Рішення від 31.07.2018 по справі 804/4382/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Справа № 804/4382/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 49051, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1996 року) пенсії з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Конституції України, на підставі наданої довідки «Державного департаменту з питань виконання покарань»;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 49051, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1996 року) пенсії з 01.01.2017 року як пенсіонеру «Державного департаменту з питань виконання покарань» згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Конституції України, на підставі наданої довідки «Державного департаменту з питань виконання покарань»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 49051, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1996 року) з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Конституції України, на підставі наданої довідки «Державного департаменту з питань виконання покарань».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

26 червня 2018 року від позивача на виконання вищевказаної ухвали надійшла уточнена позовна заява з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 49051, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1996 року) пенсії з 01.01.2016 року як пенсіонеру «Державного департаменту з питань виконання покарань» згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Конституції України, на підставі наданої довідки «Державного департаменту з питань виконання покарань»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 49051, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1996 року) з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Конституції України, на підставі наданої довідки «Державного департаменту з питань виконання покарань».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років;

- відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ пенсія позивача, як пенсіонера, за роботу з 25.03.2004 року по 31.08.2013 роки у Державній кримінально-виконавчій службі України, за роботу з 17.07.1995 року по 02.04.1999 роки у ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, за роботу з 01.08.1987 року по 10.07.1995 роки у Збройних Силах України підлягає перерахунку з 01 січня 2016 року у строки, передбачені частиною 2 статті 51 Закону № 2262-ХІІ;

- на звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії станом на 01 січня 2016 року відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, де було зазначено, що виплата пенсії буде проводитися з огляду на норми постанови Кабінету міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року;

- з посиланням на висновки Верховного Суду України у зразковій справі №820/6514/17 позивач зазначив, що він має право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, при цьому розмір такої пенсії має встановлюватися з огляду на грошове забезпечення органів, де раніше працювала особа, а відповідачем незаконно не було враховано негайну необхідність проведення виплат недоплаченої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 30 липня 2018 року надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив таке:

- ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року;

- відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, з 01.01.2007 року на відповідача покладені функції лише з призначення і виплати пенсії, а повноваження з видачі довідок та визначення складових грошових забезпечення покладено на ГУМВС України в Дніпропетровській області (на даний час - ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка;

- у відповідності до пункту 3 Порядку № 45 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача (у розмірах згідно постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року), останньому було проведено перерахунок та виплачено перераховані суми пенсій, починаючи з 01.01.2018 року, як це передбачено пунктом Постанови № 103.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши правові висновки Верховного Суду, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, військове звання: майор внутрішньої служби - старший інспектор (з питань підготовки до звільнення) відділу соціальної виховної та психологічної роботи Дніпропетровської виправної колонії, є пенсіонером ДП служби України, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим Пенсійним Фондом України 26.11.2013 року, та отримує пенсію за вислугу років.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Згідно довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України без дати та номеру про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за посадою старший інспектор (з питань підготовки до звільнення) відділу соціальної виховної та психологічної роботи за нормами, чинними на 01 березня 2018 року становить: посадовий оклад - 4230,00 грн.; окладом за військовим (спеціальним) званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2506,5 грн.; всього - 8076,50 грн.

З опису вкладання у цінний лист судом встановлено, що 15 травня 2018 року позивач направив до відповідача заяву про перерахунок пенсії станом на 1 січня 2016 року відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також прохання надати інформацію щодо складових, які включені до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2016 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без дати та номеру позивача повідомлено про перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року, виданої уповноваженим органом «Державний департамент з питань виконання покарань», в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, повідомлено про порядок виплат суми підвищення пенсії у 2019 та 2020 роках.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на 01.01.2016 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року №2713-1V установи відбування покарань входять до системи Державної кримінально-виконавчої служби України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджена схема тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком 8, та інші умови грошового забезпечення. Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018 року.

Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою врегульовано питання виплати перерахованих пенсій. Дана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року.

При цьому Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахунку пенсії. Даний висновок міститься в Ухвалі Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №818/1076/18.

Пунктом 1 Постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В силу пункту 2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії позивача є грошове забезпечення за посадою, аналогічною посаді позивача, визначене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а перерахунок пенсії повинен бути здійснений відповідно до пункту 2 постанови №103 з 01.01.2018 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами 7, 8 пункту 3 Порядку №45 довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (пункт 4 Порядку №45).

Враховуючи вище встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України без дати та номеру про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» про грошове забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальни) званням,відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами чинними на 01 березня 2018 року згідно з вищезазначених приписів, а тому відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Суд вважає помилковими посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988, як на підставу проведення йому перерахунку пенсії на підставі з 01.01.2016 року, оскільки вказана постанова врегульовує питання грошового забезпечення поліцейських Національної поліції, а не установ Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положеннями частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З системного аналізу чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 49051, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно

Попередній документ
77150329
Наступний документ
77150331
Інформація про рішення:
№ рішення: 77150330
№ справи: 804/4382/18
Дата рішення: 31.07.2018
Дата публікації: 18.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл