17 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1815/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (надалі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення йому розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року; зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності в розмірі 100% суми такого підвищення пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що є пенсіонером органів внутрішніх справ, він перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01 січня 2018 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (надалі - Ліквідаційна комісія УМВС у Волинській області) від 26 березня 2018 року №3460 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, позивачу було проведено перерахунок пенсії, однак виходячи із 50% підвищення розміру пенсії, що становить 7616,45 грн. замість 10952,00 грн. (тобто, 80% сум грошового забезпечення з надбавками).
27 серпня 2018 року ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про перерахунок та виплату однією сумою пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи із 01 січня 2018 року, проте відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Позивач вважає, що в силу приписів статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 звужено право на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки, без внесення змін до вказаного вище Закону.
З наведених підстав позивач вважає, що зменшення відповідачем розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправним та з наведених підстав просив позов задовольнити, також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом подання звіту про виконання рішення суду у встановлений судом термін.
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.15-18). В обґрунтування своєї позиції вказав, що порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, визначається Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Виплату перерахованих відповідно до цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) визначено проводити у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50%; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%; з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Вказана постанова не скасована, не визнана неконституційною, а тому є обов'язковою для виконання відповідачем.
Відтак, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивачу діяв в межах своїх повноважень і відповідно до чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 13 вересня 2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с.1).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 03 червня 2000 року (а.с. 8).
Судом встановлено, що 26 березня 2018 року Ліквідаційна комісія УМВС у Волинській області видала довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії (а.с.7). Як видно із довідки, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, від 21 лютого 2018 року №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за посадою заступник начальника загону - начальник ДПЧ-2 технічної служби м. Луцька становить 10321,20 грн.
З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, від 30 серпня 2017 року №704, та її загальний розмір склав 10952,00 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії - 4280,89 грн. та підвищення 6671,11 грн. Отже, сума підвищення склала - 6671,11 грн., з них виплачується з 01 січня по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення - 3335,56 грн., з 01 січня по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення - 5003,33 грн., з 01 січня 2020 року - щомісячно 100% від підвищення - 6671,11 грн. (а.с.8). Отже, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, розмір пенсії позивача з 01 січня 2018 року становить 7616,45 грн., тобто ОСОБА_1 виплачується щомісячно 50% від суми підвищення (6671,11 грн.), тобто 3335,56 грн.
28 серпня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.9).
Відповідач листом від 31 серпня 2018 року №1045/Б-01 повідомив, що виплата перерахованої пенсії позивачу проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, а відтак перерахований розмір пенсії позивача та її виплата проведені у встановленому чинним законодавством порядку (а.с.10).
Не погодившись з такими діями відповідача щодо невиплати суми підвищення пенсії у повному розмірі (100%), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-ХІІ).
Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений статтею 63 цього Закону. У вказану статтю неодноразово вносились зміни.
Так Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ частину четверту статті 63 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: «Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій» (норма набрала чинності з 01 січня 2017 року).
Тобто, починаючи з 01 січня 2017 року до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено право визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Таким чином, починаючи з 01 січня 2017 року законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2018 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01 березня 2018 року.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Постановою №103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, та їх виплати з урахуванням грошового забезпечення, що визначене станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Так, пунктом 1 Постанови №103 встановлено: «Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374)».
Як визначено пунктом 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, встановлено, що виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року.
Пунктом 7 Постанови №103 Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну фіскальну службу, Національну гвардію, Управління державної охорони після набрання чинності цією постановою зобов'язано забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону №2262-ХІІ, дає можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсій Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пункті 3 статті 116 Конституції України.
Враховуючи викладене, на переконання суду, дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з надбавками у розмірі 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року не можуть вважатися протиправними, оскільки така виплата проведена на виконання Постанови № 103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ в частині наданого Кабінету Міністрів України права встановлювати умови виплати пенсії.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок пенсії позивачу проведений з 01 січня 2018 року з урахуванням 100% суми підвищення, що становить 6671,11 грн., однак виплата відповідачем перерахованої пенсії проведена у розмірі 50% суми підвищення, як і визначено Постановою №103. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перерахувати пенсію по інвалідності в розмірі 100% суми підвищення з 01 січня 2018 року є безпідставними.
Щодо посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, на порушення відповідачем вимог статті 22 Конституції України, суд зауважує на таке.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказано у рішенні Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року №9-рп/2001, зокрема зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд зауважує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20рп/2011 встановлено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
При вирішенні спірних правовідносин слід також враховувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року (заява № 43331/12), в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Більше того, у зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Водночас, суд звертає увагу, що зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Суд зазначає, що Постановою №103 було змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок та виплату пенсії, зокрема, здійснено поетапне підвищення пенсій протягом трьох років через неможливість повного фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Разом із тим, зміна механізму реалізації прав таких осіб не призвела до зменшення їх рівня соціального забезпечення та до зменшення розміру пенсійних виплат.
Судом у справі встановлено, про що вже зазначалось, що Ліквідаційною комісією УМВС у Волинській області відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України №103, №704 сформовано 26 березня 2018 року довідку №3460 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. На підставі вказаної довідки позивачу проведений перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року. Судом встановлено, що розмір отримуваної пенсії позивача збільшився з 4280,89 грн. (до 01 січня 2018 року) до 7616,45 грн. (з 01 січня 2018 року).
Враховуючи встановлені обставини справи та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що відповідач, виплачуючи ОСОБА_1 перераховану з 01 січня 2018 року пенсію з надбавками у розмірі 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гулака Артемовського, 23/30, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк