у достовірності та правдивості таких показань. Висновки органу досудового розслідування для суду не є наперед встановленими, та згідно принципу безпосередності дослідження доказів судом мають бути досліджені всі докази, що потребує продовження розгляду кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись статтями 331, 369, 372, 176-183, 194, 199, 202 КПК України, суд
клопотання прокурора - задовольнити.
продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 2 (двох) місяців з дня постановляння ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі ДУ „Житомирська УВП (№ 8)”.
Головуючий