04 вересня 2018 року м. Київ № 810/4008/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Желевській О.О.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
представника відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить суд:
визнати протиправними дії в частині винесення постанови від 13.11.2017 ВП № 55130359 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 07.11.2012 ВП № 30578671 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 2 090 063,39 грн. за підписом головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4;
скасувати постанову від 13.11.2017 ВП № 55130359 про відкриття провадження, яка винесена на підставі постанови від 07.11.2012 ВП № 30578671 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 2 090 063,39 грн. за підписом головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно винесено постанову про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчий лист будо повернуто без виконання.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, просив розглядати справу у його відсутності та при винесенні рішення у справі покладається на розсуд суду. Також на виконання ухвали Київської окружного адміністративного суду від 03.08.2018 направив на адресу суду належним чином завірену копію виконавчого провадження № 55130359.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Державної виконавчої служби України відділу примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження № 30578671 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ТОВ «Вероніка ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» 12 115 028,40 грн. заборгованості за несплаченою частиною кредиту (1 518 459,41 доларів США по курсу НБУ), 1 719 335,47 грн. прострочених нарахованих процентів (215 769,08 доларів США по курсу НБУ) 81 128,65 грн. нарахованих процентів (10 920,43 доларів США по курсу НБУ), 3 740 699,99 грн. пені за своєчасне погашення кредиту та своєчасну сплату процентів. А також витрати по оплаті судового збору в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформацію, технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн., а всього 20 900 633,92 грн.
02 листопада 2017 старшим виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану, у зв'язку з тим, що майно яке належало позивачу та яке було описано та оцінено але не було реалізовано на трьох прилюдних торгах, а кредитори протягом встановленого законом строку не реалізував своє право залишити за собою не реалізоване майно.
В подальшому на виконання постанови № 30578671 від 07.11.2012 про стягнення виконавчого збору, державним виконавцем Васильківської міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 було винесено 13.11.2017 спірну постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 090 063,39 грн.
Вважаючи вказану постанову та дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
На підставі ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.
В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Судом було встановлено, що 06.01.2012 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 2/677/2011, виданого 15.07.2011 Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ТОВ «Вероніка ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» 12 115 028,40 грн. заборгованості за несплаченою частиною кредиту (1 518 459,41 доларів США по курсу НБУ), 1 719 335,47 грн. прострочених нарахованих процентів (215 769,08 доларів США по курсу НБУ) 81 128,65 грн. нарахованих процентів (10 920,43 доларів США по курсу НБУ), 3 740 699,99 грн. пені за своєчасне погашення кредиту та своєчасну сплату процентів, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформацію, технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн., а всього 20 900 633,92 грн.
07 листопада 2012 року, головним державним виконавцем Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 було прийнято постанову щодо стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, що становить 2 090 063,39 грн.
В подальшому 13.11.2017 за вищевказаною постановою відповідачем було відкрито виконавче провадження про примусове виконання постанови № 30578671 від 07.11.2012.
Однак, суд вважає, що дана постанова є протиправною, оскільки аналіз наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення або вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Непряме підтвердження стягнення виконавчого збору міститься в «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якою регламентовані дії виконавця.
Пунктом 20 розділу ІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», визначено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактичного стягнута на користь стягувача. І ці дії цілком логічні, оскільки при повторному пред'явленні виконавчого документа до виконання необхідно буде стягувати як суму боргу, що залишилась, так і суму виконавчого збору, виходячи саме з цієї суми.
При стягненні ж виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи та у наданій копії виконавчого провадження № 55130359 відсутнє документальне підтвердження виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду відповідачем було порушено вимоги ст. ст. 25 та 27 Закону України «Про виконавче провадження» та разом з тим, виходячи за межі визначених норм, порушив порядок, який визначає виконавчі дії в тому числі і порядок стягнення виконавчого збору.
Також, у Законі України «Про виконавче провадження» вказано, що стягнення виконавчого збору є невід'ємною частиною проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження по стягненню основного збору і прямо пропорційно відраховується від суми, яка була стягнута.
На даний час є не визначеним окремий порядок стягнення виконавчого збору поза межами основного виконавчого провадження.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення цього суду від 14.01.2011 у справі «Щокін проти України» та від 07.10.2011 у справі «Серков проти України») щодо необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб, яка у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню як джерело права.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та постанови про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. (квитанція № П1993 та № П1984від 02.08.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 в частині винесення постанови від 13.11.2017 ВП № 55130359 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 07.11.2012 ВП № 30578671 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 2 090 063,39 грн. за підписом головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4
Скасувати постанову від 13.11.2017 ВП № 55130359 про відкриття провадження, яка винесена на підставі постанови від 07.11.2012 ВП № 30578671 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 2 090 063,39 грн. за підписом головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4
Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев"ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області(код ЄДРПОУ 34842289).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 вересня 2018 р.