03 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2092/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Хомутецької сільської ради до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -
Хомутецька сільська рада /надалі - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ПЛ902/154/АН/П від 27 квітня 2018 року та про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ902/154/АН/П/ПТ/ТД-ФС від 10 травня 2018 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він не вчиняв виявлене невиїзним інспектуванням та зафіксоване актом №ПЛ902/154/АН від 26 квітня 2018 року порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 червня 2015 року, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були допущені до роботи за цивільно- правовими договорами та ці договора не мають ознак трудових договорів /а.с. 9-16/.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки Хомутецька сільська рада допустила до роботи п'яти працівників без укладення з ними трудових договорів та оформлення наказів чи розпоряджень про прийняття їх на роботу. Зміст наданих в ході невиїзного інспектування цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4 О,В., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та книги обліку заробітної плати за 2017 рік свідчить про трудовий характер правовідносин, що склалися між позивачем та вказаними працівниками /а.с. 101-107/.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Хомутецька сільська рада (ідентифікаційний код 04382441, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 12, с. Хомутець, Миргородський район, Полтавська область, 37634) зареєстрована як юридична особа 06 червня 1994 року /а.с. 81-82/.
На підставі наказу про проведення заходів державного контролю № 56П від 23 квітня 2018 року та направлення на проведення заходу державного контролю №602 від 23 квітня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року проведено невиїзне інспектування Хомутецької сільської ради на предмет додержання нею вимог законодавства про працю /а.с. 109 -110/.
За результатами інспектування складено акт №ПЛ902/154/АН від 26 квітня 2018 року, яким встановлено порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 червня 2015 року /а.с. 111-114/.
З опису виявленого порушення слідує, що в ході невиїзного інспектування надано цивільно-правові угоди, що укладалися Хомутецькою сільською радою в особі голови сільської ради ОСОБА_8 з п'ятьма громадянами протягом 2017 року, а саме:
1. Цивільно-правовий договір № 1 з ОСОБА_3, строк дії договору з 09 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Предметом договору згідно пункту 1.1 є "прибирання базарної площі, автобусної зупинки та прилеглої території в с. Хомутець".
При цьому у цивільно-правовому договорі не вказано строки, обсяги роботи по прибиранню, а зазначено лише виконання процесу робіт; відносини за договором тривалі, а щомісячний розмір оплати за виконані роботи весь час однаковий (805,00 грн); предметом договору є процес роботи, який передбачає виконання певних трудових функцій, а не кінцевий результат, що підлягає вимірюванню у певних фізичних величинах.
В щомісячних актах приймання-передачі виконаних робіт вказано, що "роботи згідно з цивільно-правовим договором від 09 січня 2017 року виконано якісно і в повному обсязі», тобто не вказано конкретного обсягу роботи, яку виконував працівник, що також підтверджує виконання ним певних трудових функцій.
Одночасно в книзі по заробітній платі за 2017 рік Хомутецької сільської ради в підрозділі "Різні" щомісячно протягом року зазначався розрахунок заробітної плати, вказаному працівнику. Так, у січні нараховано 1000,00 грн, прибутковий податок 180,00 грн, військовий збір - 15,0 грн, виплачена зарплата за січень - 805,00 грн;
2. Цивільно-правовий договір № 2 з ОСОБА_4, строк дії договору з 09 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Предметом договору згідно пункту 1.1 є "прибирання автобусної зупинки с. Малі Сорочинці".
При цьому у цивільно-правовому договорі не вказано строки, обсяги роботи по прибиранню, а зазначено лише загальні фрази про виконання процесу робіт; відносини за договором тривалі, а щомісячний розмір оплати за виконані роботи весь час однаковий; предметом договору є процес роботи, який передбачає виконання певних трудових функцій, а не кінцевий результат.
В щомісячних актах приймання-передачі виконаних робіт вказано, що "роботи згідно з цивільно-правовим договором від 09 січня 2017 року виконано якісно і в повному обсязі", тобто не вказано конкретного обсягу роботи, яку виконував працівник, що також підтверджує виконання ним певних трудових функцій.
Одночасно в книзі по заробітній платі за 2017 рік Хомутецької сільської ради в підрозділі "Різні" щомісячно протягом року зазначався розрахунок заробітної плати вказаному працівнику. Так, у січні нараховано 320,00 грн, прибутковий податок 57,60 грн, військовий збір - 4,8 грн, виплачена зарплата за січень - 257,60 грн.
3. Цивільно-правовий договір № 33 з ОСОБА_5, строк дії договору з 15 травня 2017 року по 30 червня 2017 року.
Предметом договору згідно пункту 1.1 є "прибирання кладовищ в с. Хомутець, Довгалівка та ОСОБА_9".
При цьому у цивільно-правовому договорі не вказано строки, обсяги роботи по прибиранню, а зазначено лише загальні фрази про виконання процесу робіт; відносини за договором тривалі, а щомісячний розмір оплати за виконані роботи весь час однаковий; предметом договору є процес роботи, який передбачає виконання певних трудових функцій, а не кінцевий результат.
В щомісячних актах приймання-передачі виконаних робіт вказано, що "роботи згідно з цивільно-правовим договором від 15 травня 2017 року виконано якісно і в повному обсязі", тобто не вказано конкретного обсягу роботи, яку виконував працівник, що також підтверджує виконання ним певних трудових функцій.
Одночасно в книзі по заробітній платі за період з травня 2017 року по червень 2017 року Хомутецької сільської ради в підрозділі "Різні" зазначався розрахунок заробітної плати вказаному працівнику. Так, у травні та червні нараховано по 3200 грн., прибутковий податок 576,00 грн, військовий збір - 48,00 грн, виплачена зарплата за травень та червень в розмірі 2576,00 грн.
4. Цивільно-правовий договір № 11 з ОСОБА_6, строк дії договору з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Предметом договору згідно пункту 1.1 є "проведення тренувань та спортивно-масових заходів на території Хомутецької сільської ради".
При цьому у договорі не вказано строки, обсяги роботи, а зазначено лише загальні фрази про виконання процесу робіт; відносини за договором тривалі, а щомісячний розмір оплати за виконані роботи весь час однаковий; предметом договору є процес роботи, який передбачає виконання певних трудових функцій, а не кінцевий результат.
В щомісячних актах приймання-передачі виконаних робіт вказано, що "роботи згідно з цивільно-правовим договором від 01 лютого 2017 року виконано якісно і в повному обсязі", тобто не вказано конкретного обсягу роботи, яку виконував працівник, що також підтверджує виконання ним певних трудових функцій.
Одночасно в книзі по заробітній платі за 2017 рік Хомутецької сільської ради в підрозділі "Різні" щомісячно зазначався розрахунок заробітної плати вказаному працівнику. Згідно платіжних доручень кошти в сумі 1288,00 грн щомісячно зараховувалися на карткові рахунки ОСОБА_6
5. Цивільно-правові договора № 35 від 07 червня 2017 року ( термін дії з 07червня 2017 року по 30 червня 2017 року) та № 38 від 07 липня 2017 року (термін дії з 07 липня 2017 року по 30 липня 2017 року) з ОСОБА_7.
Предметом договорів згідно пункту 1.1 є прибирання кладовищ в с. Хомутець, Довгалівка, ОСОБА_9".
При цьому у договорах не вказано строки, обсяги робіт, а зазначено лише загальні фрази про виконання процесу робіт; відносини за договорами тривалі, а щомісячний розмір оплати за виконані роботи весь час однаковий; предметом договорів є процес роботи, який передбачає виконання певних трудових функцій, а не кінцевий результат.
В щомісячних актах приймання-передачі виконаних робіт вказано, що "роботи згідно з цивільно-правовим договором виконано якісно і в повному обсязі", тобто не вказано конкретного обсягу робіт, які виконував працівник, що також підтверджує виконання ним певних трудових функцій.
Одночасно в книзі по заробітній платі Хомутецької сільської ради в підрозділі "Різні" щомісячно зазначався розрахунок заробітної плати вказаному працівнику. Згідно платіжних доручень кошти зараховувалися на карткові рахунки.
На підставі викладеного в акті інспектування зроблено висновок про те, що відносини між Хомутецькою сільською радою та працівниками, є трудовими, а сторони за цивільно-правовими договорами - працівниками та роботодавцем /а.с.101-114/.
27 квітня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ902/154/АН/П, яким Хомутецьку сільську раду зобов'язано усунути порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України стосовно працівників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 /а.с. 115/.
10 травня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_10 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ902/154/АН/П/ПТ/ТД-ФС , якою на Хомутецьку сільську раду накладено штраф у сумі 558450,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України /а.с. 162-163/.
Не погодившись з прийняттям припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 11 лютого 2015 року "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №929-р від 16 вересня 2015 року "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року.
Згідно з пунктом 1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 цього Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 цього ж Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи /пункт 7 Положення про Державну службу України з питань праці/.
Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці від 04 лютого 2016 року за №8, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Наведене свідчить про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року /надалі - Порядок № 295/.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування /пункт 23 Порядку №295/.
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади .
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.
В оскаржуваних приписі про усунення виявлених порушень та постанові про накладення штрафу вказано, що Хомутецькою сільською радою порушено вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України внаслідок допущення до роботи працівників (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Ю.) без укладання з ними трудових договорів. При інспектуванні надано цивільно-правові договори, що укладені з цими особами, та книгу по заробітній платі за 2017 рік, зі змісту яких вбачається, що правовідносини між Хомутецькою сільською радою та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 фактично є трудовими.
Надаючи оцінку таким висновкам відповідача, що стали фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з такого.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України).
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /частина третя статті 24 КЗпП України /.
Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України /надалі - ЦК України/. Так, згідно з цією нормою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору /стаття 902 ЦК України/.
Якщо договором передбачено надання послуг за таку плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором /частина перша статті 903 ЦК України/.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами /стаття 905 ЦК України/.
З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно - правовим договором не робиться.
Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 350/403/16-ц.
Судовим розглядом встановлено, що Хомутецькою сільською радою в особі голови сільської ради ОСОБА_8 укладено:
1) цивільно-правовий договір № 1 від 09 січня 2017 року з ОСОБА_3, предметом якого є "прибирання базарної площі, автобусної зупинки та прилеглої території в с. Хомутець";
2) цивільно-правовий договір № 2 від 09 січня 2017 року з ОСОБА_4, предметом якого є "прибирання території автобусної зупинки в с. Малі Сорочинці";
3) цивільно-правовий договір № 33 від 15 травня 2017 року з ОСОБА_5, предметом якого є "прибирання території кладовищ в с. Хомутець, Довгалівка та ОСОБА_9";
4) цивільно-правовий договір № 11 від 01 лютого 2017 року з ОСОБА_6, предметом якого є "проведення тренувань та спортивно-масових заходів на території Хомутецької сільської ради";
5) цивільно-правові договори № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року з ОСОБА_7, предметом яких є "прибирання території кладовищ в с. Хомутець, Довгалівка, ОСОБА_9".
Отже, предметом укладених договорів позивача є конкретна індивідуально - визначена робота, кінцевим результатом якої є чистота окремо визначених територій та організація громадських заходів.
Пунктами 1.1 цивільно-правових договорів № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Отже, вказані положення договорів не передбачають сплату страхових внесків та надання гарантій, пільг, компенсацій, допомог, характерних для трудового законодавства, та дозволяють виконавцям самостійно організовувати виконання роботи і не підпорядковуватися правиам внутрішнього трудового розпорядку.
Також пунктами 1.2. цивільно-правових договорів № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року встановлено, що послуги за цими договорами надаються протягом терміну дії договорів, що свідчить про строковість та обмеженість в часі надання послуг. Таким чином, після виконання визначених робіт відносини між сторонами договору припинилися.
Згідно з пунктами 4.2 договорів .№ 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 7 робочих днів з моменту отримання чи в той самий строк надіслати виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем згідно з умовами цього договору та вимогами, встановленими чинним законодавством України.
Відповідно до пунктів 3.1 цивільно-правових договорів № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року оплата за надані послуги здійснюється замовником за договірною ціною (20000,00 грн, 3800,00 грн, 6400,00 грн, 17600,00 грн, 3200,00 грн та 3200,00 грн відповідно) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в 7 денний строк з моменту отримання Замовником акту виконаних робіт за надані послуги.
Так, актами здавання-приймання виконаної роботи за цивільно-правовими договорами № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року встановлено, що роботи виконано якісно і в повному обсязі та визначено конкретну суму винагороди за виконаний обсяг робіт /а.с.117-123, 125-131, 133-135, 137, 140/.
Отже, результати робіт надавалися по мірі виконання робіт та оплачувалися за договірною ціною пропорційно до обсягу виконаних робіт. А відтак, оплачувався не процес праці, а її результати, які визначалися після закінчення робіт і складання актів здавання-приймання виконаної роботи, на підставі яких проводилася оплата.
Згідно з розділом 5 цивільно-правових договорів № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року відповідальність встановлюється договором та у разі неналежного виконання виконавцем зобов'язань за термінами виконання роботи щодо надання послуг виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 облікової ставки Національного банку України від вартості етапу у виконані якого виникла затримка, за кожен день затримки, ярім випадків такої затримки з вини Замовника. У випадку порушення термінів розрахунків за виконаний обсяг роботи замовник виплачує виконавцю в розмір 0,1 облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Отже, вказаними договорами встановлена відповідальність сторін за невиконання умов договору, тоді як відповідальність працівників у трудових відносинах регулюється лише імперативними нормами законів та не може визначатися і змінюватися роботодавцем і працівником.
Також за умовами вищевказаних договорів Хомутецька сільська рада не бере на себе жодних зобов'язань по забезпеченню умов праці, не надає виконавцям відповідний інвентар та не забезпечує засобами індивідуального захисту (у непогоду тощо).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договори № 1 від 09 січня 2017 року, № 2 від 09 січня 2017 року, № 33 від 15 травня 2017 року, № 11 від 01 лютого 2017 року, № 35 від 07 червня 2017 року та № 38 від 07 липня 2017 року, які укладені Хомутецькою сільською радою та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно, за своїм змістом є цивільно-правовими договорами, а відносини, що склалися між сторонами цих договорів, - суто цивільно-правовими.
Довід відповідача про те, що вказаним особам виплачувалася не винагорода, а заробітна плата, ґрунтується лише на книзі обліку заробітної плати. При цьому зміст вказаної книги не в повній мірі проаналізований відповідачем. Так, відповідачем не взято до уваги те, що відомості про виплати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 містяться в окремому розділі "Різні". Відомості стосовно будь-яких інших осіб, в тому числі оформлених за трудовими договорами, в цьому розділі книги відсутні. Та ж інформація, яка зазначена у вказаному розділі, містить посилання на підставу виплати: "ЦПУ" (цивільно-правова угода), номер цивільно-правового договору, строк дії договору та суму виплати (відповідно до акта здавання-приймання виконаної роботи). У книзі відсутня інформація про оплату праці за погодинною або відрядною системою стосовно ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що характерно для оплати праці штатних працівників.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду факту перебування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у трудових відносинах з Хомутецькою сільською радою, а відтак і правомірності прийнятих ним рішень.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 10138,75 грн, що підтверджується квитанціями №0.0.1050328070.1 від 01 червня 2018 року та №0.0.1071161347 від 26 червня 2018 року.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 10138,75 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Хомутецької сільської ради (вул. Шевченка, буд. 12, с. Хомутець, Миргородський район, Полтавська область, 37634, ідентифікаційний код 04382441) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд.119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування припису і постанови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ902/154/АН/П від 27 квітня 2018 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ902/154/АН/П/ПТ/ТД-ФС від 10 травня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд.119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь Хомутецької сільської ради (вул. Шевченка, буд. 12, с. Хомутець, Миргородський район, Полтавська область, 37634, ідентифікаційний код 04382441) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 10138,75 грн (десять тисяч сто тридцять вісім гривень сімдесят п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повне рішення складено 12 жовтня 2018 року.
Суддя ОСОБА_11