16 жовтня 2018 року Справа № 0440/6690/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводський район) від 22.12.2017 року про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням трудового стажу за період з 13.09.1979 року по 01.07.2000 року, з 01.03.2017 року по 16.03.2017 року, а саме 19 років 11 місяців і 4 дні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення страхового стажу ОСОБА_2 зарахувавши періоди її роботи: з 13.09.1979 року по 01.07.2000 року і з 01.03.2017 року по 16.03.2017 року у Публічному акціонерному товаристві "Єнакіївський металургійний завод", зробити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком, починаючи з 22.09.2017 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що розпорядженням Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 було відмовлено в перерахунку пенсії з огляду на те, що надана довідка від 12.12.2017 р. № 1007/454 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме, що в довідках про роботу не зазначено місце знаходження первинних документів на момент видачі довідки. Позивач зазначає, що надані довідки Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний комбінат" від 19.01.2015 року № 73/11-617 та від 12.12.2017 року № 1007/454 про заробітну плату з 1989 року по 1994 рік та про роботу на підприємстві за період з 13.09.1979 року по 16.03.2017 рік завірені підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній державою території, що унеможливлює проведення звірки наданих документів. Отже, позивач вважає відмову в перерахунку розміру пенсії з урахуванням стажу роботи із розрахунку 38 років 10 місяців і 18 днів неправомірною та такою, що порушує права позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі № 0440/6690/18, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 08 жовтня 2018 року.
Представником відповідача 26.09.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву (вх..№6825-ел.), в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що розпорядженням Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 22.12.2017 р. відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_2, оскільки надана довідка від 12.12.2017 р. № 1007/454 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме: відсутня інформація про місце знаходження первісних документів на момент видачі довідки, отже вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а спірне розпорядження є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
До поданого позову позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що про існування спірного розпорядження дізналася лише із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.06.2018 року за № К8599-18. Вказує, що спірне розпорядження Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводський район) від 22.12.2017 року про відмову у перерахунку пенсії не надходило, отже об'єктивної можливості оскаржити його, до отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.06.2018 року за № К8599-18 не було. Отже вказане свідчить, що позивач лише після отримання зазначеного листа дізналася про порушення її прав, про захист яких просить у даній справі.
Також зазначено, що 30.06.2018 року зверталась з аналогічним позовом до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська. Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 21.06.2018 року у справі № 208/3895/18 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії направлено за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Копія вказаної ухвали разом з позовною заявою отримані 27.08.2018 року.
Суд зазначає, що згідно частин 1, 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вказаний строк становить шість місяців та обчислюється з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спірне розпорядження Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводський район) від 22.12.2017 року про відмову у перерахунку пенсії на адресу ОСОБА_2 не направлялось, доказів його отримання матеріали пенсійної справи позивача не містять.
Приймаючи до уваги зазначене вище, оскільки позивач не отримувала від Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України спірне розпорядження від 22.12.2017 року про відмову у перерахунку пенсії, суд вважає поважними підстави причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
У період з 08.10.2018 року по 12.10.2018 року головуючий суддя перебував на навчанні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.09.2017 року № 0000140189.
22.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпродзержинського об'єднаного управління ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком.
На підставі протоколу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводьський район) від 06.11.2017 р. №1909 ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком при неповному загальному трудовому стажі 19 років в сумі 1373 грн. щомісячно.
Як вбачається із протоколу від 06.11.2017 р. №1909, позивачу призначена пенсія за віком з урахуванням стажу роботи за період з 01.07.2000 р. по 28.02.2017 р. А період роботи з 13.09.1979 р. по 01.07.2000 р., з 01.03.2017 р. по 16.03.2017 р. не зараховано в трудовий стаж.
Згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_3 у спірний період (з 13.09.1979 р. по 01.07.2000р., з 01.03.2017р. по 16.03.2017р) ОСОБА_2 працювала на таких посадах:
13.09.1979 р. прийнята лаборантом хімічного аналізу 4м2 центральної аналітичної лабораторії групи сировини, палива та масел центральної заводської лабораторії (розпорядження від 04.09.1979 р. № 1760);
01.04.1980 р. там же переведена лаборантом хімічного аналізу 4м2 центральної хімічної лабораторії (розпорядження від 28.03.1980р. № 38);
24.11.1980 р. там же переведена лаборантом хімічного аналізу 4м2 сталеплавильної дослідної лабораторії (розпорядження від 17.11.1980р.№153);
04.03.1987 р. призначена на посаду інженера групи розливання сталеплавильної дослідної лабораторії ЦЗЛ (розпорядження від 04.03.1987р. №44-л);
02.11.1989 р. переведена лаборантом сталеплавильної дослідної лабораторії ЦЗЛ (розпорядження від 02.11.1989 р. №125л);
12.02.1990 р. призначена на посаду секретаря - машиністки технічного відділу (розпорядження від 30.01.1990р. №9-л);
05.04.1993 р. призначена на посаду секретаря - машиністки дирекції (розпорядження від 08.04.1993р. №47-л) та займала цю посаду до 23.07.2004р;
23.01.2017 р. призначена на посаду інженера з нагляду за будівництвом бюро нагляду за будівництвом виробничо - технічного відділу управління капітального будівництва (наказ від 23.01.2017 р. № 53-л);
16.03.2017 р. звільнена за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України (наказ від 16.03.2017 р. № 1026)
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення немає.
18.12.2017 р. ОСОБА_2 звернулась до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводьський район) із заявою про перерахунок пенсії, а саме просила врахувати стаж роботи з 13.09.1979 р. по 31.12.1998 р.. До заяви було додано довідку від 12.12.2017 р. № 1007/454, видану ПАТ "Єнакієвський металургійний завод".
Розпорядженням Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 22.12.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку пенсії, посилаючись на невідповідність довідки від 12.12.2017 р. № 1007/454 постанові №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (відсутня інформація про місце знаходження первісних документів на момент видачі довідки)".
Відмову Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку пенсії, оформлену розпорядженням від 22.12.2017 р., ОСОБА_2 вважає незаконною, що й стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 20.09.2017 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Згідно матеріалів справи, 18.12.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. До заяви було додано: дублікат трудової книжки серії НОМЕР_3, довідки від 19.01.2015 р. № 73/11-617, від 12.12.2017 р. № 1007/454, які видані ПАТ "Єнакієвський металургійний комбінат". Однак відповідачем вказано, що вказані документи не можуть бути враховані для обчислення та призначення пенсії, не можуть бути підтвердженням періоду роботи позивача з 13.09.1979 р. по 31.12.1997 р., з 01.03.2017 р. по 16.03.2017 р. на ПАТ "Єнакієвський металургійний комбінат".
Суд зазначає, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно пункту першого Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження;відомості про роботу,переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородженняізаохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Отже, умовою застосування Порядку № 637 є факт відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №559/484/17.
Як встановлено судом, дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_4 підтверджено стаж роботи ОСОБА_2 у спірний період: з 13.09.1979 р. по 01.07.2000 р. та з 01.03.2017 р. по 16.03.2017 р., отже у трудовій книжці містяться всі необхідні дані про характер виконуваних робіт та умови праці позивача. Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637, у зв'язку з чим положення Порядку підтвердження стажу роботи, затвердженого вказаною постановою, застосуванню у даному випадку не підлягають.
Разом з тим, відповідачем у спірному рішенні не конкретизовано, які саме відомості, що визначають право ОСОБА_2 на зарахування до трудового стажу, відсутні у трудовій книжці останньої.
Суд звертає увагу на те, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, застосовується у тих випадках, коли з трудової книжки неможливо встановити наявний трудовий стаж, або відповідні записи в ній, проте в даному випадку трудовий стаж ОСОБА_2 відображений у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_4.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, оскільки у розпорядженні від 22.12.2017 року не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу окремих періодів.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_2, оскільки відмова у перерахунку пенсії, оформлена розпорядженням Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Заводський район) від 22.12.2017 року, прийнята не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та з метою захисту порушених прав та інтересів позивача зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення страхового стажу ОСОБА_2, зарахувавши спірні періоди її роботи: з 13.09.1979 року по 01.07.2000 року, з 01.03.2017 року по 16.03.2017 року у Публічному акціонерному товаристві "Єнакіївський металургійний завод", зробити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком, починаючи з 22.09.2017 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1119614504.1 від 28.08.2018 р.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 51900; рнокпп НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, б.26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 22.12.2017 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням трудового стажу за період з 13.09.1979 року по 01.07.2000 року, з 01.03.2017 року по 16.03.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення страхового стажу ОСОБА_2 зарахувавши періоди її роботи: з 13.09.1979 року по 01.07.2000 року і з 01.03.2017 року по 16.03.2017 року у Публічному акціонерному товаристві "Єнакіївський металургій завод", зробити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком, починаючи з 22.09.2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок), сплачені згідно квитанції №0.0.1119614504.1 від 28.08.2018 р.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С. В. Прудник