16 жовтня 2018 року № 381/1720/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, Київської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради , Київської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що вона є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, відповідно має посвідчення. Внаслідок втрати даного посвідчення позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання дубліката посвідчення, проте отримав відмову. Відмова мотивована тим, що термін проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 є менше чотирьох років та є недостатнім для отримання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. Позивач вважає таку відмову протиправною та необґрунтованою, оскільки при поданні заяви ним було долучено всі необхідні документи, які підтверджують факт проживання в м.Фастові.
Ухвалою суду від 13.08.2018 було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідачі, наданим їм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористались та жодних заяв по суті справи не надали.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 24.07.1994 Київською обласною державною адміністрацією було видано посвідчення громадянки, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії В-П № 096209.
Як убачається з матеріалів справи у газеті "Київська правда" №27 від 13.03.2007 громадянкою ОСОБА_1 було опубліковано оголошення про втрату посвідчення серії В-П №096209 (а.с.10)
05 лютого 2017 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради з письмовою заявою щодо видачі їй дублікату посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з втратою позивачем оригіналу посвідчення громадянина 4 категорії серії В-П № 096209.
Розглянувши зазначену заяву позивача, відповідачем було надано відповідь від 06.02.2018 №272, в якій ОСОБА_1 повідомлено про відмову у видачі дублікату посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Відповідь мотивована тим, що оскільки при розгляді звернення та наданих документах виявилося, що термін проживання та роботи ОСОБА_1 в м.Фастові, як на території зони радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 є менше чотирьох років то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради відсутні правові підстави для видачі такого посвідчення.
На думку позивача, правова позиція відповідача, висловлена у листі №272 від 06.02.2017 не ґрунтується на нормах та вимогах чинного законодавства, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796).
Відповідно до статті 9 Закону № 796- XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №796- XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
За змістом статей 14 і 65 Закону №796- XII для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорія 4 та видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок). Пунктом 10 Порядку передбачено, що видача посвідчень провадиться потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В (пункт 6 Порядку).
Відповідно до пункту 11 даного Порядку передбачена процедура видачі дублікату посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 - 1993 роках.
Так, у разі втрати або псування посвідчення, замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення, воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що процедура видачі дублікату посвідчення не передбачає перевірки управлінням обставин щодо видачі втраченого посвідчення, а лише наявність заяви та оголошення про визнання втраченого документа недійсним.
У той же час, як убачається з відповіді Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, підставою для відмови у видачі посвідчення став той факт, що при розгляді поданих документів відповідач встановив відсутність проживання та роботи ОСОБА_1 в м.Фастові.
А тому, на думку суду, відмовляючи у видачі дубліката з цих підстав, відповідач на власний розсуд тлумачив норми Порядку та Закону України, що призвело до прийняття ним незаконного рішення.
При цьому, судом при вирішенні даної справи також взято до уваги той факт, що позивачем до управління подавалися документи щодо підтвердження періоду проживання у м. Фастові не менше чотирьох років.
Як убачається з матеріалів справи, позивач була зареєстрована та проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Берегова), буд.13 з 22.03.1986 року по 23.03.1988 року та з 13.07.1990 року по теперішній час, відповідно до довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 626 від 14.05.2018 року (а.с. 11).
Також, до матеріалів справи позивачем додано записи з трудової книжці, з яких вбачається, що з 11.04.1988 по 28.02.1991 ОСОБА_1 працювала в совхозі «Артемівський» на території Росії, проте позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років і фактично вже проживала за адресою м.Фастів, що підтверджується записом в будинковій книжці (а.с.13), та довідкою Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
Слід зазначити, що з 03.09.1990 по 04.02.1991 рік позивач навчалась на курсах підготовки водіїв при Фастівський автошколі ДОСААФ, що підтверджується свідоцтвом від 08.02.1991 року серії ЗИ №289513. (а.с. 16).
Факт подачі позивачем зазначених документів відповідачем не заперечувався та зазначався у листі від 06.02.2018.
Отже, суд зазначає, що матеріали справи вказують на факт того, що позивач з 22.03.1986 по 23.03.1988 та з 13.07.1990 по 01.01.1993 дійсно проживала та навчалась у м. Фастові Київської області, а відтак станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 прожила у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, тому відмова відповідача у видачі дублікату посвідчення є необґрунтованою та прийнятою без законних на те підстав.
Крім того, суд вважає, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.
Суд вважає, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію оформити та видати дублікат посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії - 4, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, відповідно до п.11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 даного Порядку.
Як убачається посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, серії В-П №096209, було видано 24.07.1994 Київською обласною державною адміністрацією.
Тобто, Київська обласна державна адміністрація уповноважена видати дублікат посвідчення лише на підставі подання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради.
При цьому, суд звертає увагу на те, що таке подання Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради направлено не було, оскільки саме такі дії є предметом розгляду даної справи, а тому, позовні вимоги до Київської обласної державної адміністрації є передчасними.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими у певній мірі, тому адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо внесення до Київської обласної державної адміністрації подання для оформлення та видачі ОСОБА_1 дублікату посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 - протиправною.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради прийняти документи та внести до Київської обласної державної адміністрації подання для оформлення та видачі ОСОБА_1 дублікату посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.